11 лютого 2020 р. Справа № 400/2129/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056; пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135
про:визнання протиправною та скасування постанови від 28.02.2019 р. № 056983,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 056983 від 28.02.2019 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області
Ухвалою від 19.07.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.01.2019 року Управлінням Укртрансбезпеки у Черкаській області проведено рейдову перевірки позивача на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів. За наслідками перевірки Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 1700 грн. за відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа. Позивач не заперечує факт відсутності зазначеного протоколу, оскільки на момент здійснення перевірки тахограф на даному транспортному засобі не був встановлений виробником. До того ж, відповідно до ч. 7 ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» обов'язкова наявність контрольного пристрою - тахографу на транспортних засобах передбачена виключно у випадках здійснення міжнародних перевезень пасажирів та/або вантажів.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні вимог позивача просив відмовити. В своєму відзиві відповідач зазначив, що відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожньою руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Перелік документів передбачених ст. 48 не є вичерпним.
В адміністративному позові позивач стверджував, що обов'язкова наявність контрольного пристрою - тахографу обов'язкова лише при здійсненні міжнародних перевезеннях пасажирів та/або вантажів. Ця думка є хибною з наступних підстав:
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, визначені в Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахограф і в) па автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року N 385. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року за N 946/18241 (далі - Інструкція № 385).
Згідно п. 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня. протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному та х о граф і. та забезпечує належне зберігання таких записів.
Також, п.3.6 Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ГІСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Таким чином, відповідно до п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року № 340 (далі - Положення № 340), водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові та письмових запереченнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
31.01.2019 року Управлінням Укртрансбезпеки у Черкаській області на а/д Київ-Одеса, 210 км + 450 м, було проведено рейдову перевірку транспортного засобу RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Вказані транспортні засоби належать ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.
За наслідками перевірки складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.01.2019 року № 105969 (далі - Акт № 105969), відповідно до якого встановлено порушення: надання послуги перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - без оформлення протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
18.02.2019 року адресу позивача надіслано запрошення від 14.02.2019 року про розгляд справ про виявлені порушення законодавства про автомобільний транспорт.
28.02.2019 року уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 056983, якою ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону, - протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу Рено, держ. номер НОМЕР_1 , накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.
При цьому позивач при складанні Акту № 105969 повідомив відповідача, що перевірений транспортний засіб тахографом не обладнаний.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт».
Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до ч. 11 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно п. 15 Порядку 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлені документи, на підставі яких виконуються перевезення вантажів.
При цьому визначений даною статтею перелік документів не є вичерпним, а зазначено про інші документи, передбачені законодавством.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Сторонами не заперечується, що перевірений транспортний засіб RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, тахографом обладнаний не був.
24.06.2010 року Міністерством транспорту та звязку України на виконання вимог законодавства про автомобільний транспорт видано наказ № 385 про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (Інструкція № 385). Цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух». Вона визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до положень Інструкції № 385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа «k», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу «w», ефективного кола шини «l», а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності).
Пунктом 1.4 Інструкції № 385 встановлено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Пунктом 3.3 Інструкції, визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Згідно з п. 2.7 Інструкції № 385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (Положення № 340).
За приписами п. 4 Положення № 340, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності для: нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 150 км, перевезення небезпечних вантажів - з 01.06.2012.
Пунктом 6.1 Положення № 340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Разом з цим, цей же розділ Положення № 340 «Облік робочого часу» містить пункт 6.3, який визначає, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Суд вважає, що розділ VI містить два альтернативних варіанта обліку робочого часу: для транспортних засобів, обладнаних тахографами, та транспортних засобів, не обладнаних тахографом.
При цьому, відповідач зазначає, що водій, який керує транспортним засобом, що не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.
Проте суд не вважає необхідним надавати цьому оцінку, оскільки під час перевірки індивідуальна контрольна книжка не запитувалась.
Таким чином, обов'язок мати протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу корелює з обладнанням транспортного засобу таким тахографом, в разі ж його відсутності, Положення № 340 визначає інший спосіб обліку робочого часу, а отже і інші документи, які ці обставини встановлюють та підтверджують.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті» Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області утворено як територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Служба), який є структурним підрозділом апарату Служби та не є окремою юридичною особою і не має рахунків в органах Казначейства.
Відповідно до пункту 16 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103, тільки Державна служба України з безпеки на транспорті має рахунки в органах Казначейства.
За таких обставин, судовий збір має стягуватись саме з Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845) - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.02.2019 року № 056983.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті(пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.02.2020 року.
Суддя О.В. Малих