Справа № 357/10995/19
1-кп/357/455/20
10.02.2020 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області:
у складі: головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 міста Біла Церква Київської області, кримінальне провадження № 12019110030002624 від 11.09.2019 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Вільшанка, Білоцерківського району, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області: ОСОБА_4 ,
захисник - адвокат: ОСОБА_5 ,
обвинувачений: ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Судом визнано доведеним, що 26.08.2019 приблизно о 15.00 год. ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Сквирка, вул. Центральна поблизу будинку № 5, у дворі вищевказаного домоволодіння побачив велосипед марки «Мінськ», який стояв поблизу гаража.
Після чого у ОСОБА_3 виник умисел на викрадання вказаного велосипеду та з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 через незачинені ворота проник на огороджену територію домоволодіння, де діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, вчинив крадіжку велосипеду марки «Мінськ» зеленого кольору вартістю 1250,00 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_6 .
Після цього ОСОБА_3 зник з місця вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 1250,00 гривень.
Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого, який будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 185 КК України, розкаюється та пояснив, що дійсно він 26.08.2019 приблизно о 15.00 год. проник через незачинені ворота на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , де біля гаража викрав велосипед, який належав його знайомому ОСОБА_6 . На теперішній час матеріальну шкоду потерпілому відшкодував у повному обсязі. В скоєному щиро каявся, просив суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просив суд визнати недоцільним дослідження доказів у частині обставин вчинення цього злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумніві суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
Під час судового розгляду, у порядку ст. 325 КПК України, вирішено питання про можливість розгляду проваджень без потерпілого ОСОБА_6 , так як з урахуванням думки учасників судового провадження, є можливим за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, у світлі норм ст. 91 того ж Кодексу, а також враховуючи наявність від останнього заяви про можливість розгляду справи за його відсутності.
Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального провадження, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вище встановлених обставин.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки останній вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.
Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Мотиви призначення відповідного покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами статей 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставиною, яка пом'якшує його покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, обставин, які обтяжують його покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, не має утриманців, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, має місце реєстрації, де мешкає та характеризується посередньо, також суд враховує добровільне відшкодування шкоди потерпілому. Крім цього суд враховує доводи прокурора викладені в судових дебатах щодо призначення покарання, позицію сторони захисту, які погодились з запропонованим строком на видом покарання для обвинуваченого.
На підставі викладеного суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_3 нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі, однак з урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про можливість перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим вважає за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України.
Таким чином, суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників процесу та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Запобіжний захід ОСОБА_3 під час досудового слідства не обирався.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Цивільного позову у справі немає.
Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні по ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя: ОСОБА_1