Справа №372/2136/19
Провадження №1-кп/359/266/202
6 лютого 2020 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів:
судді - доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурор ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисників - адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,
під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією кримінального провадження №12018110000000161, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2018 року, що надійшло до суду за підсудністю з Київського апеляційного суду з обвинувальним актом, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радники Поліського району Київської області, українця, громадянина України, українця, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ухта, Республіка Комі, Російської Федерації, росіянина, -
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, -
розглянувши клопотання захисника - адвоката ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу,
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України
Під час розгляду даного кримінального провадження захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_11 через канцелярію суду подав вищезазначене клопотання обґрунтовуючи, його тим, що на розгляді в Бориспільському міськрайонному суді Київської області перебуває кримінальне провадження №12018110000000161 від 01.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України. На даний час підставою для зміни запобіжного заходу на більш м'який, непов'язаний з цілодобовим арештом є наступні обставини: примирення з потерпілим та повне відшкодування останньому завданої матеріальної і моральної шкоди; має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом з цивільною дружиною ОСОБА_12 ; відсутність ризику, що обвинувачений може впливати на потерпілого чи сховати або спотворити будь-яку річ чи документи, які мають істотне значення для вирішення кримінальної справи і позитивна характеристика з місця роботи та громадської організації «Спортивний клуб Крюківщина». Наведене у сукупності, на переконання захисника, свідчить про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з цілодобовим домашнім арештом. Враховуючи вищевикладене та вимоги ст. 62 Конституції України, ст. 5, 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_11 просив суд змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_11 , в судовому засіданні своє клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених в ньому підстав.
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, та просив суд змінити йому запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 , захисник - адвокат ОСОБА_7 та захисник - адвокат ОСОБА_10 вказане клопотання підтримали.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення даного клопотання не заперечував.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове та судове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов'язаний розглянути клопотання обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, стан здоров'я його дружини, міцність соціальних зв'язків, відсутність судимостей.
Обираючи відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, судом було враховано, що саме цей запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_8 процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт морже бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими доводами для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Так, у пункті 80 рішення від 10 лютого 2011 р. у справі "Харченко проти України" ЄСПЛ вказував, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі. Після цього прокурори і суди не навели жодних підстав для продовження тримання заявника під вартою, лише зазначили, що запобіжний захід було обрано правильно. Проте згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами. Крім того, національні владні органи не розглядали можливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою. Аналогічна позиція ЄСПЛ викладена і у пункті 60 рішення у справі "Єлоєв проти України".
У своєму Рішенні "Подвезько проти України" № 74297/11 від 12.02.15р. Європейський Суд з прав людини у п. 21 вказує, що аргументи "за" і "проти" звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно, але мають підтверджуватись фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватись, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною захисту та стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд приходить до переконання, що після обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу ступень ризиків, які були встановлені судом, змінився.
Як вбачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні одного особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, та у вчиненні двох злочинів невеликої тяжкості, за які передбачено покарання строком до 2 років обмеження волі.
Дані обставини можуть свідчити про наявність ризику, що під впливом тяжкості покарань, які загрожують обвинуваченому ОСОБА_8 , він може переховуватись від судового слідства.
В той же час, суд враховує, що надані стороною захисту, в обґрунтування даного клопотання докази, обвинувачений ОСОБА_8 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В цьому будинку він проживає разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_12 , з якою він буде проживати і в подальшому.
З листа Києво-Святошинського ВП Головного управління НП в Київській області №1445/109/1008/20 від 28.01.2020 року вбачається, що під час здійснення контрольних перевірок, порушень запобіжного заходу, а саме цілодобового арешту обвинуваченим ОСОБА_8 , працівниками поліції не зафіксовано, що відображено в роздрукованих електронних рапортах відповідно до алгоритму перевірки осіб, які перебувають під домашнім арештом та долучені до контрольно-наглядової справи обвинуваченого.
Крім того, як вбачається з клопотання ФОП ОСОБА_13 , відсутність ОСОБА_8 протягом дня на робочому місці перешкоджає йому працювати, зважаючи на характер робіт, які виконував останній для ОСОБА_13 . Тому дане приватне підприємство просить також розглянути можливість пом'якшення ОСОБА_8 запобіжного заходу.
Ці обставини свідчить про те, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки за місцем свого постійного проживання.
При цьому, слід зазначити, що ОСОБА_8 , потерпілому по факту кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України, була повністю відшкодована моральна та матеріальна шкода, та він не має будь-яких претензій до останнього, що підтверджується заявою останнього.
З огляду на зазначені обставини, оцінивши в сукупності ступень тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_8 за вчинення інкримінованих йому злочинів, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, має місце постійного проживання в Київській області, де проживає разом із цивільною дружиною, наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, відшкодування шкоди потерпілому, суд приходить до висновку, що на даний момент ризик переховування обвинуваченого, у разі скасування цілодобового арешту, зменшився.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 можливо зміни запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на домашній арешт за місцем тимчасово проживання терміном на два місяці, з визначенням обов'язків, оскільки такий запобіжний захід є спів мірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред'явленого обвинувачення, і може забезпечити виконання обвинувачем процесуальних обов'язків.
З урахуванням наведеного суд визнає, що під час розгляду клопотання було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж цілодобовий домашній арешт забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час судового розгляду. На переконання колегії суддів, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що враховані при застосуванні запобіжного заходу цілодобового домашнього арешту, на теперішній час, зменшилися, а тому їм можна запобігти за допомогою запобіжного заходу в виді домашнього арешту в певний час доби, встановивши обвинуваченому, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, відповідні обов'язки. Такий висновок прийнято з урахуванням обставин, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України.
З огляду на вище викладене, клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 110, 115, 170-174, 176-197, 199, 202, 206, 291, 331, 350, 376 КПК України, суд, -
Клопотання адвоката ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Ухта Републіки Комі, Російської Федерації, росіянина, громадянина Російської Федерації, - запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт за місцем тимчасово проживання терміном на два місяці, з визначенням наступних обов'язків: не залишати місця тимчасового проживання ( АДРЕСА_1 ) в період часу з 22.00 год. до 07.00 год. наступного дня без відповідного дозволу суду; з'являтися на виклики до суду; завчасно повідомляти суд про необхідність зміни свого місця проживання; повідомити суд про засоби зв'язку; не спілкуватися особисто чи через третіх осіб з іншим обвинуваченим, потерпілим та свідками; здати на зберігання до уповноважених органів документи, що дають право на виїзд за кордон, тощо.
Термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановити до 24.00 год. 05.04.2020 року.
Контроль за виконання ухвали суду щодо обраного запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції України за місцем тимчасового проживання обвинуваченого ОСОБА_8 (Києво-Святошинський район Київської області) та прокурорів групи прокурорів в даному провадженні.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 10.02.2020 року.
Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3