Справа № 404/898/20
Номер провадження 2/404/244/20
11 лютого 2020 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванова Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міської ради міста Кропивницького про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
10 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Міської ради міста Кропивницького про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, просила визначити їй додатковий строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька - ОСОБА_2 , який помер у місті Кіровограді (Кропивницькому), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (п. 2); спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (п.4); відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п. 9); підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10).
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-47/0/9-12 від 10 липня 2012 року на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька та складається з будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 Фортечного району.
Відповідно, позивачу необхідно визначити вартість зазначених об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Таким чином, позивачеві необхідно подати звіт про оцінку вартості будинку за адресою: АДРЕСА_1 та квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Наведені недоліки унеможливили визначити підсудність поданого позову Кіровському районному суду м. Кіровограда.
Згідно з п.23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року - свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження. Крім того, в п. 24 Постанови указано, що суди відкривають провадження в справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Про це указано і в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо деяких спірних питань застосування норм цивільного процесуального права від 10 липня 2012 р.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач іншого способу захисту не інакше як в судовому порядку не вбачає, оскільки пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.
При цьому, позивач жодним чином не підтвердив факт звернення ним до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, докази на підтвердження цієї обставини до позовної заяви не приєднані (відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 ).
Крім того, позивач, визначаючи орган місцевого самоврядування єдиним відповідачем по справі та вказуючи на відсутність інших спадкоємців, доказів на підтвердження цієї обставини до позовної заяви не додав (відсутня інформація зі Спадкового реєстру про наявність чи відсутність спадкової справи після смерті ОСОБА_3 ).
Статтею 95 ЦПК України передбачені вимоги до письмових доказів або їх копій, які подаються до суду.
Так, ч.2 ст.95 ЦПК України передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Абзацом другим ч.5 ст.95 ЦПК України передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, додані до позовної заяви копії письмових доказів не завірені належним чином.
Крім того, суд зазначає, що прізвище позивача та померлого ОСОБА_3 у позовній заяві вказано як « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 », а у документах, які долучені до позовної заяви прізвища вказані « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_5 ».
Статтею 185 ЦПК України передбачено, - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачам строку на усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міської ради міста Кропивницького про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху з підстав, викладених у мотивувальній частині ухвали.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10- ти (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Запропонувати позивачу надати до суду у встановлений строк:
- належним чином складену позовну заяву в новій редакції,
- звіти про оцінку вартості майна,
- докази відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 ,
- інформацію зі Спадкового реєстру про наявність чи відсутність спадкової справи після смерті ОСОБА_3 ,
- належним чином завірені копії документів, які долучені до позовної заяви.
В разі виконання вимог у встановлений судом термін, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Н. Ю. Іванова