Справа № 396/1037/19
Провадження № 1-кп/396/52/20
11.02.2020 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
розглядаючи в відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка об'єднане кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12019120230000344 від 14.05.2019 року та №12019120230000781 від 29.10.2019 року відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст.185 КК України,-
В провадженні Новоукраїнського районнного суду Кіровоградської області знаходиться об'єднане кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12019120230000344 від 14.05.2019 року та № 12019120230000781 від 29.10.2019 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст.185 КК України.
Як вбачається з обвинувального акту, відносно ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 на 60 днів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення покарання, оскільки за вчинені ОСОБА_5 злочини передбачено покарання у вигляді позбавлення волі; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки постійного місця роботи та міцних соціальних зв'язків у останнього не має. Враховуючи наведене, є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також прокурором було зазначено про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, зазначених в обвинувальних актах.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував щодо продовження строку тримання під вартою відносно нього.
Захисник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 залишила на розсуд суду.
Потерпілі в судовому засіданні вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 залишили на розсуд суду.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд керується наступним.
ОСОБА_5 в даному об'єднаному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні 4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинених повторно та обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, тобто в кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Вказані злочини, є злочинами середньої тяжкості, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.
Крім того ОСОБА_5 раніше судимий, востаннє 07.09.2016 року Новоукраїнським районним судом за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді позбавленя волі на строк 1 рік, на підставі ст.71 КК України призначнено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, 08.03.2019 року Ленінським районним судом м.Кіровограда умовно-дострокового звільнений з невідбутою частиною покарання 1 рік 6 місяців 9 днів, судимість у встановленому порядку не знята та не погашена.
Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.12.2019 року в даному кримінальному провадженні продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 10.45 годин 19 лютого 2020 року
При цьому слід враховувати, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість, багато епізодична злочинна діяльність та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, наявна можливість ухилення від явки до суду.
При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.
За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який не працює, постійного джерела доходів немає, утриманців немає, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, кількість епізодів злочинної діяльності, в яких він обвинувачується, два обвувальних акта, які об'єднанні в одне кримінальне провадження, враховуючи те, що обвинувачений раніше судимий, судимість у встановленому порядку не знята та не погашена, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.
Таким чином, перебуваючи на волі, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому достатніх підстав на теперішній час для заміни або скасування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не вбачається.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків, на даній стадії судового провадження суд вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного відносно ОСОБА_5 на строк до 16:40 години 10 квітня 2020 року.
Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України, -
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 16.40 годин 10 квітня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 11.02.2020 року о 17-20 год.
Головуючий: ОСОБА_1