06.02.2020
Провадження №2/389/629/19
ЄУН 389/2594/19
06 лютого 2020 року Знам'янський місьрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Ябчик Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Данильчук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мошоринської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою доМошоринської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, в якій просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду. Вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка - ОСОБА_2 . Після смерті останньої, відкрилася спадщина на земельну ділянку № НОМЕР_1 , загальною площею 3,4950 га, розташовану на території Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, належну ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 22.03.2006 року серії КР №060935, з кадастровим номером 3520382100:02:000:0958. Виданого згідно з розпорядженням голови Олександрійської районної державної адміністрації від 18.07.2005 №398-р., від 15.08.2005 року №461-р. За життя ОСОБА_2 склада заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку ОСОБА_3 , яка є його рідною матір'ю. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно йому. Після смерті матері прийняв спадщину у встановленому законом порядку. Зазначає, що його мати не прийняла у встановлений законом строк спадщину після смерті сестри ОСОБА_2 у зв'язку з юридичною необізнаністю, оскільки вважала що заповіт на її ім'я, вже є документом, що підтверджує її справо на земельну ділянку, яку за життя їй заповіла сестра. Зазначає, що він звернувся до нотаріуса з метою прийняття спадщини після смерті тітки лише 12.06.2019, оскільки тривалий час перебував за межами країни. Та отримав від нотаріуса роз'яснення, про те, що ним пропущено установлений законом строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та рекомендовано для встановлення додакового строку для прийняття спадщини, звернутися з позовом до суду. Просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.
Представник Мошоринської сільської ради в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Вирішення питання про задоволення позову, поклав на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 17.08.2009 року. За життя остання склала заповіт, яким заповіла належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 2,4950 га, розташовану на території Головківської сільської ради на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії КР №9060935, виданого Розпорядженням Олександрійської райдержадміністрації від 18.07.2005 року №398-р від 15.08.2005 року №461-р і зареєстрованого за №12 від 22.03.2006 року, заповіла ОСОБА_3 (а.с.18), яка є матір"ю позивача.
На день смерті ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 .
З листа Знам'янської районної державної нотаріальної контори від 17.09.2019 року та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася (а.с.53-54).
У роз'ясненні Знам'янського районного державного нотаріуса від 12.06.2019 року адресованого на ім"я ОСОБА_1 з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 зазначено, що він вважається спадкоємцем, який не прийняв спадщину, оскільки в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини до нотаріальної контори заяву не подав, та разом зі спадкоємцем на час відкриття спадщини постійно не проживав. За таких обставин йому рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 17).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 09.09.2013 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Олександрія Кіровоградської області померла ОСОБА_3 (а.с.11).
З копії спадкової справи №03/2014, заведеної приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Ніколаєнко Н.М. після смерті ОСОБА_3 , вбачається, що з заявою про прияняття спадщини звернувся ОСОБА_1 11.09.2015 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну ділянку № НОМЕР_4 для ведення особистого селянського господарства, площею 5,5164 га, в межах згідно з планом, розташованої на території Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520382100:02:000:9466, яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №101393, виданого 26.07.2004 року Олександрійським районним відділом земельних ресурсів (а.с.118) та свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну ділянку № НОМЕР_5 для ведення особистого селянського господарства, площею 2,5800 га, в межах згідно з планом, розташованої на території Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520382100:02:000:0467, яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №101393, виданого 26.07.2004 року Олександрійським районним відділом земельних ресурсів (а.с.131).
Згідно з довідкою виконкому Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області від 10.01.2014 року, ОСОБА_3 , булла зареєстрована та проживала до дня смерті за адресою: АДРЕСА_2 . Заповіт від імені ОСОБА_3 в сільскій раді посвідчено 06.09.1999 року за реєстраційним номером 61 (а.с.31).
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
За змістом ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст.1261, 1262, 1263, 1264, 1265 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Онуки, правнуки, прабаба, прадід, племінники, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями п'ятої черги за законом.
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Згідно зі ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин, що кореспондується з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України у п.24 постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до положень, викладених у ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст.76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до Постанови ПВСУ «Про практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, наприклад тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Під час розгляду справи, судом встановлено що позивач бажає прийняти спадщину на земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_3 , яку їй заповіла ОСОБА_2 , однак, у встановлений законом строк не подала заяву про прийняття спадщини, отже вона безперечно вважається такою, що не прийняла спадщину. Посилання позивача, як на підставу своїх вимог, на неприйняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 у передбачені законом строки з підстави - юридична необізнаність, є недоречними в силу ст.1270 та ст.1272 ЦК України.
Крім того, встановлено що після смерті матері позивача - ОСОБА_3 , останній звернувся у встановлений законом строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та отримав свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно померлої. Та маючи державний акт на земельну ділянку, що належала ОСОБА_2 , заповіт останньої на користь ОСОБА_3 та фактично користуючись зазначеною земельною ділянкою, після смерті матері, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_2 та достеменно знаючи що на зазначену земельну ділянку ОСОБА_3 спадкових прав належним чином не оформила, звернувся до суду з позовом лише 03.09.2019, тобто через шість років після смерті спадкодавця. При цьому мотивував причину пропуску звернення до нотаріуса, тривалим перебуванням за межами країни. Однак, зазначену причину, матеріалами справи не підтверджено, натомість спростовано наявним в матеріалах справи роз'ясненням нотаріуса, з якого вбачається, що з метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , він звертався, та отримав роз'яснення про пропуск встановленого законодавством строку.
Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати залишити по фактично понесеним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-78, 81, 137, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовуОСОБА_1 до Мошоринської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Судові віитрати залишити по фактично понесеним.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач - Мошоринська сільська рада Знам'янського району Кіровоградської області, місце реєстрації: 27453, Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Мошорине, вул. Центральна, 1.
Повний текст рішення складено 11.02.2020.
Суддя Знам'янського
міськрайонного суду
Кіровоградської області Ябчик Н.М.