ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" лютого 2020 р. справа № 300/1459/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панікара І.В.,
при секретарі Подольській Т.М.,
представника позивача: Довган О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 27491,76 грн.,-
05.07.2019 року Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 27491,76 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення норм Податкового кодексу України не сплатив податок на доходи фізичних осіб, нарахований на отриманий дохід як додаткове благо, в розмірі 25 390,70 грн., в тому числі: податкові зобов'язання в сумі 20 176,20 грн., штрафні санкції в розмірі 5 214,50 грн. та військовий збір в розмірі 2 101,69 грн., внаслідок чого, утворено податковий борг в розмірі 27491,76 грн, який ним не сплачено.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.1-2).
Ухвалою суду від 04.02.2020 року замінено позивача - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області.
Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в періоди: з 05.08.2019 року по 06.09.2019 року; з 09.09.2019 року по 04.10.2019 року перебував у відпустці, з 07.10.2019 року по 11.10.2019 року; з 11.11.2019 року по 15.11.2019 року перебував у службових відрядженнях, з 02.12.2019 року по 10.01.2020 року перебував у відпустці та з 11.01.2020 року по 14.01.2020 року перебував на листку тимчасової непрацездатності, у зв'язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Згідно вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила позов задоволити з мотивів, викладених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.94)
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
Фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку в Косівському управлінні ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.
На підставі наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 17.08.2017 року № 1418 (а.с.28), головним державним ревізорам-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи громадянина ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за 2016 рік.
На підставі проведеного аналізу відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів, наявних у ГУ ДФС в Івано-Франківській області щодо інформації про отримані доходи, встановлено, що громадянином ОСОБА_1 у 2016 році отримано дохід у вигляді додаткового блага в сумі 112 089,99 грн. від АТ "Райффайзен Банк Аваль".
29.05.2017 року позивачем з метою підтвердження даної інформації до АТ "Райффайзен Банк Аваль" направлено запит.
На вищевказаний запит від АТ "Райффайзен Банк Аваль", отримано інформацію, що підтверджує отримання громадянином ОСОБА_1 у 2016 році доходу у вигляді анулювання основної суми кредитної заборгованості в сумі 112 089,99 грн.
За результатами перевірки складено акт за № 946/09-19-13-07/2093004656 від 28.08.2017 року, відповідно до якого встановлено порушення ОСОБА_1 : абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано 20 176,20 грн. податку на доходи фізичних осіб; підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, зі змінами і доповненнями, а саме: неподання річної декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік; пункту 1.2, підпункту 1.6 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано 1 681,35 грн. військового збору (а.с.21-26).
На підставі акту перевірки № 946/09-19-13-07/2093004656 від 28.08.2017 року позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0045211307 від 13.09.2017 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 170,00 грн.;
- № 0045201307 від 13.09.2017 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 25220,70 грн., у тому числі: за податковим зобов'язанням 20 176,2 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5 044,5 грн.(а.с.16);
- № 0045231307 від 13.09.2017 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 2 101,69 грн., у тому числі: за податковим зобов'язанням 1 681,35 грн.та за штрафними (фінансовими) санкціями 420,34 грн. (а.с.17).
14.09.2019 року вищевказані податкові повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення (а.с. 18-19).
У встановлений законом строк відповідач не сплатив узгоджену суму грошових зобов"язань, внаслідок чого зазначена сума набула статусу податкового боргу.
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення вказаного боргу з відповідача.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пунктів 36.1, 36.2 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.
Положенням пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпунктом 162.1.1. пункту 162.1. статті 162 розділу IV Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно підпункту 163.1.1. пункту 163.1. статті 163 цього Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Згідно пункту 179.1 статті 179 ПК УКраїни, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 49.20 статті 49 ПК України).
Згідно положень підпункту 14.1.47. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Підпунктом 54.3.5. пункту 54.3. статті 53 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Згідно пункту 167.1. статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Таким чином, оскільки відповідачем отримано дохід у вигляді додаткового блага в розмірі 112 089,99 грн. від АТ "Райффайзен Банк Аваль" який підлягав оподаткуванню за ставками, визначеними пунктом 167.1. статті 167 Податкового кодексу України, а отже відповідач зобов'язаний був сплатити податок на доходи фізичних осіб.
У відповідності до пункту 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, а саме загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відтак, з огляду на вищенаведені приписи, сума прощеної (анульованої) кредитної заборгованості позивача підлягає оподаткуванню військовим збором.
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
У відповідності до пункту 123.1 статті 123 ПК України, позивачем нараховано відповідачу штрафні (фінансові) санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 5 044,5 грн., за не подання податкової декларації в сумі 170 грн. та по військовому збору - 420,34 грн. (а.с14).
Однак вищенаведений податковий борг відповідачем не сплачений.
Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено судом, позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" за № 20040-17/908 (а.с. 13).
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в загальному розмірі 27491,76 грн., утворюють податковий борг відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, корінцем податкової вимоги, витягом з облікової картки платника податку та довідкою про борг за платежами, розрахунком розміру штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 11-17).
Наявність заборгованості відповідач не спростував та не надав доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення суду.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).
Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору відповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області задоволити.
Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету заборгованість в сумі 27 491 (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто одна гривня) 76 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559), адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.
Відповідач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя /підпис/ Панікар І.В.
Рішення складене в повному обсязі 10 лютого 2020 р.