справа№1.380.2019.002249
з питань судового контролю
05 лютого 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Коморний О.І.,
секретар судового засідання Бабич Ю.Б.
з участю:
представника позивача Манукян М.А.
представника відповідача Цуняк Г.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії.
Встановив :
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №1.380.2019.002249 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова про зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 05.06.2019 року позов задоволено повністю. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернутися із поданням до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 10862 (десять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн 00 коп., сплаченого згідно з квитанцією № ПН79511 від 01.12.2017 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Представником позивача 16.01.2020 року подано заяву про встановлення судового контролю за виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що позивачем отримано 13.08.2019 року виконавчий лист та направлено його на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області з метою виконання та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплаченого позивачем судового збору в сумі 768,40 гривень. В добровільному порядку Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішення суду в частині виплати судових витрат не виконало. Листом від 10.09.2019 року Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області повідомило, що виконання вище вказаного листа поставлено на чергу в залежності від передбачення на наступні бюджетні періоди коштів на виконання такого роду зобов'язань. Таким чином, вказано, що рішення суду буде можливо виконано на наступні роки. На даний час вище вказаний виконавчий лист а відповідно і рішення суду не виконані в частині повернення позивачу судового збору. Такі діяння відповідача є порушенням прав позивача та підлягають судовому захисту. Просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по справі №1.380.2019.002249 в частині стягнення на користь позивача судових витрат у 30-денний строк з дня постановлення ухвали судом.
Відповідач подав заперечення на заяву про надання звіту у якій зазначає, що в частині зобов'язання сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна Головним управлінням рішення суду виконане. Що стосується стягнення з Головного управління за рахунок бюджетних асигнувань витрат по сплаті судового збору в сумі 768, 40 грн. вказує, що відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Отже, виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 у справі № 1.380.2019.002249 здійснюється відповідно до Постанови КМУ № 845 від 03.08.2011 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», а саме органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Відповідач зазначає, що рішення суду органами Пенсійного фонду України у Львівській області виконано у повному обсязі, а тому немає підстав для подання звіту про виконання судового рішення. З огляду на наведене, позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення не надано.
Представник позивача у судовому засіданні подану заяву підтримав, просить суд встановити судовий контроль.
Представник відповідача проти заяви заперечив, просить у її задоволенні відмовити повністю.
Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив подані докази та встановив, що на виконання рішення суду відповідачем 24.07.2019 року сформовано подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, відповідно до якого позивачеві підлягають поверненню з бюджету кошти в сумі 10862,00 грн.
13.08.2019 року судом направлено позивачеві виконавчі листи, зокрема виконавчий лист про стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області 10.09.2019 року на заяву представника позивача від 22.08.2019 повідомило, що виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 по справі № 1.380.2019.002249 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судового збору на користь ОСОБА_1 прийнято до виконання.
Відповідно до п. 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок виконання рішень суду), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45, зі змінами), Головним управлінням Казначейства вжито всіх заходів щодо забезпечення виконання поданого виконавчого документа відповідно до норм Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон) та Порядку виконання рішень суду, а саме внесено відповідні відомості до Реєстру судових рішень АС «Є-Казна» WEB за КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» по третій черзі заборгованості відповідно до п. 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону.
Одночасно представника позивача поінформовано, що бюджетні асигнування на погашення заборгованості за даною категорією судових рішень визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а погашення самої заборгованості здійснюється Державною казначейською службою України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) на підставі поданих рішень в порядку черговості.
Для забезпечення виконання судових рішень, що гарантовані державою, Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено асигнування у розмірі 600000000,00 грн., за рахунок яких планується перерахувати кошти відповідно до виконавчих документів, які знаходяться на виконанні в Державній казначейській службі України за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» та відносяться до першої черги.
Зважаючи на зазначене, даної суми недостатньо для погашення у 2019 році заборгованості за поданим виконавчим документом. Відтак, виплата належних Вашому довірителю коштів, на підставі поданого виконавчого документа, буде здійснена у наступних бюджетних періодах, після виконання Казначейством усіх виконавчих документів, що відносяться до першої та другої черги заборгованості.
Окрім цього зазначено, що Казначейство за своєю суттю є обслуговуючим банком, функції якого, у даному випадку, фактично зводяться до технічного виконання рішень суду - безпосереднього перерахування коштів на рахунки стягувачів. Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, до повноважень якого відповідно до пункту 2 статті 32 Бюджетного кодексу України та підпункту 12 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів належить складання проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України.
Відповідно до частини першої загаданої процесуальної норми суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Питання виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган або державна установа, підприємство, організація, регулюють такі нормативно-правові акти: Конституція України від 28.06.1996; Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-1V; Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI; Закон України від «Про виконавче провадження»;Закон України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників»; постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою».
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Таке положення отримало нормативне продовження у частині першій статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», зокрема виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Поряд із цим відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Наведений пункт прийнято у розвиток абзацу другого підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, відповідно до якого «рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України… Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень…».
Ще одна особливість закріплена у частинах першій - третій статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Так, у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а з державного підприємства або юридичної особи нараховується державним виконавцем протягом п'яти днів з дня отримання ним повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Отже, незважаючи на те, що судові рішення мають обов'язковий характер, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» створено додатковий механізм їх гарантування. Так, частина перша статті 2 передбачає, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство, установа, організація.
З аналізу вищенаведених норм діючого законодавства слід дійти висновку, що рішення про стягнення судового збору з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються виключно органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року стягнуто на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Резолютивна частина рішення не містить зобов'язання відповідача повертати позивачеві сплачений судовий збір, тобто рішення в цій частині не є рішенням зобов'язального характеру, яке б зобов'язувало відповідача стягувати з себе судовий збір шляхом формування подання до органу казначейства.
У Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року№ 13 «Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з виконанням рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган або державна установа, підприємство, організація» зазначено, що «КАС України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень.
Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому статтею 181 КАС України.
Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені статтею 267 КАС України, зокрема до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладання штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Адміністративним судам при встановленні судового контролю за виконанням судових рішень у порядку статті 267 потрібно враховувати, що зобов'язати Державну казначейську службу України подати звіт про виконання судового рішення або визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, вчинені Державною казначейською службою України, можливо за умови, що Державна казначейська служба України має відповідний статус у вказаних правовідносинах, а саме була відповідачем у справі.
У всіх інших випадках, коли рішенням суду було зобов'язано стягнути кошти або безпосередньо з державного бюджету (наприклад, у випадках стягнення судового збору та судових витрат), або з державних органів, підприємств, установ (наприклад, справи, де відповідачами є органи Пенсійного фонду України, органи податкової служби, справи господарської чи цивільної юрисдикції), де Державна казначейська служба України (її органи) не були відповідачами у справі, звернення до суду повинно відбуватися у позовному провадженні».
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що у випадку невиконання Державною казначейською службою України (її органу) рішення суду про стягнення судового збору та судових витрат де відповідачами є органи Пенсійного фонду України звернення до суду повинно відбуватися у позовному провадженні шляхом подання позову до Державної казначейської служби України (її органу), а не шляхом зобов'язання органу Пенсійного фонду України подати звіт про виконання судового рішення про стягнення з нього судового збору, оскільки Пенсійний фонд України не є виконавцем судового рішення про стягнення судового збору та судових витрат, виконання такого рішення законом покладено на Державну казначейську службу України (її орган).
Вищевикладені норми чинного законодавства вказують на відсутність підстав для встановлення судового контролю, відтак у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії подати звіт про виконання рішення суду справі № 1.380.2019.002249 в частині стягнення на користь позивача судових витрат слід відмовити, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не є виконавцем рішення у цій частині.
Керуючись статтями 241, 256, 370, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складений 10.02.2020
Суддя Коморний О.І.