Справа № 382/183/20
Провадження 2-н/382/15/20
Іменем України
"11" лютого 2020 р. Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О. А. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №15" про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за договором найму кімнати,
Директор ТОВ "Пересувна механізована колона №15" звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за договором найму кімнати.
В силу вимог п.1 ч.3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору.
Перевіркою сплати заявником судового збору із даними Казначейства встановлено, що подане на підтвердження сплати судового збору платіжне доручення в розмірі 192,10 грн., вже подавалося заявником до справи 382/2047/19. А при поданні даної заяви сплачено лише 18 гривень 10 копійок.
Відповідно до вимог ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Разом з цим, в матеріалах заяви про видачу судового наказу, всупереч вимогам статті 163 ЦПК України, розрахунок суми заборгованості не обгрунтований, суми за січень та лютий не деталізовані, не зазначено, що саме включено до суми заборгованості (вартість проживання, вартість використаної електроенергії, теплопостачання, водопостачання та водовідведення).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 165 КПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, суддя прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №15 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором найму кімнати.
Відповідно до частини 1 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 8, 9 частини першої ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділу, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 163, 165, 166, 258- 260 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №15" про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за договором найму кімнати.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини першої статті 165 ЦПК України не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кисіль О. А.