справа №1.380.2019.005320
30 січня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Грень Н.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,
представника позивача Віняра Ю.С.,
представника відповідача Щирби Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тема» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
16.10.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Тема» до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управління ДФС у Львівській області податкове повідомлення-рішення №0005121414 від 12.04.2019.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Тема» (код ЄДРПОУ 22334316) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 19.03.2019 №447/14.14-21/22334316. Позивач заначив, що, висновки акта перевірки відповідача від 19.03.2019 №447/14.14-21/22334316 не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Факт отримання ним послуг від ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 3592368 грн підтверджується належним чином оформленими первинними документами. На думку позивача, відповідач безпідставно дійшов до висновку, що послуги позивачу не надавались та, що такі не пов'язані з господарською діяльністю позивача.
Відповідач позов не визнав, 31.10.2019 долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в ході проведення перевірки ТОВ «Тема» вручено лист-вимогу від 11.03.2019 №3 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо проведених операцій із ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 . Однак, підприємством не представлено до перевірки актів наданих послуг, які б підтверджували факт отриманих послуг від ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 за вищенаведені періоди. Крім цього не надано звітів, які б розкривали зміст отриманих послуг, їх обсяг, місця застосування, а також документів, які б встановлювали реальні результати роботи щодо надання консультаційних послуг (складені документи, письмові консультації тощо). Підприємством не надано інформації та документального підтвердження щодо місця здійснення господарських операцій, обсягів, одиниці виміру господарських операцій, а також не зазначено, в чому виражено їх результат та економічний ефект для підприємства. Враховуючи не представлення та відповідно відсутність у ТОВ «Тема» актів наданих послуг, відсутня інформація щодо місця здійснення господарських операцій, обсягів, одиниці виміру господарських операцій, а також вираженння їх результатів та економічного ефекту для підприємства. Таким чином, на думку відповідача, в ході проведення перевірки неможливо розкрити зміст господарських операцій (наданих послуг) по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_1 за період 2018 р., на суму 2092368,00 грн та ФОП ОСОБА_2 за період 2018 на суму 1500000,00 грн.
Ухвалою судді від 18.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні, що відбулось 12.11.2019 судом замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у Львівській області на Головне управління ДПС у Львівській області.
Ухвалою від 16.01.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.
Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Головним управлінням ДФС у Львівській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1. ст.82 Податкового кодексу України проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Тема» (код ЄДРПОУ 22334316) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
Перевіркою встановлено порушення:
- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на 646626 грн., в т.ч. за за 2018 рік - 646626,00 грн.
На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення:
- від 14.04.2019 №0005121414, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток на суму 969939,00 грн, в тому числі 646626,00 грн за основним платежем та 323313 грн за штрафними санкціями;
Позивач не погодившись із таким рішенням податкового органу звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пп. 16.1.4 п. 16.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 36.1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами п.п. 134.1.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
За змістом п.1.2, п.2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Згідно з ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у вказаному Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
В числі обов'язкових ознак господарської діяльності у відповідності до вказаних норм: здійснення їх суб'єктами господарської діяльності в сфері громадського виробництва; скерованість на виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг; результати вказаної діяльності (продукція, роботи, послуги), які мають вартісний характер і ціновий вираз.
Згідно із статтею 1 Закону України від 16.07.1999 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.
Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями вказаної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
При цьому, згідно з ч. 2 вказаної статті первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.
Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV.
Судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договори про надання послуг від 30.03.2018 №30-03/18 відповідно до якого ТОВ «Тема» виступає «Замовником», а ФОП Бережанський ОСОБА_3 - «Виконавцем»/ т. 1 а.с.32/.
В порядку та на умовах, визначених цим договором Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати згідно заявки Замовника послуги, визначені в цьому Договорі, які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов'язується належним чином приймати та оплачувати надані Виконавцем послуги. Послуги, що надаються Виконавцем за цим Договором, направлені на управлінську та організаційну підтримку Замовника, та складають комплекс заходів, які забезпечують належне функціонування діяльності Замовника в межах господарської діяльності Замовника/Виконавця.
Виконавець надає Замовнику наступні послуги:
- послуги з консультування по питаннях комерційної діяльності й керування.
- інформаційні заходи;
- інші послуги, які можуть бути надані Виконавцем Замовнику за цим Договором.
Пунктом 2.1 договору визначено, що приймання-передача наданих Виконавцем послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін після фактичного надання визначених цим договором послуг.
На виконання вимог п. 2.1 договору та на підтвердження надання вказаних послуг сторонами складено акти приймання-передачі наданих послуг, копії яких долучено до матеріалів справи, зокрема:
1) акт приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2018 на суму 230789,00 грн, за період з 10.04.2018 року по 30.04.2018;
2) акт приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2018 на суму 280789,00 грн, за період з 01.05.2018 по 31.05.2018;
3) акт приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2018 на суму 280789,00 грн, за період з 01.06.2018 по 30.06.2018;
4) акт приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2018 на суму 650000,00 грн, за період з 01.10.2018 по 31.10.2018;
5) акт приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2018 на суму 650000,00 грн, за період з 01.11.2018 по 30.11.2018 /т. 1 а.с.32-36/.
Невід'ємною частиною кожного акту приймання-передачі передбачено звіт про надані послуги виконавця, копії яких долучені до матеріалів справи /т. 1 а.с.37-76/.
Таким чином, вищевказаними актами приймання-передачі наданих послуг та звітами про надані послуги підтверджується реальність надання послуг ОСОБА_1 за період 2018 на суму 2092368,00 грн.
Також, судом встановлено, що між ТОВ «Тема» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з дослідження кон'юнктури ринку від 30.03.2018 №30-03/18 відповідно до якого ТОВ «ТЕМА» виступає «Замовником», а ФОП ОСОБА_2 - «Виконавцем» /т. 1 а.с. 77-80/.
За цим Договором і на умовах, погоджених Сторонами у цьому Договорі, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати останньому послуги, пов'язані дослідженням кон'юнктури ринку продажу продукції ТМ «ВІС», ТМ «LPR», ТМ «PRO», ТМ «VІСНY», ТМ «L'ОRЕАL», ТМ Johnson & Johnson», ТМ «MATRIX», ТМ «Хенкель» та іншої (аналогічної) продукції інших виробників на визначеній цим Договором Території. З метою збільшення обсягів реалізації продукції, що є товаром Замовника, Виконавець здійснює:
- збір і систематизацію інформації про обсяг і якість виконання Замовником і його V контрагентами (покупцями) взаємних зобов'язань за господарськими договорами про придбання цими контрагентами продукції ТМ «ВІС», ТМ «LPR», ТМ «PRO», ТМ «VІСНУ», ТМ «L'ОRЕАL», ТМ Johnson & Johnson», ТМ «MATRIX», ТМ «Хенкель», в частині інформації про покриття ПРВ (потенційних розрахункових вузлів), інформації щодо дотримання рекомендованих сортаменту і асортименту, дотримання оптимального запасу (залишку) продукції, згідно стандартів і рекомендацій ТМ «ВІС», ТМ «LPR», ТМ «PRO», ТМ «VІСНУ», ТМ «L'ОRЕАL», ТМ Johnson & Johnson», ТМ «MATRIX», ТМ «Хенкель» на Території;
- здійснює комплексне вивчення і аналіз ринку продажу продукції ТМ «ВІС», ТМ «LPR», ТМ «PRO», ТМ «VІСНY», ТМ «L'ОRЕАL», ТМ Johnson & Johnson», ТМ «MATRIX», ТМ «Хенкель» та аналогічної продукції інших торгових марок і подає Замовникові інформацію про результати проведених досліджень, в т.ч.:
- пошук, формування і надання Замовникові інформації про обсяги та результати вивчення перспектив розвитку ринку реалізації продукції ТМ «ВІС», ТМ «LPR», ТМ «PRO», ТМ «VІСНУ», ТМ «L'ОRЕАL», ТМ Johnson & Johnson», ТМ «MATRIX», ТМ «Хенкель» на Території з метою використання інформації про співвідношення попиту та пропозиції в подальшій роботі підприємства Замовника;
- пошук, формування і надання Замовникові інформації про споживчі властивості продукції, аналогічної продукції Замовника, та факторів, що визначають структуру та динаміку споживчого попит) на таку аналогічну продукцію;
- надання Замовникові консультацій та роз'яснень з усіх питань, що охоплювалися дослідженнями та стосуються поданої Виконавцем інформації.
Пунктом 1.8 Договору передбачено, що виконавець повідомляє замовника про хід і результати надання послуг за цим Договором шляхом подання Замовникові разом з Актом виконаних робіт відповідного звіту про обсяги наданих послуг за даним Договором. Звіт формується і подається Виконавцем Замовникові в елек5тронній формі.
На виконання вимог п. 1.8 договору та на підтвердження надання вказаних послуг сторонами складено акти приймання-передачі наданих послуг, копії яких долучено до матеріалів справи, а саме:
- акт приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2018 на суму 500000.00 грн за період з 01.04.2018 по 30.04.2018;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2018 на суму 500000,00 грн, за період з 01.05.2018 по 31.05.2018;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2018 на суму 500000,00 грн, за період з 01.06.2018 по 30.06.2018 /т. 1 а.с.81-83/.
Невід'ємною частиною кожного акта приймання-передачі є звіт про надані послуги виконавця, копії яких долучено до матеріалів справи. /т. 1 а.с. 84-238/.
Таким чином, вказаними актами приймання-передачі наданих послуг та звітами про надані послуги виконавця, підтверджується реальність надання послуг ОСОБА_2 за період 2018 на суму 15000000,00 грн.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що висновки акта перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях щодо нереальності спірних господарських операцій.
Таким чином, витрати позивача на послуги надані ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 нерозривно пов'язані з його господарською діяльністю, а результати наданих послуг, використані позивачем у власній господарській діяльності та спричинили отримання ним доходу. Отже, надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .
Виходячи із встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують реальність господарських відносин з контрагентами, а відповідні первинні документи є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №0005121414 від 12.04.2019.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про порушення позивачем вимог закону, і не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому останнє підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З врахуванням наведеного, на користь позивача необхідно стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 14549,08 грн, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви, відповідно до платіжного доручення №103851 від 15.10.2019.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0005121414 від 12.04.2019.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області місце знаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Тема” місце знаходження: 79056, м. Львів, вул. Ковельська, 109 А, код ЄДРПОУ 22334316 судовий збір в розмірі 14549 (чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 08 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Грень Н.М.
Повне рішення суду виготовлено та підписано 10.02.2020.