11 лютого 2020 р. Справа № 400/3919/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Карго-Сервіс», вул. Кірова, 238/4, офіс 428, м. Миколаїв, 54031; а/с 156, вул. Першотравнева, м. Миколаїв, 54031
до відповідача:Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056
третя особа:Державна служба України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, м. Київ,01135
про:визнання протиправною та скасування постанови від 19.09.2019 р. №121493,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Карго-Сервіс» (далі - позивач) звернулось суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.09.2019 року № 121493, прийняту управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області (далі - відповідач).
Ухвалою від 15.11.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не був перевізником під час руху транспортного засобу 21.08.2019 року, так як транспортний засіб - Даф, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вказаний в оскаржуваній постанові, не належить ТОВ «Транс-Карго-Сервіс» на праві власності. Також, вказаний транспортний засіб не перебуває в оренді у ТОВ «Транс-Карго-Сервіс». Оскільки, позивач не є перевізником то й не може бути суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні позову просив відмовити. В своєму відзиві відповідач зазначив, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожньою руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Перелік документів, передбачених ст. 48 не є вичерпним.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, визначені в Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахограф і в) па автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року N 385. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року за N 946/18241 (далі - Інструкція № 385).
Згідно п. 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня. протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному та х о граф і. та забезпечує належне зберігання таких записів.
Також, п.3.6 Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ГІСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Відповідно до п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 року, автобуси, що використовують для нерегулярних і регулярних перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385. Відповідно до п.1.4 Інструкції, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв. Згідно з п.3.3. Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа та інше.
Відповідно до п.3.6 Інструкції, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Виходячи з положень наведених норм, водії транспортних засобів, які обладнані цифровими тахографами, повинні надавати інспектору для контролю картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, а автоперевізники зобов'язані здійснювати періодичний контроль за належним використанням водіями карток водія до цифрового тахографу шляхом зберігання впродовж 12 місяців роздруківкі даних роботи цифрового тахографу.
Позивач був повідомлений належним чином про розгляд справи, але на розгляд не з'явився. Позивачу було належним чином направлено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Щодо заперечення позивача про використання транспортного засобу, то відповідач зазначив, що під час рейдової перевірки водієм було надано договір оренди № 15-07/ТКС від 22.07.2019 року, згідно якого ФОП ОСОБА_1 передав транспортний засіб DAF XF 105/460, д/н НОМЕР_1 , у користування позивача.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
21.08.2019 року на а/д Н-24, 111 км + 300 м, працівниками Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області був зупинений транспортний засіб DAF XF 105/460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Під час перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, було встановлено, що у водія відсутні протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія, про що складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.08.2019 року № 183182 (далі - Акт № 183182).
05.09.2019 року Управління Укратрансбезпеки в Миколаївській області направило запрошення ТОВ «ТРАНС-КАРГО-СЕРВІС» на 19.09.2019 року для розгляду справ про допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт за Актом № 183182.
19.09.2019 року уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 121493, якою ТОВ «Транс-Карго-Сервіс» за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону, - роздруківки даних роботи тахографа, особистої книжки водія ОСОБА_3 , бланку підтвердження діяльності водія, накладено штраф у розмірі 1700 гривень.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Визначення перевізника міститься у ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Автомобільний перевізник це не завжди власник автомобіля, це особа, яка його фактично використовує.
У зв'язку з цим слід зазначити, що відповідно до статей 908, 909 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Крім того, ст. 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).
Аналогічні положення щодо договору перевезення вантажу містить і стаття 307 Господарського кодексу України.
Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила).
Згідно Розділу 1 Правил, Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Пунктом 11.1 розділу 11 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна,
Отже, товарно-транспортна накладна є документом, який у розумінні статей 908, 909 Цивільного кодексу України, ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт", Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні підтверджує факт укладення договору перевезення вантажу між перевізником та відправником (вантажовідправником).
У Акті № 183182 зазначено, що згідно договору оренди № 15-07/ТКС, транспортний засіб використовується ТОВ «Транс-Карго-Сервіс».
Представником відповідача до відзиву доданий договір оренди № 15-07/ТКС від 22.07.2019 року, який укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Транс-Карго-Сервіс» , відповідно до якого ФО-П ОСОБА_1 передає у тимчасове користування ТОВ «Транс-Карго-Сервіс» транспортний засіб DAF XF 105/460, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач же вказує про те, що не укладав будь-яких договорів оренди вказаного вище транспортного засобу у період проведення перевірки.
Більш того, обставини, за яких відповідачем було отримано вказаний договір та за яких умов і ким його було укладено позивачу не відомо.
При цьому суд зазначає, що у Акті № 183182 не зазначено дати укладання даного договору.
До того ж, згідно пункту 3 даного Договору, орендований транспортний засіб передається в день підписання даного договору, що буде підтверджено актом про передачу транспортного засобу, підписаного сторонами.
Однак, у матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі транспортного засобу DAF XF 105/460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який повинен бути підписаний сторонами.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, такий суб'єкт господарювання як фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взагалі не зареєстрований.
До того ж, з наданих матеріалів взагалі не вбачається, хто є власником транспортного засобу DAF XF 105/460, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
При тому, як вбачається з Акту № 183182, водієм було надано працівникам Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області реєстраційні документи на транспортний засіб. Проте, співробітники Укртрансбезпеки неналежно провели перевірку наданих документів, не встановили власника транспортного засобу.
Також, суд зазначає, що у зв'язку з відсутністю у Акті № 183182 інформації про дату укладеного договору оренди, наданий представником відповідач адоговір оренди № 15-07/ТКС від 22.07.2019 року не може бути врахований судом у якості доказу.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що договір оренди № 15-07/ТКС від 22.07.2019 року є неналежним доказом у справі.
Крім того, з матеріалів справи взагалі неможливо встановити водія транспортного засобу, а отже і зробити висновки щодо господарської операції, яка відбувалась під час проведення перевірки позивача. Так, у акті перевірки № 183182 від 21.08.2019 року зазначено дані водія транспортного засобу, що перевірявся - ОСОБА_2 . Проте, відповідно до оскаржуваної постанови, встановлено факт відсутності документів у водія - ОСОБА_3 .
Також, опис встановленого відповідачем правопорушення, викладеного у акті перевірки, не відповідає вказаному у постанові. А саме: відповідно до акту перевірки № 183182 від 21.08.2019 року встановлено факт відсутності у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, тоді як у постанові штрафні санкції застосовано за відсутність роздруківки даних роботи тахографа. Враховуючи те, що постанову про адміністративне правопорушення винесено саме за наслідками перевірки, оформленої актом, розбіжності у вказаних документами є недопустимими.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено, що 21.08.2019 року зазначений транспортний засіб не використовувався ТОВ «Транс-Карго-Сервіс».
Відповідачем не надано доказів спростування даного факту.
Оскільки позивач не був перевізником 21.08.2019 року, він не може бути суб'єктом адміністративно-господарської санкції за порушення, допущенні під час експлуатації транспортного засобу DAF XF 105/460, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті» Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області утворено як територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Служба), який є структурним підрозділом апарату Служби та не є окремою юридичною особою і не має рахунків в органах Казначейства.
Відповідно до пункту 16 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103, тільки Державна служба України з безпеки на транспорті має рахунки в органах Казначейства.
За таких обставин, судовий збір має стягуватись саме з Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Карго-Сервіс» (вул. Кірова, 238/4, офіс. 428, м. Миколаїв, 54031; вул. Першотравнева, а/с № 156, м. Миколаїв, 54031, код ЄДРПОУ 36270804) до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845), за участю третьої особи - Державна служба України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.09. 2019 року № 121493.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Карго-Сервіс» ((вул. Кірова, 238/4, офіс. 428, м. Миколаїв, 54031; вул. Першотравнева, а/с № 156, м. Миколаїв, 54031, код ЄДРПОУ 36270804) судові витрати в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.02.2020 року.
Суддя О.В. Малих