Справа №: 398/3667/19
провадження №: 2/398/708/20
Іменем України
"11" лютого 2020 р., суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Ніколаєв М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Міськрайонної громадсько-політичної газети «Олександрійський тиждень» про захист честі та гідності,
ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою про захист честі та гідності, у якій просив: 1) визнати недостовірною інформацію, що ОСОБА_2 довів свою невинуватість через 4 роки «як у випадку з Логвіновим»; 2) зобов'язати відповідачів у наступному номері газети « ОСОБА_3 тиждень» (після набрання рішенням суду законної сили) опублікувати спростування на 2 аркуші; 3) зобов'язати відповідачів солідарно відшкодувати завдану шкоду у розмірі 10000 грн.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 11.10.2019 року вказану справу розподілено судді Крімченко С.А.
Ухвалою суду від 16.10.2019 року задоволено заявлений суддею Крімченко С.А. самовідвід.
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справи між суддями від 16.10.2019 року вказану справу розподілено судді Коліуш Г.В.
Ухвалою суду від 17.10.2019 року задоволено заявлений суддею Коліуш Г.В. самовідвід.
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справи між суддями від 17.10.2019 року вказану справу розподілено судді Орловському В.В.
Ухвалою суду від 18.10.2019 року позовну заяву залишено без руху, позивачеві надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 27.11.2019 року задоволено заявлений суддею Орловським В.В. самовідвід.
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справи між суддями від 28.11.2019 року вказану справу розподілено судді Ніколаєву М.В.
Ухвалою суду від 28.11.2019 року позовну заяву повернуто позивачеві у зв'язку із неусуненням недоліків, що зазначені в хвалі про залишення позовної заяви без руху від 18.10.2019 року.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 22.01.2020 року ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.11.2019 року скасовано, справу направлено до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області для продовження розгляду.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд дійшов наступних висновків.
Статтею 175 ЦПК України визначені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
Згідно норм статті 13 ЦПК України учасник справи на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору, обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти другий, одинадцятий частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт перший частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності цих осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пункти другий, одинадцятий частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19.
Доводи позовної заяви ОСОБА_1 зводяться до характеристик в образливій та лайливій формі: відповідача ОСОБА_2 за національною ознакою, фізичними та психічними особливостями; суддів Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловського В.В., ОСОБА_4 Т.А. та їх роботи при здійсненні правосуддя, а саме: "суддя перебував в неадекватному стані під дією якихось препаратів", "суддя під диктовку..... (далі - образливий вислів)", "таврований суддя-хабарник", "за такі рішення треба знімати мантію і гнати цю суддю .... (далі - образливий лайливий вислів).
Використання вжитих позивачем ОСОБА_1 висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини ( далі - ЄСПЛ ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01; «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02; «Guntis Apinis проти Латвії» від20 вересня 2011 року, заява №46549/06 ).
Отже, звертаючись в суд з відповідними процесуальними документами, позивачеві хоч і надане право викладати їх на власний розсуд з дотриманням загальних вимог щодо форми та змісту, проте це не дає йому права огульно та свавільно використовувати неоднозначні звертання до учасників процесу, що можуть слугувати виявом неповаги до честі, гідності цих осіб, а також власні судження, твердження, роздуми, які трактуються, інтерпретуються двозначно та образливо в цілому, що є неприпустимим та свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами.
Статтею 185 ЦПК України визначені підстави для повернення позовної заяви. Разом із тим, наведеними нормами не встановлено такої підстави для повернення позовної заяви як зловживання процесуальними правами.
Водночас за частиною третьою статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Оскільки суд дійшов висновку про безспірне допущення позивачем ОСОБА_1 зловживання його процесуальними правами, то його позовну заяву необхідно повернути на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України.
Разом із тим, необхідно роз'яснити позивачеві, що викладена судова оцінка його позовної заяви не позбавляє його права за наявності для того підстав подати нову позовну заяву, добросовісно користуючись цим правом, тобто керуючись завданням цивільного судочинства, не використовуючи образливі лайливі висловлювання, виявляючи повагу до учасників судового процесу та виконуючи інші вимоги чинного цивільного законодавства України.
Керуючись статями 44,185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Міськрайонної громадсько-політичної газети «Олександрійський тиждень» про захист честі та гідності, повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 11 лютого 2020 року.
Суддя: М.В. Ніколаєв