Справа № 344/2098/20
Провадження № 1-кс/344/965/20
11 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12019090010003984 від 26.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
Слідчий, звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що Слідчим відділомІвано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінальних проваджень № 12019090010003984 від 26.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням вказує, відповідно до рапорту т.в.о. начальника СКП Тлумацького відділення поліції ОСОБА_5 було встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , спільно з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 . Окрім того встановлено, що ОСОБА_6 фактично проживає із своєю співмешканкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 .
Слідчий зазначає, що на підставі ухвали Тлумацького районного суду № 353/40/20 від 23.01.2020, у приміщенні вказаної вище квартири було проведено санкціонований обшук під час якого 05.02.2020 було виявлено та вилучено речі вказані слідчим в клопотанні.
Підставами для тимчасового вилучення вищезазначеного майна слідчий зазначає те, що вони могли бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є доходами від них, крім цього в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, могли бути використані як засоби вчинення кримінального правопорушення.
В ході досудового розслідування будь-які документи, які підтверджують право власності на майно зазначене у клопотанні не здобуто, однак є достатні підстави вважати, що зазначеним майном користувався та розпоряджався підозрюваний, оскільки вони були безпосередньо вилучені в квартирі де проживає підозрюваний.
Метою ж застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна слідчий зазначив забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив задовольнити.
Володілець майна заперечувала щодо задоволення клопотання та пояснила, що її дитина має одну пару зимових чобіт 41-42 розміру, з наведених підстав просила в задоволенні клопотання відмовити, а щодо іншого майна підтверджуючими документами є світлини, однак суду їх не представлено.
Заслухавши слідчого, володільця майна, дослідивши матеріали клопотання, встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Встановлено, що слідчий звернувся з вказаним клопотання, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Ст. 173 КПК України визначено порядок вирішення питання про арешт майна.
В той же час, згідно з вимогами абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні речі можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України .
При цьому, слідчий суддя вважає за можливе відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на одну пару черевик чорного кольору 41 розміру.
Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки, незастосування накладення арешту, може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю,що клопотання слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено під час обшуку 05.02.2020 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: - мобільний телефон марки «SonyExperia», 50 євро, однією купюрою, серія НОМЕР_1 , браслет, жовтого кольору, металевий кулон, у формі трапеції, кулон у формі черепахи із цепочкою, сірого кольору, дві пари сережок у формі колодок, п'ять предметів, ззовні схожих на персні із металу, жовтого кольору, брошку, два кулони у формі лодоні, сережки, у формі півмісяця,сережки із білим камінням, один камінь відсутній, сережка із металу, сірого кольору, два ланцюжки із металу, сірого кольору, два ланцюжки із металу, жовтого кольору, камінь, жовтого кольору, мобільний телефон марки «LGA330», ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ НОМЕР_3 , без батареї та задньої кришки,мобільний телефон марки «Samsungduos», білого кольору, без батареї та задньої кришки, мобільний телефон марки «IphoneA1456», в корпусі синього кольору, із пошкодженим екраном, планшет марки «Asus» із пошкодженим екраном, взуття, а саме три пари кросівок, чорного кольору, дві пари з яких виготовлені із матеріалу, схожого на шкіру та одна пара виготовлена із матеріалу, схожого на замшу.
В решті клопотання-відмовити.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1