11 лютого 2020 р. Справа № 400/1948/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, 79012
до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про:стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у розмірі 217337,82 грн,
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - позивач, Академія) звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач) витрат, пов'язаних з його утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 217337,82 грн.
Ухвалою від 22.07.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 23.10.2019 року суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 31.01.2020 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Академії за період з 15.08.2017 року по 25.04.2019 року в сумі 217337,82 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку кошти не відшкодував, позивач звернувся з позовом до суду.
Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні вимог Академії просить відмовити. В своєму відзиві відповідач наголошує на тому, що рапорт про розірвання Контракту ніколи не підписував. Крім того, грошові кошти у розмірі 11519,00 грн. за спожиті комунальні послуги та електроенергію ніякими доказами не підтверджуються, а позивач, згідно до договору оренди квартири комунальним послугами не користувався.
У відповіді на відзив позивач свої вимоги підтримав. Зазначив, що при укладені Контракту та зарахуванні на перший курс навчання відповідач не подавав заяви із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на яку він претендує. Відтак, відповідач не виявив бажання реалізувати дану пільгу при укладенні Контракту. Також, відповідачем не подано заяви щодо надання пільг по сплаті комунальних платежів, а отже й не було надано відповідної пільги.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Наказом начальника Національно академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по особовому складу) від 20.07.2017 року № 31-КС позивача зараховано для потреб Збройних Сил України на перший курс навчання до Академії.
20.07.2017 року між відповідачем та Академією укладено контракт на проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі та раніше за текстом - Контракт). Відповідно до п. 1 Контракту, курсант взяв на себе зобов'язання, зокрема, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
Наказом начальника Національно академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) від 15.08.2017 року № 204 відповідача з 15.08.2017 року зараховано до списків особового складу Академії та на всі види забезпечення.
В подальшому відповідач подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Академії у зв'язку з небажанням продовжувати навчання, в якому зазначив, що зобов'язується відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Наказом начальника Національно академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по особовому складу) від 25.04.2019 року № 21-КС розірвано Контракт, відповідача відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби у запас.
Наказом начальника Національно академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) від 25.04.2019 року № 106 відповідача з 25.04.2019 року виключено зі списків особового складу Академії та усіх видів забезпечення, а також зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Академії за період з 15.08.2017 року по 25.04.2019 року в сумі 224041,59 грн.
Відповідачем 11.05.2019 року частково відшкодовано заборгованість на суму 6703,77 грн. Отже, станом на момент звернення позивача до суду, за відповідачем рахується борг у розмірі 217337,82 грн.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовано нормами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон України № 2232).
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України № 2232, зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 3 ч. 2 ст. 23 цього Закону (ч. 5 ст. 25 Закону України № 2232).
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2232 курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 затверджено Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 964), який визначає механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання) у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.
Згідно з п. 3 Порядку № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом, згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, Міністерством внутрішніх справ України, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Відповідно до п. 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з п. 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Академії, у сумі 224041,59 грн. (грошове забезпечення), що підтверджується довідкою-розрахунком від 25.04.2019 року № 89. Станом на момент звернення позивачем до суду з даним позовом заборгованість відповідача, з урахуванням часткового погашення боргу, становить 217337,82 грн.
Згідно з п. 7 - 8 Порядку № 964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
Суд наголошує, що курсанти, які навчаються в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту.
Щодо заперечень відповідача щодо стягнення з нього витрат на комунальні послуги, суд зазначає наступне:
Відповідач є учасником бойових дій, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 23.03.2016 року. Отже, на період навчання, мав право на пільги, передбачені законодавством України.
Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій надаються такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання; щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів.
Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
Держава забезпечує учасникам бойових дій та їх дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 року № 975 затверджено Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (далі - Порядок та умови № 975).
Ці Порядок та умови визначають механізм надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а саме: особам, визнаним учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни, постраждалими учасниками Революції Гідності відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (пп. 1 п. 1 Порядку та умов № 975).
Відповідно до п. 8 Порядку та умов № 975, Для отримання державної цільової підтримки особи, зазначені у пункті 1 цих Порядку та умов, подають особисто на ім'я керівника відповідного закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти заяву, складену в довільній формі, із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на які особи претендують. До заяви додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, зазначених у пункті 7 цих Порядку та умов.
Державна цільова підтримка певного виду надається за рішенням керівника закладу освіти.
Позивач наголошує на тому, що відповідач не звертався до Академії з відповідним рапортом, а отже відповідні пільги не отримав.
Одночасно з цим, суд зазначає, що на момент вступу позивача до вищого навчального закладу набув статусу учасника бойових дій та мав право на отримання пільг, передбачених законодавством, зокрема ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З наданого позивачем розрахунку вартості комунальних послуг на суму 11519,40 грн. (арк. спр. 24), вбачається, що така вартість розрахована без врахування пільг передбачених п. 5 ч. 1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому така сума не може бути стягнута з відповідача та підлягає виключенню з суми витрат по утриманню відповідача в Академії.
Таким чином, сума, яка підлягає стягненню з відповідача складає 205818,42 грн. (217337,82 - 11519,40 = 205818,42).
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Академії підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, 79012, код ЄДРПОУ 08410370) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, 79012, код ЄДРПОУ 08410370) витрати, пов'язані з утриманням під час навчання у розмірі 205818,42 грн. (двісті п'ять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 42 коп.).
3. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.02.2020 року.
Суддя О.В. Малих