Справа №: 343/2635/19
Провадження №: 2/0343/30/20
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2020 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в м.Долина справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Долинської міської ради Долинської територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Долинська райдержадміністрація про визнання права власності в порядку спадкування на земельну частку (пай), суд -
Позивачка просить ухвалити рішення, яким визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай), у землі, яка перебуває у колективній власності ССВ ім. Б. Хмельницького с. Солуків Долинського району Івано-Франківської області, площею 26,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 239212, виданого відповідно до рішення Долинської РДА від 14 серпня 1998 року № 28-3/99 та зареєстрованого 6 жовтня 2000 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 212, належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року .
Свої вимоги мотивує тим , що вона, ОСОБА_1 , зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік, ОСОБА_2 , помер.
До смерті, на день смерті чоловіка ОСОБА_2 , тобто, на час відкриття спадщини, і після смерті чоловіка вона проживала і продовжує проживати у зазначеному вище будинковолодінні, вела з ним (спадкодавцем) спільно селянське господарство, і продовжую його вести по даний час. Тому, відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, вона вважається такою, що фактично вступила у володіння спадковим майном.
З заявою про відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи, як це передбачено статтею 1274 ЦК України, вона не зверталась.
Оскільки зазначене вище будинковолодіння було збудоване і належало їм з чоловіком на праві спільної сумісної власності, тому рішенням виконавчого комітету Солуківської сільської ради від 23 грудня 2008 року № 7 за нею було визнано право власності на 1/2 частину зазначеного вище будинковолодіння.
На підставі зазначеного вище рішення виконкому сільської ради 24 липня 2009 року їй було видано виконавчим комітетом Солуківської сільської ради Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 - на 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_1 .
Крім цього, рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2009 року у справі № 2-629/2009 рік, за нею визнано в порядку спадкування право власності на іншу 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Право власності на другу половину спадкового будинковолодіння також було зареєстровано 24 липня 2009року в Івано -Франківському ОБТІ , про що свідчить витяг № 23394164 від 24 липня 2009 року (серія ССР № 377692).
Під час прибирання на горищі будинку вона знайшла паперову папку з різними паперами - старими документами. Серед них вона виявила ксерокопію сертифіката РН № 239212 на право на земельну частку (пай), виданого громадянину України - члену колективного сільськогосподарського підприємства - спілки селян-власників ім. Богдан Хмельницького с.Солуків Долинського району Івано-Франківської області ОСОБА_2 , на підставі рішення Долинської РДА від 14 серпня 1998 року № 28-3/99. Ксерокопія даного сертифіката свідчить, що ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ССВ ім. Б. Хмельницького розміром 26,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Цей сертифікат зареєстровано 6 жовтня 2000 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 212.
Отже, виданий спадкодавцю сертифікат належним чином був зареєстрований.
Як вбачається з тексту сертифікату, право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. При видачі громадянину державного акта на право приватної власності на земельну ділянку цей сертифікат повертається до Долинської РДА.
Таким чином, чоловікові на момент його смерті належало право на земельну частку (пай) і не припинялося це право внаслідок його смерті. Право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ССВ ім. Б. Хмельницького (с.Солуків Долинського району Івано-Франківської області) розміром 26,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлому чоловікові, належить їй від дня його смерті, тобто, від ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) вона отримати не може, оскільки відсутні належні правовстановлюючі документи (оригінал) на земельну частку (пай).
Таким чином, її звернення до суду з даним позовом є єдиним способом захисту її права на оформлення права власності на земельну частку (пай). В позасудовому порядку вона не може вирішити це питання, а тому змушена звернутись із позовом до суду.
З вище наведених причин на даний час вона не має можливості провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, як того вимагає чинне законодавство.
Позивачка ОСОБА_1 та представник позивачки - адвокат Андрійович Я.Ф. (договір-доручення а.с.12), в судове засідання не з'явилися, хоч про дату, час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Представник позивачки, Андрійович Я.Ф. , подав заяву , згідно якої, просить розгляд справи №343/2635/19 за позовом ОСОБА_1 , до Долинської міської ради Долинської територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Долинська райдержадміністрація про визнання права власності в порядку спадкування на земельну частку (пай) розглянути без його присутності та присутності позивачки. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с.25).
Представник відповідача, Долинської міської ради Долинської територіальної громади - Федор М.М. (довіреність а.с.17) в судове засідання не з'явилася, хоч про дату, час та місце слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Подала заяву, згідно якої, просить розглядати зазначену справу за відсутності представника міської ради. Не заперечують проти визгнання позову (а.с.16).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Долинської РДА - Свирида В.І. (довіреність а.с.23) в судове засідання не з'явився, хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку, подав заяву, згідно якої, просить справу за позовом ОСОБА_1 , до Долинської міської ради, третя сторона Долинська РДА про визнання права власності в порядку спадкування на земельну частку розглядати в їх відсутності, позов визнають (а.с.24).
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для її вирішення. Позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до вимог ст.392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
У пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Ст.1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно ст. 1223 даного Кодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, спадкування здійснюється за законом.
Зі змісту ст. 1261 цього ж Кодексу вбачається, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї.
Відповідно до ст.1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
У відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Копія свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 26.05.2004 р. підтверджує, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина в т.ч. і на земельну часку (пай), яка перебуває у колективній власності ССВ ім.Б.Хмельницького розміром 26,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №239212 , виданого відповідно до рішення Долинської РДА від 14 серпня 1998 року № 28-3/99 та зареєстрованого 6 жовтня 2000 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 212 (а.с.11).
Позивачка ОСОБА_1 , як подружжя, який спадкодавця пережив, у першу чергу має право на спадкування за законом.
Родинні відносини між померлим ОСОБА_2 , та позивачкою ОСОБА_2 , підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 (а.с.5).
Судом встановлено, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2009 року в справі № 22-629/2009 рік (а.с.7), визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинковолодіння, в АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку, стайні, гаражу, стодоли, шопи, вбиральні, криниці, воріт та огорожі, яке належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Право власності позивачки на вказане нерухоме майно також підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно , номер витягу:23394137 від 24.07.2009 року (а.с.9) та копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно , номер витягу:23394164 від 24.07.2009 року (а.с.10).
Суд констатує, що зміст спірних правовідносин полягає у тому, що спірна земельна частка (пай), після смерті ОСОБА_2 успадкована позивачкою ОСОБА_1 , у порядку спадкування за законом. Однак, втрата власником оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай), позбавляють позивачку можливості оформити належне їй право на спадщину в нотаріальному порядку.
Встановлені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини підтверджуються сукупністю вивчених судом фактичних даних, що дає суду всі підстави для ухвалення рішення на користь позивачки.
У відповідності до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-ІV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом чи Державним актом.
Відповідно до ч.1 ст.2 цього Закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Частиною другою цієї статті визначено, що документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 20 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання прав на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Пунктом 3.5 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» встановлено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено.
Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючих документів (Сертифікату на право на земельну частку (пай), має особа, яка є власником цієї земельної частки, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно в позасудовому порядку.
Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що заяви про визнання позову подані представником відповідача Долинської міської ради Долинської територіальної громади та представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Долинської райдержадміністрації не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин суд приходить до висновку, що за позивачкою слід визнати право власності на спадкове майно.
На підставі ст.ст. 392, 1217, 1218, 1223, 1225, 1261, 1268 ЦК України, керуючись статтями 13,81, 206, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Долинської міської ради Долинської територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Долинська райдержадміністрація про визнання права власності в порядку спадкування на земельну частку (пай) - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ССВ ім.Б.Хмельницького с.Солуків Долинського району Івано-Франківської області розміром 26,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №239212,виданого відповідно до рішення Долинської РДА від 14 серпня 1998 року № 28-3/99 та зареєстрованого 6 жовтня 2000 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 212 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителька АДРЕСА_2 .
Відповідач: 77503 Долинська міська рада м.Долина пр-т.Незалежності,5 Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054317.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
77503 Долинська районна державна адміністрація Івано-Франківської області, м. Долина пр-т.Незалежності,5 Івано-Франківська обл. , код ЄДРПОУ 20559382.
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш