Справа №: 343/2538/19
Провадження №: 3/0343/11/20
07 лютого 2020 року м. Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Керніцький І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженої, працюючої на посаді начальника відділу правового забезпечення та кадрової роботи Вигодської селищної ради ОТГ Долинського району Івано-Франківської області, ІПН: НОМЕР_1 , в минулому не притягувалась адміністративної відповідальності,
за ч.2 ст. 212-3 КУпАП України,
ОСОБА_1 допустила порушення права на інформацію та права на звернення, а саме неправомірно відмовила в наданні доступу до запитуваної інформації, чим порушила вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Правопорушення вчинено при наступних обставинах:
До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло звернення ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) щодо порушення посадовими особами Вигодської селищної ради ОТГ (далі - селищна рада) Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон), за яким, відповідно до статті 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», відкрито провадження.
Як вбачається із звернення та доданих копій документів, ОСОБА_2 звернувся до селищної ради із інформаційним запитом від 04.10.2019 щодо надання йому копій посадової інструкції та присяги прийнятої секретарем селищної ради ОСОБА_3 , а також даних про її щомісячну заробітну плату за період з 01.01.2019-01.09.2019.
Однак, заявник отримав відмову у наданні запитуваної інформації (лист селищної ради від 15.10.2019 № 86).
Листом від 15.10.2019 №86 заявнику було відмовлено у наданні запитуваної інформації у зв'язку з тим, що запитувана інформація є з обмеженим доступом.
Представник Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини в протоколі про адміністративне правопорушення від 09.12.2019 також вказав що порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон.
Стаття 5 Закону гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 9 Закону, перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.
За загальним правилом не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Крім того зазначив про те, що частиною першою статті 22 Закону передбачено підстави відмови в задоволенні запиту на інформацію, зокрема, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. Це означає, що відмова у наданні інформації буде обґрунтованою лише за умови наявності мотивованого висновку за результатами проведення трискладового тесту запитуваної інформації.
З огляду на вищевикладене вбачається, що у діях начальника відділу правового забезпечення та кадрової роботи Вигодської селищної ради ОТГ Долинського району Івано- Франківської області ОСОБА_1 є ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212-3 КУпАП, а саме неправомірна відмова в наданні інформації.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що оскільки відомості, щодо яких здійснювався запит є конфіденційними, тому відмовила в їх видачі. Просила закрити провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за закінченням строку, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив щодо заявленого клопотання ОСОБА_1 про закрити провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за закінченням строку, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення.
Представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в судове засідання не з"явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Адміністративна відповідальність за ст. 212-3 ч.2 КУпАП настає за порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації.
Закон України "Про доступ до публічної інформації" (далі Закон) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до ст. 5 Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Як зазначено в п.1 ч.1 ст. 3 Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Ст.14 Закону, передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання запиту.
У відповідності до частини четвертої статті 20 Закону надається можливість розпоряднику продовжити строк розгляду запиту на інформацію до 20 робочих днів у разі необхідності надання на запит великого обсягу інформації або потреби пошуку інформації серед значної кількості даних.
Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.
Відповідно до п.8-1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені особи Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст. 212-3 .
Статтею 13 Закону визначено перелік розпорядників публічної інформації, на яких поширюються норми Закону. При цьому, кожний визначений Законом розпорядник інформації є розпорядником лише щодо певного виду інформації.
Пунктом другим частини першої статті 13 Закону визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.
Крім того, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою статті 6 Закону, вказану інформацію може бути обмежено в доступі, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину (частина п'ята стаття 6 Закону).
Згідно частиною першою статті 22 Закону передбачено підстави відмови в задоволенні запиту на інформацію, зокрема, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. Таким чином відмова у наданні інформації буде обґрунтованою лише за умови наявності мотивованого висновку за результатами проведення трискладового тесту запитуваної інформації.
Відповідно до частини другої ст. 6 Закону обмеження доступу до інформації здійснюється згідно закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , до Представника Уповноваженого ВР України з прав людини надійшла заява гр. ОСОБА_2 щодо порушення посадовими особами Вигодської селищної ради Дорлинського району Івано-Франківської області вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», в якому останній вказував про безпідставне ненадання інформації на його запит від 04.10.2019, а саме: копій посадової інструкції та присяги прийнятої секретарем селищної ради ОСОБА_3 , а також даних про її щомісячну заробітну плату за період з 01.01.2019-01.09.2019.
Повідомленням селищного голови Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області за №86 від 15.10.2019 на вказаний вище запит ОСОБА_2 зазначено про те, що в запиті не вказано, якого скликання Вигодської селищної ради необхідно надати посадову інструкцію секретаря Вигодської селищної ради; в запиті не зазначено при обранні секретарем ОСОБА_3 , якого скликання ради необхідно надати копію присяги, оскільки вказана особа неодноразово обиралася секретарем Вигодської селищної ради. Запитувані відомості є предметом, що виник у зв'язку зі здійсненням трудових відносин між селищною радою та його посадовими особами і має внутрішньовідомчий характер, що в свою чергу, унеможливлює надання інформації на запит на підставі та в межах Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно листа за №23.1/277/Я-149/19/09 від 30.10.2019 регіонального представника Уповноваженого в Івано-Франківській області Ю.Б.Гуменяк, скерованого голові Вигодської селищної ради ОТГ Долинського району Івано-Франківськоїх області Науму Я ОСОБА_4 ., з метою повного та всебічного зв'ясування всіх обставин, викладених у скарзі, зобов'язано надати регіональному представництву Уповноваженого: належним чином засвідчену копію запиту ОСОБА_2 до селищної ради, витяг з журналу реєстрації запитів/вхідної кореспонденції; належним чином засвідчену копію відповіді на зазначений запит, витяг з журналу реєстрації запитів/вихідної кореспонденції; визначити відповідальну за розгляд запиту особу, яка допустила порушення Закону та забезпечити подання нею обґрунтованих пояснень щодо фактичних та правових підстав неправомірної відмови в наданні інформації;надати персональні дані відповідальної за розгляд запиту особи; повторно розглянути запит ОСОБА_2 з урахуванням наданих роз'ясень і надати запитувану публічну інформацію в повному обсязі; надати належним чином засвідчену копію відповіді, витяг із журналу реєстрації запитів/вихідної кореспонденції та підтверджуючі документи про направлення відповіді.
Відповідно до відповіді за №1302/02-22 від 05.11.2019 селищним головою Вигодської селищної ради ОТГ Долинського району Івано-Франківськоїх області Наумом Я.Я. скеровано запитувані документи, згідно зазначено вище листа, Регіональному представнику Уповноваженого ВР України з прав людини в Івано-Франківській області Б.Гуменюку.
Відповідно до розпорядження від 11.03.2019 №33-к ОСОБА_1 призначена на посаду начальника відділу правового забезпечення та кадрової роботи Вигодської селищної ради ОТГ Долинського району Івано-Франківської області.
Згідно посадової інструкції начальника відділу правового забезпечення та кадрової роботи Вигодської селищної ради ОТГ Долинського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 від 11.04.2019, з якою остання ознайомилась 11.04.2019, про що свідчить її підпис - начальник відділу організовує, регулює та контролює своєчасний та якісний розгляд звернень від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об"єднань, підприємств, установ та організацій, громадян з напряму діяльності відділу, а також підготовку за результатами їх розгляду проектів відповідних рішень.
Враховуючи викладене, фактична відмова ОСОБА_1 в наданні доступу до запитуваної інформації ОСОБА_2 на підставі її належності до категорії інформації з обмеженим доступом без застосування «трискладового тесту» суд вважає неправомірною, оскільки порушуються вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Окрім цього, відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про Захист персональних даних» не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Аналізуючи викладене, копія посадової інструкції, копія присяги та дані про щомісячну заробітну плату державного службовця не відноситься до інформації з обмеженим доступом.
А тому, враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 статті 212-3 КУпАП, а саме, неправомірна відмова в наданні доступу до запитуваної інформації на підставі її належності з обмеженим доступом.
Особа, що складала протокол - ОСОБА_5 відповідно до його посвідчення, є працівником Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, та займає посаду провідного спеціаліста Відділу регіонального представництва в західних областях. По своїм посадовим обов'язкам має право на складання протоколів про адміністративні правопорушення. А тому, вказана особа має право складати протокол про адміністративне правопорушення відповідно до приписів п. 8-1 ч. 1 ст. 255 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується копіями запиту ОСОБА_2 від 04.10.2019, заявою ОСОБА_2 від 30.10.2019; листом від 30.10.2019 за №23.1/277/Я-149/19/09 Регіонального представника Уповноваженого в Івано-франківській області Ю.Б.Гуменяка, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.12.2019, від дачі яких остання відмовилась згідно ст.63 КУ, та протоколом про адміністративне правопорушення від 09.12.2019.
Враховуючи встановлені з матеріалів справи обставини, суд приходить до висновку, що моментом виявлення порушень слід вважати 09.12.2019.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, даний адміністративний матеріал надійшов до Долинського районного суду на розгляд головуючому судді Керніцькому І.І. 11.12.2019.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю внаслідок закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи, що з часу виявлення обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, на момент розгляду даної справи минули строки накладення адміністративного стягнення, оскільки датою вчинення порушення є 09.12.2019 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.
Таким чином вважаю, що провадження в справі слід закрити за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 38, 268, 283- 285, 287-289, п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212-3КУпАП.
Провадження в справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст.212-3КУпАП закрити на підставі ст. 38, п.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суцд.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: