Справа № 357/13864/19
2/357/684/20
Категорія 69
іменем України
10 лютого 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О.І.,
за участі секретаря - Сокур О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
13 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на наступні обставини.
26 вересня 2009 року між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 1328.
Від даного шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Їхня сім'я розпалася, проживають окремо один від одного. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 01 листопада 2019 року шлюб між ними було розірвано. Донька проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач самоусунувся від батьківських обов'язків, добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, їй одній важко утримувати доньку, а тому вимушена в судовому порядку стягувати аліменти.
Просила суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення донькою повноліття (а.с. 1-3).
Ухвалою судді від 08 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 18-19).
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала до суду заяву, отримана судом 10.02.2020 року за вх. № 5054, в якій просила справу за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала щодо заочного розгляду справи (а.с. 24).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, отримана судом 10.02.2020 року за вх. № 5044, в якій просив суд справу за позовом ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини розглянути за його відсутності. Позов визнає в повному обсязі (а.с. 25).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що 26 вересня 2009 року між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 26 вересня 2009 року зроблено відповідний актовий запис за № 1328 (а.с. 8).
Згідно з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке було видано Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 10 лютого 2010 року, серії НОМЕР_1 , батьками останньої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 10).
Відповідно до рішення Білоцерківського міськрайонного суду № 357/8735/19 2/357/3803/19 від 01 листопада 2019 року шлюб, який зареєстрований 26 вересня 2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 1328, було розірвано (а.с. 9).
Оскільки, відповідач не надає матеріальної допомоги неповнолітній дочці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , то позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до положення ст. 3 «Конвенції про права дитини» від 20.11.1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, тощо.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
На підставі ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні досліджена заява відповідача ОСОБА_2 , отримана судом 10.02.2020 року за вх. № 5055, в якій останній просив справу за позовом ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів розглянути без його участі, позов визнає в повному обсязі та підтвердив, що неповнолітня донька проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Тому, враховуючи вищенаведені обставини, матеріальне становище дитини та матері, матеріальне становище платника аліментів, а також ту обставину, що позовні вимоги визнані відповідачем, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 грудня 2019 року і до досягнення нею повноліття.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, позивач ОСОБА_1 при звернені до суду з вищевказаним позовом була звільнена від сплати судового збору, то з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 179, ст. ст. 180-184, ч. 1 ст. 191 СК України, ст.ст. 4, 13, 19, 133, 141, 211, 247, 265, 273, 274, 353, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства», ст. 51 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Конвенцією ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Законом України «Про судовий збір», суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити.
Стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт, серії НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Березоточа, Лубенського району, Полтавської області, РНОКПП - НОМЕР_4 , паспорт, серії НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 грудня 2019 року до досягнення нею повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт, серії НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 840 гривень 80 копійок (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрація: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , паспорт, серії НОМЕР_5 );
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт, серії НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 10 лютого 2020 року.
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов