Справа № 366/2519/19
Провадження №3/366/1507/19
18 листопада 2019 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Іванківського відділення поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
16 жовтня 2019 року до Іванківського районного суду Київської області надійшли матеріали від Іванківського відділення поліції Вишгородського відділу ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2019 року близько 12 год. 25 хв. в с. Сукачі Іванківського району Київської області по вул. Шевченка, ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився у присутності свідків.
В судовому засіданні громадянин ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.130 КУпАП не визнав та зазначив, що він дійсно 11.10.2019 року близько 12 год. 30 хв. в Сукачі Іванківського району Київської області був зупинений працівниками поліції. Останні звинуватили, що він перебуває за кермом автомобіля у стані алкогольного сп'яніння та наказали сідати в їх службове авто для того, щоб освідувати його на стан алкогольного сп'яніння. Він відмовився проходити огляд, оскільки, окрім працівників поліції, інших свідків не було. Проїхати на освідування до Іванківської ЦРЛ працівники поліції йому не пропонували. На питання суду пояснив, що осіб, які зазначені в протоколі, як свідки, він на місці зупинки не бачив, і їх особисто не знає.
В судове засідання неодноразово викликалися свідки, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, однак до суду вони не з'явилися, клопотань чи заяв від них не надходило.
На запит суду щодо місця проживання свідків, Ладижицька сільська рада повідомила, що ОСОБА_2 проживає за вказаною у протоколі адресою, а свідок ОСОБА_3 на території сільської ради не зареєстрований і не проживає.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши докази та з'ясувавши обставини справи вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Так, згідно ч. 2,3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналогічні положення містяться і в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який затверджена Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, згідно якої огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що законодавець визначив певний (обов'язків) алгоритм дій працівника поліції під час виявлення водіїв з ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема: (1) огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, (2) а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 працівники поліції запропонували провести огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів без присутності двох свідків, а коли він відмовився, то не запропонували йому пройти такий огляд в Іванківській ЦРЛ.
Згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні інші докази, які підтверджують, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які додані до протоколу, суд не може вважати належними доказами правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
На основі вищевикладеного, керуючись статтями 130, 245-249, 251, 252, 278-280, 283-285, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 КУпАП, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя