Єдиний унікальний номер 341/2156/19
Номер провадження 1-кп/341/105/20
11 лютого 2020 року місто Галич
Галицький районний суд Івано - Франківської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090140000364 за обвинуваченням,
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки республіки Молдова, громадянки республіки Молодова, зареєстроване та фактичне місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , одруженої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, не судимої, -
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 296 КК України,
з участю сторін кримінального провадження;
обвинуваченої - ОСОБА_4 ;
прокурора - ОСОБА_5 ;
потерпілої - ОСОБА_6 ;
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 , -
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_8 вчинила грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, при наступних обставинах.
21 листопада 2019 року о 22 години 30 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходилась у приміщенні Будинку культури, що за адресою: вул. Шкільна 38, с. Придністров'я Галицького району Івано-Франківської області. У цей же час у даному приміщенні з своїми знайомими перебувала місцева жителька - потерпіла ОСОБА_6 , яка теж перебувала у стані алкогольного сп'яніння. У приміщенні Будинку культури проходив розважальний захід з нагоди святкування Храмового празника Михаїла.
Під час перебування у вказаному приміщенні ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зустрілись поглядами і ОСОБА_4 , відчуваючи неприязнь до своєї односельчанки, поцікавилась чому та дивиться на неї. У відповідь на вказане запитання ОСОБА_6 показала ОСОБА_4 непристойний жест з демонстрацією середнього пальця однієї з рук.
У свою чергу ОСОБА_4 , використовуючи дану обставину, як малозначимий привід для вчинення своїх хуліганських дій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, різко підійшла до ОСОБА_6 та, усвідомлюючи своє перебування у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, незважаючи на загальноприйняті норми моралі і поведінки, та ігноруючи їх, діючи умисно, з хуліганських спонукань та з особливою зухвалістю, у присутності сторонніх осіб, схопила ОСОБА_6 обома руками за волосся та із застосуванням фізичної сили почала тягати її. ОСОБА_6 не втрималась на ногах та впала на підлогу, а ОСОБА_4 , продовжуючи свої хуліганські дії та бажаючи заподіяти останній тілесні ушкодження, умисно нанесла їй руками декілька ударів у ділянку обличчя.
У подальшому ОСОБА_4 , не бажаючи припиняти свої хуліганські дії та намагаючись самоутвердитися за рахунок приниження іншої особи, відчуваючи безкарність своїх дій, діючи з особливою зухвалістю, умисно нанесла лежачій на землі ОСОБА_6 ще декілька ударів ногами у ділянку лівого стегна, у результаті чого своїми злочинними діями спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянках голови, крововиливу під кон'юнктиву правого очного яблука та синця у ділянці лівого стегна які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
В судовому засіданні ОСОБА_4 в спосіб дачі показань вину визнала частково. Зазначила, що 21 листопада 2019 року вона разом з чоловіком перебували у приміщенні клубу в с. Придністров'я Галицького району Івано-Франківської області. Зайшовши в кімнату клубу, де перебувала ОСОБА_6 , остання почала наполягати з застосуванням нецензурної лайки щоб вона вийшла. Вона не стрималась, схопила ОСОБА_6 за волосся. ОСОБА_6 також схопила її за волосся, почалась шарпанина. Впали двоє на підлогу, після чого її чоловік та ОСОБА_9 їх розтягнули. Розійшовшись поїхали додому. Все це тривало приблизно дві хвилини. Як вона так і ОСОБА_6 перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Окрім часткового визнання вини, вина ОСОБА_10 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, що відповідає обвинуваченню, визнаному судом доведеним, доводиться також зібраними та дослідженими судом доказами, якими також частково спростовуються показання ОСОБА_4 , зокрема:
-показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка зазначила, що 21 листопада 2019 року у вечірній час на Храмовий празник в с. Придністров'я Галицького району Івано-Франківської області в товаристві друзів прийшла в приміщення клубу, де проходила дискотека. В цей день вживала алкоголь. В клуб також прийшла ОСОБА_4 разом з чоловіком. ОСОБА_4 зайшла в кімнату, де знаходилась вона, та зустрівшись поглядами ОСОБА_4 звернулась до неї з використанням нецензурної лексики. У відповідь вона показала непристойний жест з демонстрацією середнього пальця однієї з рук. В подальшому ОСОБА_4 схопила її за волосся, почала шарпати. Вона впала на коліна, ОСОБА_4 втрималась на ногах. Почала лупцювати її по обличчі, наносити удари в стегно. Все це тривало приблизно дві хвилини, присутні розтягнути їх, та вона поїхала додому.
-показаннями свідка ОСОБА_9 , який зазначив, що 21 листопада 2019 року у вечірній час на Храмовий празник в с. Придністров'я Галицького району Івано-Франківської області в товаристві друзів, в т.ч. ОСОБА_6 прийшов в приміщення клубу, де проходила дискотека. В кімнату, де вони перебували зайшла ОСОБА_4 яка звернулась до ОСОБА_6 з використанням нецензурної лексики. У відповідь ОСОБА_6 показала непристойний жест з демонстрацією середнього пальця однієї з рук. В подальшому ОСОБА_4 схопила ОСОБА_6 за волосся, почала шарпати. ОСОБА_6 впала на коліна, ОСОБА_4 втрималась на ногах. ОСОБА_4 почала лупцювати ОСОБА_6 по обличчі. Він та чоловік ОСОБА_4 їх розтягнули. На вулиці ОСОБА_4 мала намір продовжити бійку, однак ОСОБА_4 тримав чоловік, а він заступив ОСОБА_6 ;
-показаннями свідка ОСОБА_11 , яка зазначила, що 21 листопада 2019 року у вечірній час на Храмовий празник в с. Придністров'я Галицького району Івано-Франківської області перебував в приміщенні клубу, де проходила дискотека. В кімнату, де він перебував зайшла ОСОБА_8 . Між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник конфлікт, який переріс у бійку. Бійку розпочала та наносила удари лише ОСОБА_4 ;
-змістом протоколу прийняття заяви ОСОБА_6 про вчинений злочин від22 листопада 2019 року, у якій ОСОБА_6 зазначила про обставини події та особу, яка вчинила злочин - ОСОБА_3 ;
-змістом заяви ОСОБА_6 від 19 грудня 2019 року за якою, ОСОБА_6 надала працівникам поліції свою медичну картку;
- змістом протоколу огляду медичної картки від 19 грудня 2019 року;
- постановою від 19 грудня 2019 року про визнання медичної картки речовим доказом;
-копією медичної картки ОСОБА_6 ;
-висновком судово-медичної експертизи, за яким у ОСОБА_6 малися садна в ділянках голови; крововилив під кон'юнктиву правого очного яблука; синець у ділянці лівого стегна, які утворились від дії тупих твердих предметів, відповідають терміну утворення - 21 листопада 2019 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного діяння в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винуватою.
Суд кваліфікує діяння ОСОБА_4 за частиною 1 статті 296 КК України, оскільки така вчинила грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
4.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.
Відповідно до статті 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 в побуті по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , згідно статті 66 КК України, є щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно статті 67 КК України, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
За висновками досудової доповіді, складеної старшим інспектором Галицького районного сектору філії ДУ «Цент пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_12 , виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення та обмеження волі.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, суд вважає, що покарання слід призначити у виді штрафу в межах санкції встановленої частиною 1 статті 296 КК України.
5.Підстави ухвалення рішення в частині цивільного позову.
Потерпілою ОСОБА_6 для спільного розгляду у даному кримінальному провадженні подано цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином. Просить стягнути з ОСОБА_13 3 500 грн. вартості лікування та витрат за надання правової допомоги, 35 000 на відшкодування моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_6 покликається на те, що злочином їй завдано збитків. Зокрема, понесено витрати в розмірі 3 500 грн. вартості лікування та витрат за надання правової допомоги. Злочином спричинено душевні страждання, які були наслідком фізичного болю, емоційного напруження, психологічного стресу, погіршення стану здоров'я. Розмір моральної шкоди оцінює в 35 000 грн. Зазначені суми просить стягнути з обвинуваченої.
В судовому засіданні позивач (потерпіла) ОСОБА_6 , її представник - адвокат ОСОБА_7 позов підтримали, просили такий задовольнити.
Відповідач (обвинувачена) ОСОБА_4 позов заперечила. Заперечуючи позов покликалась на те, що вину у вчиненому визнає. Перед ОСОБА_6 вибачилась, зустрічного вибачення не почула. Ніде не працює, має на у триманні двох малолітніх дітей. Просила в позові відмовити.
Приймаючи рішення в частині вимог цивільного позову, суд враховую наступне.
Факт вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого частиною 1 статті 296 КК України, порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, є доведеним.
Відповідно до статті 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Судом встановлено, що злочинними діями ОСОБА_4 спричинила ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянках голови, крововиливу під кон'юнктиву правого очного яблука та синця у ділянці лівого стегна.
Судом встановлено, що в процесі лікування ОСОБА_6 витрачено 463 грн. 90 коп. на купівлю медикаментів, що стверджується доданими фіскальними чеками. Відтак, зазначена сума матеріальних збитків підлягає стягненню з ОСОБА_8 .
Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода - це зумовлені моральними стражданнями втрати немайнового характеру. Страждання викликають певні зміни у житті особи: неможливість реалізації своїх звичок і бажань, погіршення стосунків у колективі, втрата роботи, втрата довіри близьких людей, тощо. Тому, встановлюючи факт такої шкоди, слід керуватися не лише тими критеріями, які обумовлюють суб'єктивне сприйняття потерпілого (почуття, емоції), але й тими, які характеризують її зовнішній прояв - порушення звичайного для даної людини способу життя.
Саме суду на підставі наданих доказів надано право визначити розмір моральної шкоди, який при цьому повинен керуватися наступними принципами: умовна рівність втраченого блага і того, яке може бути надбане за конкретну суму грошей, поміркованості відповідності вимогам розважливості, розумності об'єктивного відображення дійсності, справедливості неупередженого ставлення до усіх учасників процесу.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної шкоди», суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних страждань, при яких обставинах і якими діями вони заподіяні, ступень вини заподіювача, які саме моральні страждання отримав потерпілий і в якій грошовій сумі він оцінює пов'язані з ними втрати.
Розмір відшкодування моральної шкоди, як зазначено в пункті 9 цієї Постанови, суд визначає в межах заявлених вимог, в залежності від характеру в об'єму заподіяних позивачу моральних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача і інших обставин.
Судом встановлено, що в результаті вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого частиною 1 статті 296 КК України, ОСОБА_6 заподіяна моральна шкода.
Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить з наступного.
Як зазначалось вище, 21 листопада 2019 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння знаходилась у приміщенні Будинку культури с. Придністров'я Галицького району Івано-Франківської області. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зустрілись поглядами. ОСОБА_4 поцікавилась з використанням нецензурної лексики у ОСОБА_6 чому та дивиться на неї. У відповідь на вказане запитання ОСОБА_6 показала ОСОБА_4 непристойний жест з демонстрацією середнього пальця однієї з рук. У свою чергу ОСОБА_4 , використовуючи дану обставину, як малозначимий привід для вчинення своїх хуліганських заподіяла ОСОБА_6 у громадському місці тілесні ушкодження.
Як поведінка обвинуваченої так і потерпілої є невідповідною загальним правилам поведінки та нормам моралі. Обидві перебували в стані алкогольного сп'яніння. Жодна з учасниць не була стримана. Станом на листопад 2019 року потерпілій виповнилось 19 років, обвинуваченій 33 роки. Різниця у віці - 14 років. Враховуючи різницю у віці - 14 років, у юної 19 літньої особи ОСОБА_6 відсутні елементи поведінки, які характеризуються повагою до старших. ОСОБА_4 вибачилась перед ОСОБА_6 за вчинене.
Відтак, з урахуванням умовної рівності втраченого блага і того, яке може бути надбане за конкретну суму грошей, поміркованості відповідності вимогам розважливості, розумності, об'єктивного відображення дійсності, справедливості, неупередженого ставлення до усіх учасників процесу, з урахуванням тяжкості моральних страждань викликаних змінами у житті особи, неможливість реалізації своїх звичок і бажань, суд визначає моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Питання стягнення понесених потерпілою витрат на правову допомогу слід в порядку розподілу процесуальних витрат.
6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Відповідно до частини 1 статті 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відтак, речовий доказ у справі - медичну картку слід вважати повернутою потерпілій.
Відповідно до частини 2 статті 120 КПК України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до частини 1 статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Відповідно до частини 1 статті 126 КПК України, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Понесені потерпілою ОСОБА_6 витрати в розмірі 3 000 грн., пов'язаних з оплатою допомоги представника слід віднести до процесуальних витрат, які підлягають стягненню з обвинуваченої.
Керуючись статтями 370, 374, 377 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 296 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Відповідно до статті 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Речові докази по справі: медичну картку вважати повернутою ОСОБА_6 .
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди
-задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6
-463 (чотириста шістдесят три) грн. 90 коп. - матеріальної шкоди;
-5 000 грн. (п'ять тисяч) грн. - моральної шкоди;
В порядку розподілу сeдових витрат Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 3 000 (три тисячі) грн., пов'язаних з оплатою допомоги представника.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1