Справа № 357/9434/16-к
1-кп/357/553/19
07.02.2020 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області:
у складі: головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 міста Біла Церква Київської області, кримінальне провадження за № 12016110030002415 від 18.05.2016 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ставище, Ставищанського району, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, вдівця, який має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 13.11.2015 Ставищенським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
2) 10.12.2015 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 289 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;
3) 18.10.2017 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, який скасований в частині призначення покарання 16.05.2018 Апеляційним судом м. Києва за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, у теперішній час відбуває покарання в ДУ «Житомирська ВК № 4»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області: ОСОБА_5 ,
захисник - адвокат ОСОБА_6 ,
обвинувачений: ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Судом визнано доведеним, що в ніч з 17.05.2016 на 18.05.2016, приблизно о 00:00 год. ОСОБА_3 з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом розбиття скла вікна будинку АДРЕСА_2 , який належить потерпілій ОСОБА_7 , проник у зазначений будинок, звідки з тією ж метою та з тих же мотивів, умисно, таємно вчинив крадіжку велосипеда марки «Ардіс», біло-синього кольору, вартістю 1 520 грн., бензопили марки «Штіль 290», вартістю 6 175 грн., насоса системи морської води, вартістю 4 147 грн., глибинного насосу марки «Водолей», вартістю 280 грн., належних потерпілій ОСОБА_7 .
У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, з метою вчинення крадіжки, ОСОБА_3 шляхом підбору ключів до замка, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів незаконно проник до гаражного приміщення домоволодіння, належного потерпілій ОСОБА_7 , звідки умисно, таємно, з тих же мотивів і з тією ж метою вчинив крадіжку електро-шуруповерта марки «Крафт», вартістю 255 грн., з підлоги гаражного приміщення вчинив крадіжку бензокоси марки «SHARK GT-3500», вартістю 1 185 грн. разом із набором запчастин до неї, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, електрофортуни 180, марки «Крафт» вартістю 395 грн., обрізного станку марки «Штурм», вартістю 400 грн., шуруповерта марки «Крафт», вартістю 712 грн., електролобзика вартістю 448 грн., подовжувача довжиною близько 50 м., чорного кольору, вартістю 800 грн., продовжувача довжиною близько 30 м., білого кольору, вартістю 480 грн., мідні наконечники в кількості 10 штук, вартістю 13,45 грн. за 1 штуку, на загальну суму 134 грн. 50 коп., набір конденсаторів з подовжувачем, вартістю 142 грн. 50 ком., набір викруток та різних кабелів, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, струмо вимірювальні кліщі СТ - 250, вартістю 237 грн. 50 коп., кабель КРПТ, мідний, 4*8, довжиною 60 м., вартістю 60 грн. за 1 м., на загальну суму 3 600 грн., електрозварювальний апарат вартістю 2 850 грн., який повернуто потерпілій, з кабелем КРПТ 4*3, довжиною 30 м., вартістю 55 грн. за 1 м., на загальну суму 1650 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 27 786 грн. 50 коп.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), яке поєднане з проникненням у житло та інше сховище.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого, який будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 185 КК України, розкаювався та пояснив, що він в ніч з 17.05.2016 на 18.05.2016, приблизно о 00:00 год., шляхом розбиття скла вікна проник у будинок АДРЕСА_2 , звідки вчинив крадіжку велосипеда, бензопили, насоса системи морської води, глибинного насосу, тобто майна, яке зазначено у обвинувальному акті, повний перелік викраденого майна зазначити обвинувачений не може, оскільки пройшов тривалий час з дня вчинення злочину. У подальшому, шляхом підбору ключів до замка, проник до гаражного приміщення вказаного домоволодіння, звідки вчинив крадіжку речей, перелік яких зазначений в обвинувальному акті і також у зв'язку з тривалістю подій на сьогодні не пам'ятає. В скоєному злочині каявся, просив суворо не карати. Цивільний позов визнав у повному обсязі.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просив суд визнати недоцільним дослідження доказів у частині обставин вчинення цього злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, надала заяви про можливість розгляду справи за її відсутності. Просила призначити покарання з урахуванням вимог закону. Цивільний позов просила задовольнити.
Так, у порядку ст. 325 КПК України, вирішено питання про можливість розгляду провадження без потерпілої, так як з урахуванням думки учасників судового провадження, є можливим за її відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, у світлі норм ст. 91 того ж Кодексу.
Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального провадження, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, за вище встановлених обставин.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки останній вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), яке поєднане з проникненням у житло та інше сховище.
Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Мотиви призначення відповідного покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами статей 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, судом встановлено обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченого - визнання вини, обставину яка обтяжує його покарання - рецидив злочину, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше неодноразово судимий, на теперішній час відбуває покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 18.10.2017, який був скасований в частині призначення покарання Апеляційним судом м. Києва від 16.05.2018, вдівець, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працевлаштований, законного джерела заробітку не має, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, а також враховуючи що під час досудового слідства потерпілій частина майна була повернута, цивільний позов обвинувачений визнав, враховуючи позицію сторони обвинувачення щодо призначення покарання у вигляді позбавлення волі та позицію обвинуваченого, який просив суворо не карати, врахувати визнання його вини, судом також врахована думка потерпілої, яка просила призначити покарання ОСОБА_3 в межах санкції статті. Крім цього, суд бере до уваги доводи сторони захисту щодо призначення покарання ОСОБА_3 , а саме що останній вже тривалий час перебуває в місцях позбавлення волі, зробив належні висновки, став на шлях виправлення, має на утриманні малолітню дитину, яку треба виховувати та утримати, також просив суд врахувати скрутні сімейні обставини ОСОБА_3 , які склались на час вчинення злочину останнім, а саме смерть дружини, звільнення з місця роботи, отже перебування обвинуваченого в стані стресу, мали негативні наслідки для оточуючих.
На підставі викладеного суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_3 нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно з вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 18.10.2017, який був скасований в частині призначення покарання Апеляційним судом м. Києва від 16.05.2018, ОСОБА_3 був визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні по ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років з конфіскацією майна.
Враховуючи, що даний злочин ОСОБА_3 вчинив до ухвалення вищевказаного вирока, у зв'язку з чим необхідно ОСОБА_3 призначити покарання за сукупністю злочинів у відповідності з ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарання, призначеного за вироком Апеляційного суду м. Києва від 16.05.2018 та покаранням за даним вироком, а строк відбуття покарання по даному вироку рахувати з дня постановлення вироку, тобто з 07.02.2020.
Крім цього враховуючи вимоги ч. 3 ст. 70 КК України, згідно з якою до основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною.
Таким чином до основного покарання ОСОБА_3 , призначеного за сукупністю злочинів, підлягає приєднанню додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Суд вважає, що таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів, а також відповідатиме цілям та меті покарання.
Дане остаточне покарання (позбавлення волі) відносно обвинуваченого, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007).
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Суд вважає за можливе не обирати запобіжний захід обвинуваченому, оскільки ОСОБА_3 вже засуджений до позбавлення волі та відбуває покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 18.10.2017, який був скасований в частині призначення покарання Апеляційним судом м. Києва від 16.05.2018, ОСОБА_3 був визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні по ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років з конфіскацією майна, а в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» перебуває на підставі ст. 90 КВК України.
Вирішуючи питання про зарахування до строку відбування покарання обвинуваченому терміну попереднього ув'язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 29.08.2018 у справі № 663/537/17 сформував правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання) у такому ракурсі, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі, та уважає за необхідне за указаним алгоритмом зарахувати ОСОБА_3 термін з 18.05.2016 по 18.08.2016 - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня позбавлення волі.
Крім цього у теперішній час ОСОБА_3 відбуває покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 18.10.2017, який був скасований в частині призначення покарання Апеляційним судом м. Києва від 16.05.2018. Отже відбутий строк покарання ОСОБА_3 за вказаним вироком до постановлення цього вироку, підлягає зарахуванню до строку відбування покарання за даним вироком.
Питання речових доказів у кримінальному провадженні вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати - в межах обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України - стягнути з ОСОБА_3 у дохід Держави, в порядку статей 122, 124 КПК України пов'язані із залученням експерта по судово-трасологічної експертизи від 22.07.2016 за № 19/4-04/1018 в розмірі 527,76 гривень.
Цивільний позов у справі потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину в розмірі 51300 гривень підлягає задоволенню.
Оскільки відповідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні по ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на п'ять років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань призначеного за даним вироком та вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 18.10.2017, який був скасований в частині призначення покарання Апеляційним судом м. Києва від 16.05.2018, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі на п'ять років три місяця, з конфіскацією всього майна, яке є власністю останнього.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту постановлення вироку, тобто з 07.02.2020, зарахувавши в нього термін його попереднього ув'язнення за періоди з 18.05.2016 по 18.08.2016, згідно ч. 5 ст. 72 в редакції Закону № 838-VIII, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а також зарахувати у строк покарання ОСОБА_3 відбуте частково покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 18.10.2017, який був скасований в частині призначення покарання Апеляційним судом м. Києва від 16.05.2018, з 11.06.2018 по 07.02.2020 з розрахунку день за день позбавлення волі.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 51300 грн. (п'ятдесят одну тисячу триста гривень) завданої в наслідок вчинення злочину.
Речові докази по справі, а саме: ДВД - диск із відеозаписом допиту ОСОБА_8 , DVD-R диск з звукозаписами розмов ОСОБА_3 з невідомими особами, DVD диск з відеозаписом слідчого експерименту, DVD диск з відеозаписом огляду місця події, які зберігається при матеріалах провадження - залишити при матеріалах судового провадження.
Дві рукавиці з тканини - що зберігаються в камері зберігання речових доказів Білоцерківського відділу поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області - знищити після вступу вироку в законну силу.
Мобільний телефон марки «Леово», сім картку оператора мобільного зв'язку «Діджус», картку флеш пам'яті на 16 гб та хрестик з невизначеного металу, переданий ОСОБА_9 , залишити у останньої, як у власника майна.
Велосипеда марки «Ардіс», біло-синього кольору, бензопилу марки «Штіль 290», насос системи морської води, глибинний насос марки «Водолей», електро-шуруповерт марки «Крафт», бензокосу марки «SHARK GT-3500», разом із набором запчастин до неї, електрофортуни 180, марки «Крафт», обрізний станок марки «Штурм», шуруповерт марки «Крафт», електролобзик, подовжувач довжиною близько 50 м., чорного кольору, продовжувач довжиною близько 30 м., білого кольору, мідні наконечники в кількості 10 штук, набір конденсаторів з подовжувачем, набір викруток та різних кабелів, струмо вимірювальні кліщі СТ - 250, кабель КРПТ, мідний, 4*8, довжиною 60 м., електрозварювальний апарат з кабелем КРПТ 4*3, довжиною 30 м., який повернуто потерпілій ОСОБА_7 - залишити у останньої, як у власника майна.
На підставі статей 122-124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення: судово-трасологічної експертизи від 22.07.2016 № 19/4-04/1018 у розмірі 527,76 гривень (п'ятсот двадцять сім грн. 76 коп.).
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя: ОСОБА_1