Справа № 396/197/20
Провадження № 1-кс/396/52/20
11.02.2020 року Слідчий суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в приміщенні суду в м. Новоукраїнка Кіровоградської області клопотання слідчого СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозовате Новоукраїнського району Кіровоградської обл., проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, непрацюючого, освіта неповна середня, неодруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, депутатом будь-яких рад не являється, раніше судимого;
-25.04.2019 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Призначене покарання не відбуте.
по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 120201202300000037 від 14 січня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України,-
Слідчий СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції ОСОБА_7 11.02.2020 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - підозрюваному ОСОБА_5 .
З клопотання та копії повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України.
Із змісту даного клопотання вбачається, що 11.01.2020 року близько 17 години, ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибули до житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_2 , а саме до місця проживання останнього з метою вживання продуктів харчування та спиртних напої, після вживання спиртних напоїв останні лягли відпочивати у вище вказаному житловому будинку.
12.01.2020 року близько 07 год. в ОСОБА_5 , який будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі та будучи в силу ст. 75 КК України звільненим від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки, виник раптовий умисел на викрадення чужого майна, а саме банківських краток ОСОБА_8 з метою власного збагачення. Діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_5 діючи тасмно, користуючись тим, що ОСОБА_8 відпочиває на ліжку в одній із спальних кімнат будинку та не спостерігає за його протиправними діями, підійшов до стільця в кімнаті будинку ОСОБА_8 , на якому знаходилась його куртка та викрав з кишені куртки пластикові картки ПриватБанку № НОМЕР_1 , яка дійсна до 06.2022, № НОМЕР_2 , яка дійсна до 05.2022, що видані на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та належать йому на праві власності.
В подальшому, 12.01.2020 року в післяобідній час доби більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_5 діючи таємно, повторно попрямував до банкомату ПриватБанку, що розташований по вул. Кірова, 131 в с. Рівному Новоукраїнського району Кіровоградської області де реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом вільного доступу, знаючи пароль до банківської картки № НОМЕР_1 зняв з неї грошові кошти в сумі 1600 грн., які витратив на продукти харчування та спиртні напої.
Крім того, 13.01.2020 року близько 10 год. ОСОБА_5 не бажаючи припиняти своїх протиправних дій, оскільки його дії поєднувались єдиним умислом на заволодіння грошовими коштами, які перебували на картковому рахунку ОСОБА_8 прибув до банкомату ПриватБанку, що розташований но вул. Кірова, 131 вс. Рівному Новоукраїнського району Кіровоградської області де зняв грошові кошти з банківської картки № НОМЕР_1 в сумі 100 грн., які витратив на продукти харчування та на спиртні напої.
Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 1700 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім цього, 11.01.2020 року близько 17 години, ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибули до житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_2 , а саме до місця проживання останнього з метою вживання продуктів харчування та спиртних напої, після вживання спиртних напоїв останні лягли відпочивати у вище вказаному житловому будинку.
12.01.2020 року близько 07 год. в ОСОБА_5 виник раптовий умисел на викрадення чужого майна, а саме банківських краток ОСОБА_8 з метою власного збагачення. Діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_5 діючи таємно, користуючись тим, що ОСОБА_8 відпочиває на ліжку в одній із спальних кімнат будинку та не спостерігає за його протиправними діями, підійшов до стільця в кімнаті будинку ОСОБА_8 , на якому знаходилась його куртка та викрав з кишені куртки пластикові картки ПриватБанку № НОМЕР_1 , яка дійсна до 06.2022 року, № НОМЕР_2 , яка дійсна до 05.2022 року, що видані на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та належать йому на праві власності.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію», п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31, ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» документом є будь - який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.
Отже, платіжні засоби (платіжні картки), що належать ОСОБА_8 - один із видів доступу до його банківських рахунків (документи). Виявивши вказані банківські картки ОСОБА_5 викрав їх з кишені куртки власника, після чого покинув вказаний житловий будинок.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 357 КК України, а саме - незаконне заволодіння будь - яким способом іншим важливим особистим документом.
Прокурор, слідчий під час розгляду, клопотання підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вказавши, що матеріали клопотання не містять достатніх доказів про доведеність підозри та існування оголошених ризиків, просив обрати відносно нього інший захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту.
Захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просила застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту.
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , які клопотання підтримали, підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , які просилиь застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя, вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановлює, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, чим порушив вимоги пунктів 2, 3 частини 1 статті 194 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про обґрунтоване застосування саме такого виду запобіжного заходу.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до п. 28 рішення «Плешков проти України» (заява N 37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.
Така позиція ЄСПЛ узгоджується з положеннями національного законодавства, зокрема ст.177, 183 КПК України.
Встановлено, що 07.02.2020 року ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України (а.к. 56-60).
Оскільки термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Об'єктивна підозра ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколами огляду місця події від 13.01.2020 року (а.к. 23-26), від 14.01.2020 року (а.к. 27-28), протоколами допиту потерпілого ОСОБА_8 від 14.01.2020 року (а.к. 29-31), від 23.01.2020 року (а.к. 32-33), протоколами допиту свідків ОСОБА_9 від 23.01.2020 року (а.к. 36), ОСОБА_10 від 14.01.2020 року (а.к. 37), ОСОБА_11 від 14.01.2020 року (а.к. 38), ОСОБА_10 від 14.01.2020 року (а.к. 39-41), при цьому свідки попореджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо недостовірної інформації; протоколом допиту підозрюваного від 07.02.2020 року (а.к. 61-63).
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є злочином середньої тяжкості, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до п"яти років, та злочин передбачений ч. 3 ст. 357 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є злочином середньої тяжкості, санкцією якого передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років
Слідчий суддя приймає до уваги, обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, який має повних 33 років від народження, проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , непрацюючого, освіта неповна середня, неодруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, за місцем проживання характеризується посередньо, зловживаєспиртними напоями, раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, підозрюється у вчиненні крадіжки та незаконному заволодінні будь - яким способом іншим важливим особистим документом.
Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі матиме можливість:
- можливість ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція статті ч. 3 ст. 357 КК України передбачає застосування покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років, санкція статті, ч. 2 ст. 185 КК України передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
- можливість впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань, що не дасть дослідити повно, всебічно та неупереджено всі обставини у кримінальному провадженні, оскільки потерпілий, в результаті відкритих протиправних дій зазнав сильного душевного хвилювання та наразі побоюється за своє життя і здоров'я;
- можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, так як ОСОБА_5 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, на шлях виправлення не стає, усвідомлюючи, під час відбуття покарання з випробуванням під час іспитового терміну (Бобрииецьким районним судом Кіровоградської області Харченка засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки), вчинив новий умисний злочин, який за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких злочинів.
Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваного, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Жодних доказів про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.
А тому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою двох епізодів кримінальних правопорушень, які відносяться до злочинів середньої тяжкості, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
В даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв'язку з встановленими обставинами, враховуючи положення, передбачені ст.176-178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.1 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор", який рахувати з 18 год. 00 хв., 11.02.2020 року.
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів, але не довше, ніж в межах строків досудового розслідування.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 10.04.2020 року о 18.00 год.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Виконання ухвали покласти на Новоукраїнський ВП ГУ НП в Кіровоградській області.
Розмір застави для підозрюваного ОСОБА_5 визначити у межах п"ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 31530 (тридцять одна тисяча п"ятсот тридцять ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок - банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445, рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505, код банку отримувача (МФО) 820172.
Підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживав, а саме АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання чи роботи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити до 10.04.2020 року.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозоюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Повний текст ухвали складено 11.02.2020 року і оголошено учасникам провадження 11.02.2020 року о 18.40 годині.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з часу її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1