Справа № 738/84/20
№ провадження 1-в/738/30/2020
06 лютого 2020 року м. Мена
Менський районний суд Чернігівської області у складі:
судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
представника установи ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засiданнi в режимі відеоконференції з ДУ «Менська виправна колонія № 91» клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання -
22 січня 2020 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про його умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання, обґрунтоване тим, що він відбув 1/2 частину строку покарання, дотримується порядок та умови відбування покарання та розпорядок дня установи, працює, до роботи ставиться добросовісно, став на шлях виправлення, стягнення відсутні.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримав. Повідомив, що працює у колонії з перших днів відбування покарання, стягнень та заохочень не має.
Представник установи в судовому засіданні у задоволенні клопотання засудженого просив відмовити. Повідомив, що засуджений працює на швейній дільниці, до роботи ставиться посередньо, не заохочувався, стягнення не застосовувались. На комісії колонії йому було відмовлено у застосуванні пільги передбаченої ст. 81 КК України, оскільки він був мало вивчений.
Представник спостережної комісії Менської РДА в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи тільки з його участю до суду не надходило, що дає можливість суду, відповідно до ст. 539 КПК України, розглянути справу без його участі. Направив до суду постанову спостережної комісії Менської районної державної адміністрації № 9, якою комісія визнала передчасним застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення.
Захисник в судовому засіданні клопотання засудженого підтримав, зазначивши, що засуджений працює, стягнень не має, став на шлях виправлення, а тому до нього можливо застосувати пільгу передбачену ст. 81 КК України.
Прокурор в судовому засіданні у задоволенні клопотання просив відмовити, оскільки засуджений не довів своє виправлення поведінкою та ставленням до праці.
Вислухавши пояснення учасників справи та дослідивши клопотання з доданими до нього матеріалами, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.
Підставою для умовно - дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарання - виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування покарання.
Сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає в стримуванні від порушень режиму відбування покарання, правил внутрішнього розпорядку, а й активна форма його поведінки: активна участь в суспільному житті, сумлінне виконання громадських доручень, підвищення свого загальноосвітнього рівня, гарна поведінка в побуті, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин.
Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти постійну свідому участь в суспільно корисній праці, систематичне виконання і перевиконання виробничих завдань, якість виконання роботи, відсутність трудових порушень, прогулів, відмов від роботи, додержання правил охорони праці й техніки безпеки.
Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправній установі, а не за час, який безпосередньо передує розгляду справи. Хоча ст. 81 КК України не наказує враховувати при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання ступінь тяжкості вчиненого злочину і дані про особу, крім її сумлінної поведінки та ставлення до праці, висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися в тому числі й на даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому.
Судом встановлено, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 05.12.2018 року ОСОБА_5 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 1 - го (одного) року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано до покарання за цим вироком невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 11.01.2018 року та призначено остаточне покарання у виді 1-го (одного) року 1-го (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання обчислюється з 10.04.2019 року.
З характеристики засудженого вбачається, що засуджений ОСОБА_5 перебуваючи в СІЗО м. Києва характеризувався посередньо: порушень встановленого режиму тримання не допускав, розпорядок дня виконував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, до праці не залучався, не заохочувався.
З 08.11.2019 року і по теперішній час відбуває покарання в ДУ «Менська виправна колонія № 91» де за період відбування покарання зарекомендував себе наступним чином: дотримується вимог, що визначають порядок та умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконує, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Згідно договору цивільно-правового характеру № 222 від 02.12.2019 року працевлаштований робітником дільниці підприємства установи. До поставлених йому завдань та покладених на нього обов'язків відноситься посередньо, поставлені завдання виконує під контролем. Заохочення не застосовувались. Не залучається до робіт з благоустрою установи та поліпшення житлово-побутових умов у гуртожитку відділення.
З матеріалів справи не вбачається у поведінці засудженого ОСОБА_5 сумлінного ставлення до праці за весь час відбування покарання, тому що, хоч він і працює, однак до праці відноситься посередньо, завдання виконує під наглядом.
Враховуючи, поведінку засудженого та ставлення його до праці за весь період відбування покарання, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_5 не довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці за весь період строку відбування покарання, а тому клопотання про його умовно - дострокове звільнення від подальшого відбування покарання задоволенню не підлягає..
На пiдставi викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 370-372, 395, 537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1