Справа № 362/662/20
Провадження № 1-кс/362/201/20
04.02.2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків Київської області у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
04.02.2020 року до суду звернувся прокурор Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Клопотання мотивовано тим, що 23 лютого 2016 року, близько 15 год. 25 хв. ОСОБА_5 перебував з ОСОБА_4 в приміщенні кафе «Голівуд», яке розташоване за адресою: Київська обл., Васильківський район, в/м 11, буд. 17-А з метою пограти в настільний теніс. В цей же час у зв'язку з відсутністю працівників закладу у них виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Так, ОСОБА_5 за домовленістю з ОСОБА_4 маючи на меті корисливий мотив та мету незаконного збагачення, пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, перестрибнув через барну стійку та взяв з полиць пляшки з спиртними напоями, а саме: пляшку джину «Beefeater» ємністю 1 літр вартістю 800 грн., пляшку віскі «Jameson» ємністю 1 літр вартістю 800 грн., які передав ОСОБА_4 після чого вони з місця вчинення злочину зникли та викраденим розпорядились на власний розсуд, чим потерпілому ОСОБА_6 завдали матеріального збитку на загальну суму 1600 гривень.
ОСОБА_4 ,підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 cт. 185 КК України, в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньому змовою групою осіб.
24.02.2016 року відомості про вищевказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110140000468 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
22.04.2016 року ОСОБА_4 у порядку ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
26 листопада 2018 року суд виніс ухвалу про задоволення клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу його для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Підозра підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_6 , показаннями свідка ОСОБА_7 , протоколом огляду місця події від 24.02.2016 року, протоколом огляду відеозапису з місця події, показаннями підозрюваного ОСОБА_5 , протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Перебуваючи на волі ОСОБА_4 ,. може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків,тобто наявні ризики, передбачені п. п. ,1 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України;
В клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, органів досудового розслідування, оскільки з метою уникнення відповідальності на даний час переховується від органів досудового розслідування і його місце знаходження не відоме, може вчиняти нові злочини, оскільки раніше вчиняв кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків.
Застосування застави щодо ОСОБА_4 є не можливим, оскільки перебуваючи на волі може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_4 не є можливим, оскільки останній, може покинути місце свого проживання з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Застосування особистого зобов'язання та особистої поруки щодо ОСОБА_4 не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, може покинути місце свого проживання з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності
В клопотанні прокурор вказав, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від суду, органів досудового розслідування, з метою уникнення відповідальності так як на даний час він переховується від органів досудового розслідування і його місце знаходження не відоме, вчиняти нові кримінальні правопорушення, та може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (що є ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України), а також відсутня можливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з викладених в клопотанні підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 до суду не з'явився, його місце перебування на час розгляду клопотання не відоме.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110140000468 від 27.05.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні СВ Васильківськоговідділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110140000468 від 27.05.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України(а.с.5).
22.04.2016 року ОСОБА_4 у порядку ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. (13-16).
Згідно з пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. У пункті 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено таке: «слідчий суддя має сумлінно виконувати обов'язки щодо загального захисту прав людини у порядку статті 206 КПК України».
Відповідно до ст. 20 КПК України, підозрюваний має право на захист, яке полягає у тому числі і в праві особисто подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
Ст. 22 КПК України передбачено, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відсутність у судовому засіданні обвинуваченого та захисників, унеможливило надати суду докази та відстояти правову позицію підозрюваного щодо розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, окрім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка згідно положень ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, гарантовано право на справедливий судовий розгляд, кожний обвинувачений у скоєнні кримінального злочину повинен мати можливість для підготовки свого захисту.
Основоположні права та свободи людини, зокрема й права на свободу та особисту недоторканність, проголошеного як у ст. 5 Європейської Конвенції з прав людини, так і в ст. 29 Конституції України, та рішеннями Європейського суду. Органи обвинувачення повинні забезпечити дотримання конституційних прав і свобод людини, серед яких особливе місце займає право на свободу та особисту недоторканність, на рівні, якому вони гарантуються Конвенцією і практикою Суду. Звуженням прав людини і громадянина порушує вимоги ст. 22 Конституції, та суперечить вимогам ст. 5 Конвенції
Обов'язкова присутність особи відносно якої розглядається питання про обрання запобіжного заходу закріплена рішеннями Європейського суду, зокрема у справі «Ґраужініс проти Литви» (Grauzinis v Lithuania), 37975/97, 10 жовтня 2000 року, за яким суд дійшов висновку, що з урахуванням того, що стояло на кону з боку заявника - а йшлось про його свободу, а також проміжку часу між різними рішеннями та переоцінки підстав для тримання під вартою, присутність заявника на слуханнях в суді 3 і 17 липня 1997 року з питання попереднього ув'язнення було необхідним для того, щоб він мав можливість давати достатню інформацію та вказівки своєму адвокатові, окрім того, якщо їх розглядати в цілому, то це та подальші провадження не забезпечили заявнику можливості ефективно контролювати законність тримання під вартою, якого вимагає пункт 4 статті 5 Конвенції, тобто заявникові не були надані гарантії, які відповідають застосованому в цьому випадку виду позбавлення волі.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, суд що разу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
- пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; - перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Оскільки суд повинен зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".
Слідчий суддя, суд має ретельно перевіряти відповідність поданого клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК, а також своєчасність надання підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання).
У випадку недотримання слідчим, прокурором вимог ст. 184 КПК слідчий суддя розглядає відповідне клопотання та відмовляє у його задоволенні. Слід мати на увазі, що змінити або доповнити подане до слідчого судді, суду клопотання про застосування запобіжного заходу вправі лише прокурор.
Відповідно до пункту 5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 слідчий суддя, суд має ретельно перевіряти відповідність поданого клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу вимогам статті 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання); у випадку недотримання слідчим, прокурором вимог статті 184 КПК України слідчий суддя розглядає відповідне клопотання та відмовляє у його задоволенні.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги відсутність клопотань з боку прокурора про зміну або доповнення поданого клопотання, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_4 станом на час надходження клопотання до суду, тобто 04 лютого 2020 року та на час розгляду клопотання в суді копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу вручено не було.
Вимогами КПК України закріплено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, його захисника.
Так, відповідно до правил ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, оголошений у міжнародний розшук.
Враховуючи, що участь підозрюваного в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обов'язковою, між тим він до суду не доставлений, матеріали клопотання не містять відомостей, що підозрюваного оголошено у міжнародний розшук; також слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу не доведено наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а клопотання не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, слідчий суддя з метою гарантовання права на справедливий судовий розгляд та дотримання прав громадянина України приходить до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», ст. ст. 3, 20, 22, 110, 177, 183, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків Київської областіу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - відмовити.
На ухвалу протягом п'яти діб з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 10 лютого 2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_8