Справа № 740/161/20
Провадження № 2/740/519/20
10 лютого 2020 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючої-судді Пантелієнко В.Г.,
з участю секретаря Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ніжині справу за позовом ОСОБА_1 до Стодольської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування,
Позивач звернувся до суду з позовом, вказавши, що будинок АДРЕСА_1 побудований до 1991 року, зареєстрований в погосподарській книзі сільської ради та мав статус робочого двору. Станом на 15 квітня 1991 року в даному будинку проживав та був зареєстрований ОСОБА_2 , який на випадок своєї смерті склав заповіт та все своє майно заповів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивач прийняв спадщину шляхом подачі відповідної заяви до нотаріальної контори та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку. Звернувшись до нотаріуса з метою отримання свідоцтва на право на спадщину на вищевказаний будинок, отримав відмову, оскільки будинок не зареєстрований за спадкодавцем та відсутній правовстановлюючий документ. В позові просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими спорудами в порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_2 .
Позивач в судове засідання не з'явився, від його представника адвоката Литовченка Дмитра Миколайовича до суду надійшла заява, в якій останній просив розглянути справу в їх відсутність, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Стодольської сільської ради в судове засідання не з'явився, надавши заяву у якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає.
Відповідно до ухвали від 14 січня 2020 року справа призначена в підготовче судове засідання. Враховуючи те, що представник відповідач не заперечував задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що доречно застосувати ч. 3 ст. 200 ЦПК України в якій зазначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову із наступних підстав.
Довідкою Стодольської сільської ради від 14.09.2017 року № 03-05/429 підтверджується, що станом на 15.04.1991 року домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 мало статус робочого двору. В будинку був зареєстрований ОСОБА_2 (а.с. 8).
Згідно ст.17 Закону України Про власність від 07 лютого 1991 року майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними; майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними; розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі. Дані положення поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону з 15 квітня 1991 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Згідно роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91р №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» право власності на житловий будинок збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради. І хоча спадковий будинок побудований до 5 серпня 1992 року і не потребує прийняття його в експлуатацію відповідно до постанови КМУ від 5 серпня 1992 року «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів нерухомості», позивач не може зареєструвати власність за покійною, оскільки в силу статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 , як єдиний член робочого двору, станом на 15 квітня 1991 року не втратив права на спірний будинок, який належав йому в цілому.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою.
Відмова в оформленні права власності на спірний будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, необхідність складання яких на той час не була регламентована законодавством, свідчить про наявність правових підстав для визнання цього права в порядку цивільного судочинства, що є підставою для задоволення позову.
Свідоцтвом про смерть доводиться, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
В матеріалах справи міститься заповіт ОСОБА_2 , відповідно до якого останній своїм спадкоємцем визначив ОСОБА_1 (а.с.9).
Як вбачається з наданої на запит суду копії спадкової справи, спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв ОСОБА_1 . Дружина спадкодавця ОСОБА_3 відмовилася від належної їй частки в спадковому майні за законом на користь ОСОБА_1 .
Постановою приватного нотаріуса Куликівського районного нотаріального округу від 18 березня 2019 року позивачу відмовлено в оформленні спадкових прав на будинок зважаючи на те, що право власності не зареєстровано за спадкодавцем та не надано правовстановлюючого документу (а.с.7).
Відповідно до довідки КП «Ніжинське МБТІ» від 06 березня 2019 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 року не зареєстровано (а.с.10).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.1223, ЦК України, ст.ст.263 - 265 ЦПК України, суд,
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк апеляційної скарги.
Суддя Ніжинського
міськрайонного суду Пантелієнко В.Г.