Справа №359/3938/19
Провадження №2/359/366/2020
30 січня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Коробові О.П.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
В травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 25 березня 2005 року сторони уклали шлюб. Під час шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 . Не зважаючи на це, позивач не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Тому ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує позов та просить його задовольнити.
Відповідач не з'явився у судове засідання. Він завчасно у встановленому порядку повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи. Це підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.19).
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 25 березня 2005 року сторони уклали шлюб, зареєстрований у ВРАЦС Бориспільського МРУЮ Київської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблений відповідний актовий запис за №78. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21 червня 2005 року (а.с.5).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_3 Ця обставина підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22 листопада 2005 року (а.с.6).
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного з них.
Як роз'яснив Верховний Суд України, згідно зі ст.24 цього ж Кодексу шлюб ґрунтується виключно на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН.
Встановлено, що ОСОБА_1 не бажає жити однією сім'єю з відповідачем. В такому випадку збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Примушування позивача до шлюбу з ОСОБА_2 не допускається.
З огляду на це суд вважає, що шлюб, укладений між сторонами, допустимо розірвати.
Відповідно до ч.1 ст.141 та п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, пов'язане з розподілом між сторонами судових витрат. Зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією (а.с.1). Пред'явлений нею позов задоволений в повному обсязі.
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.3 ст.259, ст.ст.263-265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений 25 березня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблений відповідний актовий запис за № 78, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець