ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"10" лютого 2020 р. Справа № 300/241/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Малетин Андрій Ярославович до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Міністерства юстиції України про зобов'язання здійснити пенсійні виплати, відшкодування майнової та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Малетин Андрій Ярославович, звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Міністерства юстиції України про зобов'язання здійснити пенсійні виплати відповідно до постанови Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10.08.2010 у справі за №2-а-789/2010, відшкодування за період з 01.01.2015 по 17.07.2018 майнової шкоди в розмірі 376608 грн. і моральної шкоди в розмірі 50000 грн., із врахуванням проведених виплат.
Згідно п. 3 та 5 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує зі змісту прохальної частини адміністративного позову позивач, серед іншого, просить відшкодувати за рахунок держави майнову шкоду в розмірі 376608 грн. (як добуток значень восьми розмірів мінімальних пенсій за віком) і моральну шкоду в розмірі 50000 грн. за період з 01.01.2015 по 17.07.2018, із врахуванням проведених виплат.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Велика палата Конституційного Суду України рішенням №6-р/2018 від 17 липня 2018 року у справі № 1-11/2018(3830/15) відновила з 18.07.2018 дію низки положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, що діяли до моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII. А тому, виходячи із вказаного, позивач за період часу з 01.01.2015 по 17.07.2018 має законне і підставне право на відшкодування державою у встановленому законом порядку матеріальної та моральної шкоди, що завдана діями неконституційних положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 18.07.2018. Згідно наведених аргументів, позивачу зобов'язані були відновити дію постанови Снятинського районного суду Івано-Франківської області в справі №2-а-1703/11 від 12.04.2011 в повному обсязі. Тобто, з 18.07.2018 позивачу зобов'язані відновити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії інваліда II групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, згідно статті 50, частини 4 статті 54, частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 12.12.2010, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком - державної пенсії та додаткової пенсії у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, встановленої частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному Законом України про державний бюджет України на відповідні роки із врахуванням проведених виплат.
Як стверджує позивач рішення суду першої інстанції набрало законної сили та перебувало на примусовому виконанні.
Позивач в обґрунтування позовних вимог щодо відшкодування за рахунок держави майнової шкоди в розмірі 376608 грн. і моральної шкоди в розмірі 50000 грн. за період з 01.01.2015 по 17.07.2018, посилається саме на рішення Великої палати Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17 липня 2018 року у справі №1-11/2018(3830/15).
Даний позов зареєстровано в Івано-Франківському окружному адміністративному суді 04.02.2020.
Відповідно до частини 1 абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
З урахуванням вказаного, щодо 3 і 4 позовних вимог представник позивача подав до суду адміністративний позов після закінчення строку, установленого Кодексом, для звернення до суду за захистом прав та інтересів.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Представником позивача заяви про поновлення строку звернення до суду не подано.
Згідно пунктів 4 і 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві поряд з іншим, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач у позовній заяві вказує на те, що Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області листом від 29.08.2019 за № 04-31/3019 повернуло позивачу пакет документів, поданих відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та пункту 4 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 за № 440, оскільки згідно відповіді Головного управління пенсійного фонду в Івано-Франківській області за постановою Снятинського районного суду у справі № 2-а-1703/11 нарахувань немає.
До матеріалів позову позивач не надав доказу на підтвердження звернення до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області із вищезгаданим пакетом документів, які були повернуті останнім.
До того ж, позивач не наводить жодного обґрунтування щодо підстав визначення другого відповідача у справі - Міністерство юстиції України "в статусі законного представника держави". Як свідчать матеріали справи та доводи позивача, останній звертався до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області і саме вказаним суб'єктом владних повноважень повернуто позивачу пакет документів, про що свідчить лист від 29.08.2019 за №04-31/3019, наявний в матеріалах позову.
Згідно частини 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Пунктом 3 частини 5 статті 160 Кодексу в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
Згідно пункту 6 частини 2 статті 245 Кодексу у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Коментовані норми процесуального закону свідчать, що суд вирішує питання про відшкодування шкоди виключно із відповідача (як сторони адміністративного процесу), яким є відповідний суб'єкт владних повноважень, протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю якого заподіяна спірна шкода.
Незважаючи на вказане, позивач, заявляючи позовні вимоги про стягнення на його користь майнової шкоди в розмірі 376608 грн. і моральної шкоди в розмірі 50000 грн. за період з 01.01.2015 по 17.07.2018, не зазначає відповідача як суб'єкта владних повноважень, який повинен відповідати за такими позовними вимогами.
Відповідно до ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями ст.122, 123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Малетин Андрій Ярославович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Міністерства юстиції України про зобов'язання здійснити пенсійні виплати, відшкодування майнової та моральної шкоди, - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом:
зазначення в позовній заяві:
- відповідача - суб'єкта владних повноважень, за рахунок коштів якого підлягає відшкодуванню майнова та моральна шкода за 3 і 4 позовними вимогами ''про відшкодування за період з 01.01.2015 по 17.07.2018 майнової шкоди в розмірі 376608 грн. і моральної шкоди в розмірі 50000 грн., із врахуванням проведених виплат'';
- обґрунтування щодо визначення другого відповідача у справі - Міністерство юстиції України, враховуючи те, що саме Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області листом від 29.08.2019 за № 04-31/3019 повернуло позивачу пакет документів;
подання (долучення) до позовної заяви:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних підстав для поновлення такого строку та докази причин його пропуску;
- доказу звернення позивача до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області із пакетом документів, відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та пункту 4 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 за № 440.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Шумей М.В.