справа №1.380.2019.004470
10 лютого 2020 року
зал судових засідань №10
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лунь З.І.,
секретар судового засідання Ходань Н.С.,
за участю:
представника позивача Савки О.В.,
представника відповідача Шиби А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепостач» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Державне підприємство «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепостач» (місцезнаходження: 80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська,35 ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області №0003971308 від 11.04.2019.
За клопотанням представника відповідача протокольною ухвалою суду здійснено заміну первинного відповідача у справі, Головного управління ДФС у Львівській області, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області.
10.02.2020 суд, з урахуванням заяви сторін, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач безпідставно застосував санкції, визначені ст.ст.126, 127 Податкового кодексу України. Також, вважає, що податковий орган частково здійснив донарахування грошового зобов'язання поза межами строків, встановлених п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України. Однією з підстав позову зазначає, що усупереч законодавству відповідач здійснив розрахунок штрафних санкцій, не зазначивши кількості днів, з простроченням яких позивач сплатив зобов'язання. Крім того, позивач звертає увагу на те, що станом на день проведення перевірки узгоджені суми грошових зобов'язань по військовому збору платник сплатив.
Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд його скасувати.
У відзиві на позов, що надійшов до суду 13.11.2019, відповідач позовні вимоги заперечив, зазначив, що Головне управлінням ДФС у Львівській області провело позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепостач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.01.2019, за результатами якої склало акт від 14.03.2019 № 404/14.18/26360693. Перевіркою повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб станом на 31.01.2019 встановлено несплату (неперерахування) військового збору на суму 5714,11грн. Також встановлено порушення правил сплати (перерахування) військового збору за весь період що перевірявся. Зазначене спричинило застосування ст..ст.126-127 ПК України. Твердження позивача, що на момент оскарження податкового повідомлення-рішення борг зі сплати донарахованого основного платежу по військовому збору сплачено в повному обсязі не відповідає дійсності, оскільки такі кошти зараховані контролюючим органом на підставі приписів п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України в рахунок погашення податкового боргу, який виник у попередніх податкових періодах. Тому вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесене правомірно і підстав для його скасування немає.
Позивач подав відповідь на відзив, в яких зазначив, що несвоєчасна виплата задекларованих та узгоджених податкових зобов'язань за платежем податок з доходів фізичних осіб, виникла внаслідок затримки виплати заробітної плати, а тому має місце несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачена, ст.126 Податкового кодексу України, оскільки санкція ст.127 Податкового кодексу України застосовується за не нарахування, неутримання та/або несплату податків платником податків, у тому числі податковим агентом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила суд задовольнити позов повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Суд встановив таке.
Головним управлінням ДФС у Львівській області (далі - відповідач) проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепостач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.01.2019, за наслідками якої було складено акт № 404/14.18/26360693.
Проведеною перевіркою встановлено порушення:
- пп.168.1.2, пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176, пп.1.5 пп.1.6 п.16-1 підрозділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями встановлено несплату (неперерахування) військового збору станом на 31.01.2019 на суму 5714,11грн., та порушення граничного терміну сплати (перерахування) військового збору за весь період що перевіряється до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
На підставі акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0003971308 від 11.04.2019, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання по військовому зборі у розмірі 5714,11грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 20441,73грн.
Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням № 0003971308 від 11.04.2019 та подав скаргу до Державної фіскальної служби України.
За результатами розгляду скаргу 13.06.2019 Державна фіскальна служба України прийняла рішення про результати розгляду скаргу за № 27258/6/99-99-11-05-01-25, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області, зокрема № 0003971308, а скаргу без задоволення.
Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.
Суд при вирішенні спору виходив з такого.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України визначено повноваження податкової служби, серед яких: самостійне визначення суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Зазначені повноваження реалізуються відповідно до с.77 ПК України контролюючим органом через проведення перевірок, в тому числі і позапланових виїзних документальних.
Пунктом 86.1 ст.86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Порядок оформлення результатів перевірок регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року №727, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745, з наступними змінами та доповненнями (далі Порядок).
Пункт 1 Розділу І даного Порядку вказує на те, що його розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс) та Митного кодексу України (далі - Митний кодекс) для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів (далі - платники податків) дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відтак, відповідач може реалізовувати свої повноваження під час оформлення результатів перевірки (при складанні акта) виключно у спосіб передбачений цим Порядком.
Згідно з п.5 Розділу ІІ Порядку факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно підп.2 п.4 Розділу ІІІ цього ж Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема, викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Пунктом 3 цього ж Розділу передбачено, що виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта документальної перевірки. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).
Як видно з акта перевірки щодо визначення бази оподаткування, повноти нарахування, утримання та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету військового збору, перевіркою станом на 31.01.2019 встановлено несплату (неперерахування) військового збору на суму 5714,11грн. Також встановлено порушення правил сплати (перерахування) військового збору за весь період що перевірявся, в сумі 261087,65грн, а саме: затримка сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Однак, із змісту акта перевірки неможливо встановити, на підставі яких саме документів відповідач заробив описаний висновок.
Суд зауважує, що висновок контролюючого органу про порушення правил сплати (перерахування) податків чи інших обов'язкових платежів повинен бути зроблений з покликанням на первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, регістри бухгалтерського обліку, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів.
Водночас, зміст акта перевірки в частині того, що стосується військового збору, зводиться лише до констатації порушення позивачем низки норм ПК України щодо сплати (перерахування) військового збору за весь період що перевірявся.
Пунктами 3, 5 ч.2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони обґрунтовано та добросовісно.
З урахуванням зазначених норм та обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем недобросовісно було реалізовано надані йому повноваження щодо проведення перевірки та оформлення її результатів, що спричинило необґрунтовані висновки контролюючого органу про порушення позивачем низки норм ПК України.
Щодо покликання позивача на порушення відповідачем строків, передбачених ст.102 ПК України при визначенні грошових зобов'язань у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, то суд зазначає, що не зважаючи на те, що, як вказано в акті перевірки, несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору тривало протягом 01.01.2015 року по 30.01.2019 року, однак з огляду на встановлену судом недобросовісність при проведенні перевірки та оформленні її результатів та необґрунтованість висновків контролюючого органу, суд не може перевірити правильність застосування ст.102 ПК України відповідачем.
Суд також зауважує, що ненадання позивачем первинних документів на обґрунтування своїх позовних вимог, та неможливість витребування таких судом спричинене тим, що акт перевірки на містить жодного покликання на первинні та інші документи, на яких ґрунтувались висновки контролюючого органу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що неналежне виконання відповідачем своїх повноважень щодо проведення перевірки та оформлення їх повноважень призвело до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, яке суд оцінює як безпідставне.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору на суму 1921,00грн. підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепостач» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0003971308 від 11.04.2019.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепостач» (місцезнаходження: 80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, код ЄДРПОУ 26360693) судовий збір на суму 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2020.
Суддя Лунь З.І.