Іменем України
11 лютого 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5455/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі також - відповідач, УПФУ в м. Лисичанську), в якій просить:
- визнати неправомірними дії УПФУ в м. Лисичанську щодо відмови позивачу у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;
- скасувати рішення УПФУ в м. Лисичанську від 11.12.2019 № 1451 про відмову позивачу в призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;
- зобов'язати УПФУ в м. Лисичанську повторно розглянути заяву позивача про призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, з зарахуванням в спеціальний стаж, який дає право на призначення та виплату грошової допомоги, періоди роботи в аптеці № 45 Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» з 01.01.1992 по 07.10.1996 на посаді фармацевта, в аптеці № 279 Комунального підприємства « Луганська обласна «Фармація» з 12.12.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2009 на посаді фармацевта, завідуючого аптекою.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 21.09.2019 позивачу призначена пенсія за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при страховому стажі 41 рік 04 місяця 3 дні.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
05.11.2019 позивач звернулася до УПФУ в м. Лисичанську із заявою про виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій, оскільки працювала на посаді, що дає право на отримання відповідної допомоги.
Рішенням УПФУ в м. Лисичанську від 11.12.2019 № 1451 відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій, оскільки не враховані до спеціального стажу, який дає право на призначення та виплату грошової допомоги, періоди з 01.01.1992 по 07.10.1996, з 12.12.2003 по 31.12.2003 за відсутністю документів про наявність відпусток без збереження заробітної плати. Період з 01.01.2004 по 31.12.2009 неможливо врахувати до спеціального стажу за даними Реєстру у зв'язку з тим, що аптека №279, аптека № 343 є структурними підрозділами центральної аптеки № 43 Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» зареєстрована на підконтрольній Україні території за адресою м. Лисичанськ, вул. Гарібальді, буд. 46.
Позивач вважає відмову у зарахуванні в розрахунок спеціального стажу, який дає право на призначення та виплату грошової допомоги, незаконною, такою що суперечить діючому законодавству, тому звернулася до суду з позовом.
Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке (арк. спр. 39-40).
ОСОБА_1 на дату звернення - 05.11.2019 має страхового стажу 41 рік 04 місяці 3 дні (підтвердженого наявними документами за період до 01.01.2004 і даними, що містять індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.01.2004), з них спеціального стажу відповідно до пункту «є» статті 55 - 20 років 3 місяці 29 днів. Пенсія за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначена з 21.09.2019.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) особам, які на день досягнення пенсійного віку , передбачено статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах , робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "є","ж" статті 55 Закону "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж, для жінок - 30 років ,на таких посадах , а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню , у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі- Порядок 1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу , що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
Відповідно до статті 24 Закону страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними , що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до 01.01.2004 на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Основним документом, що підтверджує стаж роботи до 01.01.2004 , є трудова книжка.
Відповідно до Примітки 3 до Порядку № 909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01.01.1992, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до законодавства, що діяло раніше, зараховується до стажу для визначення права на пенсію за вислугу років.
При обчисленні спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років враховується не більше 1 місяця на рік тривалості відпусток без збереження заробітної плати (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 19.07.2004 № 02-939 сл-6).
Згідно з пунктом 20 цього Порядку у разі коли підприємства, установи , організації або їх правонаступники розмішуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі- Реєстр).
Враховуючи викладене, з урахуванням вимог законодавства, що діє на день звернення за призначенням пенсії, до спеціального стажу, який дає право на призначення та виплату грошової допомоги, періоди з 01.01.1992 по 07.10.1996, з 12.12.2003 по 31.12.2003 не враховані за відсутністю документів про наявність відпусток без збереження заробітної плати. Період з 01.01.2004 і по 31.12.2009 неможливо врахувати до спеціального стажу за даними Реєстру у зв'язку з тим, що аптека №279, аптека №343 є структурними підрозділами центральної міської аптеки №43 Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" зареєстрована на підконтрольній Україні території за адресою: місто Лисичанськ, вулиця Гарібальді, будинок 46.
Враховуючи вимоги законодавства, що діє та надані документи, управлінням було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутністю необхідного спеціального стажу на дату звернення 30 років.
Просить позовні вимоги ОСОБА_1 визнати необґрунтованими та у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Сторони у судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі (арк. спр. 37, 38, 65).
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для її усунення (арк. спр. 25).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 11.02.2020 (арк. спр. 33-34).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей КАС України, суд встановив таке.
21.09.2019 позивачу призначена пенсія за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при страховому стажі 41 рік 04 місяця 3 дні (арк. спр. 55).
05.11.2019 позивач звернулася до УПФУ в м. Лисичанську з заявою про виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій, оскільки працювала на посаді, що дає право на отримання відповідної допомоги.
Рішенням УПФУ в м. Лисичанську від 11.12.2019 № 1451 відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій, оскільки не враховані до спеціального стажу, який дає право на призначення та виплату грошової допомоги, періоди з 01.01.1992 по 07.10.1996, з 12.12.2003 по 31.12.2003 за відсутністю документів про наявність відпусток без збереження заробітної плати. У рішенні також зазначено, що період з 01.01.2004 по 31.12.2009 неможливо врахувати до спеціального стажу за даними Реєстру у зв'язку з тим, що аптека №279, аптека № 343 є структурними підрозділами центральної аптеки № 43 Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» зареєстрована на підконтрольній Україні території за адресою м. Лисичанськ, вул. Гарібальді, буд. 46 (арк. спр. 5-6, 53-54).
Згідно записів трудової книжки від 15.09.1977 позивач працювала в період з 01.01.1992 по 07.10.1996 в аптеці № 45 Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» на посаді фармацевта, в період з 12.12.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2009 в аптеці № 279 Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» на посаді фармацевта, завідуючого аптекою (арк. спр. 7-11, 59-61).
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).
У відповідності до частини другої статті 24 Закону страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 7.1. розділу XV Прикінцеві положення Закону особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів; "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років. Право на пенсію за вислугу років мають в тому числі працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (пункт «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»)
Відповідно до Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». Страховий стаж враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенси, яка призначена до виплати.
Згідно з розділом 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 № 909, право на пенсію за вислугу років мають провізори, фармацевти (незалежно від найменування посад), лаборанти певних закладів охорони здоров'я, наведених в цьому переліку: аптек, аптечних кіосків, аптечних магазинів, контрольно-аналітичних лабораторій.
Відповідно до приміток 2 і 3 до названого Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від відомчої належності закладів і установ; робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 № 1397 «Про пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я та сільського господарства» було затверджено перелік установ, організацій та посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, який діяв до введення в дію відповідного законодавства України. Згідно з пунктом 1 розділу 2 цього переліку право на пенсію за вислугу років мали завідувачі, керуючі та їх заступники, фармацевти, зайняті виготовленням ліків; фармацевти, зайняті конторомлем та виготовленням і відпуском ліків.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначається статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно із цією статтею основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), яким встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ № 22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Згідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи, не надавав необхідних фахових роз'яснень (порушення п. 3 Порядку № 637), не пропонував в рамках наданих повноважень (п. 3.3. Порядку № 22-1) можливість виклику до пенсійного органу свідків (пункти 17, 18 Порядку № 637).
Натомість, судом встановлено, що трудова книжка має необхідні дані за спірні періоди, які свідчать про роботу з 01.01.1992 по 07.10.1996, з 12.12.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2009 в структурних підрозділах Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» позивача на відповідних посадах, які повинні бути зараховані до його спеціального стажу.
Крім того, відповідачем зовсім не зазначено, в чому саме полягає неповнота або невідповідність записів в трудовій книжці позивача.
Відповідачем не зазначено, а судом не виявлено доказів тому, що спірні записи в трудовій книжці позивача можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.
З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У зв'язку з чим суд вважає зобов'язати відповідача розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 05.11.2019 про призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення та зарахувати в спеціальний стаж, який дає право на призначення та виплату грошової допомоги, періоди роботи в аптеці № 45 Комунального підприємства « Луганська обласна «Фармація» з 01.01.1992 по 07.10.1996 на посаді фармацевта, в аптеці № 279 Комунального підприємства « Луганська обласна «Фармація» з 12.12.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2009 на посаді фармацевта, завідуючого аптекою з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як наслідок, в наявності підстави для визнання протиправним та скасування судом рішення відповідача від 11.12.2019 № 1451 про відмову позивачу в призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн (арк. спр. 4).
Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 11.12.2019 № 1451 про відмову ОСОБА_1 в призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.11.2019 про призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення та зарахувати в спеціальний стаж, який дає право на призначення та виплату грошової допомоги, періоди роботи ОСОБА_1 в аптеці № 45 Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» з 01.01.1992 по 07.10.1996 на посаді фармацевта, в аптеці № 279 Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» з 12.12.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2009 на посаді фармацевта, завідуючого аптекою з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (ідентифікаційний код 21792407, місцезнаходження: 93113, Луганська обл., місто Лисичанськ, вулиця ім. Сосюри, будинок 347) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця