про відмову у встановленні контролю за виконанням судових рішень
11 лютого 2020 року м. Київ № 810/4253/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 810/4253/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність та скасувати протокол засідання комісії відповідача з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського в частині відмови позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги;
- стягнути з відповідача на користь позивача не отриману одноразову грошову допомогу в сумі 528 600 грн. 00 коп.;
- стягнути моральну шкоду, заподіяну діями (бездіяльністю) відповідача в сумі 60 000 грн. 00 коп.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 р. у цій справі адміністративний позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним і скасовано рішення комісії Головного управління Національної поліції в Київській області з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського в частині відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, прийняте на засіданні 3 липня 2018 року згідно з протоколом № 17;
- визнано протиправним і скасовано висновок Головного управління Національної поліції в Київській області від 3 липня 2018 року щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, з урахуванням висновків суду, наведених у мотивувальній частині цього рішення;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2019 р. апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - повернуто скаржнику.
Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2019 р. ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 р. апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 р. залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2010 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною бездіяльність та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
18 липня 2019 р. до суду надійшла заява позивача в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що станом на 8 липня 2019 р. рішення Київського окружного адміністративного суду відповідачем не виконано, тому просить суд:
- зобов'язати ГУ НП в Київській області подати звіт про виконання судового рішення;
- накласти на керівника ГУ НП в Київській області штраф у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половину суми штрафу стягнути на користь позивача, іншу суму - до Державного бюджету.
На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 810/4253/18.Відповідно до відомостей витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у справі № 810/4253/18 визначено суддю Панову Г.В. та матеріали заяви передано визначеному судді.
Оскільки справа перебувала у Верховному Суді, то рішення за заявою прийнято після повернення справи до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 р. в адміністративній справі №810/4253/18 - відмовлено.
27 січня 2020 р. до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява від 17 січня 2020 р. про повторний розгляд заяви позивача від 8 липня 2019 р. в порядку ст. 382 КАС України та про прийняття рішення, яким задовольнити вимоги заявника, які викладені в заяві від 8 липня 2019 р. Жодних нових обставин та підстав для задоволення цієї заяви, окрім наведених раніше, заявником не зазначено.
У період з 27 січня 2020 р. по 10 лютого 2020 р. суддя перебував у відпустці, а тому заяву позивача вирішено 11 лютого 2020 р.
Розглянувши подану заяву, доводи наведені позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначеній нормі відповідають також і положення п. 1 ч. 6. ст. 246 КАС України, згідно з яким у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення та положення підпункту "ґ" п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України, відповідно до якого постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до вимог ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Суд також наголошує, що встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що заява позивача від 8 липня 2019 р. вже розглянута, що підтверджується ухвалою суду від 24 січня 2020 р. яка міститься в адміністративній справі № 810/4253/18. Суд наголошує, що позивачем в заяві від 17 січня 2020 р. не вмотивовано чому суд повинен повторно розглянути заяву від 8 липня 2019 р. Суд бере до уваги, що із змісту заяви вбачається, що заявник на час її подання ще не отримав копію прийнятого судового рішення від 24 січня 2020 р. за наслідками розгляду його заяви.
Суд також бере до уваги, що у заяві та у матеріалах справи відсутні факти, які можуть свідчити про можливість невиконання цього судового рішення відповідачем. Суд враховує, що 20 січня 2010 р. винесено судове рішення Верховного Суду, яким касаційне оскарження рішення суду завершено.
Суд враховує, що 20 грудня 2018 р. у справі видано виконавчий лист. 27 березня 2019 р. органом ДВС відкрито виконавче провадження за цим виконавчим листом. Під час здійснення виконавчого провадження позивача повідомлено, що з метою виконання рішення суду відповідачем направлено запити до військово-лікарської комісії та МСЕК, а після отримання відповідей питання щодо повторного розгляду його заяви буде винесено на засідання комісії ГУ НП в Київській області. 20.06.2019 органом ДВС на відповідача накладено штраф.
Отже, позивач у встановленому порядку звернувся до органу ДВС, яким вживаються заходи щодо примусового виконання цього рішення суду. Підстави для встановлення судового контролю відсутні.
Із урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що заяву позивача від 8 липня 2019 р. вже розглянуто з винесенням судового рішення, і вона не підлягає повторному розгляду, а тому в задоволенні заяви від 17 січня 2010 р. слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 382 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 810/4253/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Журавель В.О.