Справа №: 343/2623/19
Провадження №: 2/0343/35/20
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2020 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, суд,-
Позивач просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 8783,95 грн., за кредитним договором № б/н від 29.11.2010 року та судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_4 , звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 29.11.2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 14000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
ОСОБА_4 , підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року позичальник ОСОБА_4 , помер.
Спадкоємцями, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Позивачем 01.11.2018 року була направлена претензія кредитора до Долинської районної державної нотаріальної контори.
14.11.2018 року позивачем було отримано відповідь Долинської районної державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_4 , із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк».
15.08.2019 року до спадкоємцям: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніякий дій ними не було виконано.
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №б/н від 29.11.2010 року становить - 8783,95грн. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019р. цивільна справа № 343/2623/19 за позовом Акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.75).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28.12.2019 року відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Встановлено відповідачам строк 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Встановлено відповідачам строк 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, а також доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються їх заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, і документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього доказів іншим учасникам справи (а.с.76).
Представник позивача Савіхіна А.М. ( довіреність №1734-К-Н-О а.с.64) в судове засідання не з'явилася, подала клопотання (а.с.71), згідно якого представник позивача просить позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 29.11.2010 року розглянути без участі представника позивача. Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку АТ КБ «ПриватБанк» відсутні. Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат Кобилинець Т.В. ( ордер а.с.97) , вона ж представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( ордери а.с. 98-100) в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що підставою звернення до суду з даним позовом позивач зазначає те, що відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальника ОСОБА_4 і таким чином кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.
Представник позивача посилається на те, що 29.11.2010 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та спадкодавцем був укладений договір, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 14000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв'язку з смертю ОСОБА_4 всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини, а саме заборгованість позичальника на дату смерті 8783.00грн. перейшли в порядку спадкування до спадкоємців за заповітом чи за законом, тобто як вважає позивач до відповідачів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 01.11.2018 року була направлена претензія кредитора до Долинської районної державної нотаріальної контори.
14.11.2018 року позивачем було отримано відповідь Долинської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_4 із заявами по прийняття чи відмову від спадщини не звертались, а спадкова справа була заведена на підставі претензії позивача.
Отже позивач (кредитор спадкодавця) дізнався про відкриття спадщини 14.11.2018 року, а лист-претензію до відповідачів (як до спадкоємців на думку позивача) було надіслано зі слів самого ж позивача 15.08.2019 року, після спливу шестимісячного строку з моменту коли позивач дізнався про відкриття спадщини, а також після спливу 1 року після відкриття спадщини дата відкриття якої є дата смерті спадкодавця, ІНФОРМАЦІЯ_1 , а до суду позивач звернувся 10.12.2019 року.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували надсилання такого листа -претензії позивачем та відповідно відсутнє підтвердження того що ними, відповідачами, була отримана така претензія .
Жодного листа -претензії вони не отримували.
Представник позивача в своїй позовній заяві, як на підставу задоволення позову посилається на те, що відповідачі постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважаються такими, що прийняли спадщину і повинні нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця, однак доказів фактичного проживання відповідачів із спадкодавцем на час відкриття спадщини, позивачем до матеріалів справи долучено не було, як і не зазначено точну адресу проживання, ні самого спадкодавця, ні спадкоємців .
Позивач також не надав жодних доказів, які підтверджують, яке саме майно прийняли у спадок відповідачі та яка його вартість.
Крім цього, АТ КБ «ПриватБанк» клопотання про витребування відомостей щодо наявності у спадкодавця на час відкриття спадщини рухомого та нерухомого майна - заявлено не було.
Аналіз ч.2 ст.1282 ЦК України свідчить про те , що задоволення вимоги кредитора до спадкоємців позичальника шляхом сплати грошових коштів, можливе лише в позасудовому порядку.
Судовий спосіб захисту порушеного права кредитора у разі відмови спадкоємців від погашення боргу, полягає у пред'явленні до спадкоємців позову про накладення стягнення на майно.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, позивачем обрано неправильний спосіб захисту прав, оскільки він не відповідає вимогам ч.2.ст.1282 ЦК України а тому вважають що позов задоволенню не підлягає. Просять відмовити в задоволенні позову в повному об"ємі.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, які з"явились в судове засідання, дослідивши докази надані сторонами, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Згідно з ст.608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
За приписами ст. ст.1216, 1218 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у ч.ч. 3, 4 ст. 1268 та в ст. 1269 ЦК України.
Так, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»).
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.5 ч.1ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.
Порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст.ст. 1281,1282 ЦК України.
Відповідно до статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
А тому, виходячи із наведеного, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора, судом підлягає встановленню, яке саме майно спадкоємець отримав у спадщину та яка його вартість.
У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 року роз'яснено, що з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору №б/н від 29.11.2010р., ОСОБА_4 , отримав кредит у розмірі 14000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Укладений між сторонами договір складається із анкети-заяви, Умов та правил надання банківських послу. За своєю правовою природою вказаний договір є одним із видів кредитного договору. ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту, відсотки, винагороди відповідно до Заяви та Умов правил надання банківських послуг.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а позичальник всупереч договірним зобов'язанням, в установлені терміни не повернув належні грошові кошти, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 29.11.2010 року, укладеного між АТ КБ "ПриватБанком" та ОСОБА_4 , станом на 19.08.2019р. (а.с.6-8) за відповідачем ОСОБА_4 , наявна заборгованість в сумі 8783,95 грн.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 17 липня 2018 року актовий запис №157, позичальник ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 47).
Позивачем 01.11.2018 року була направлена претензія кредитора до Долинської районної державної нотаріальної контори, в якій банк просив включити свої кредиторські вимоги в спадкову масу, а також повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості у розмірі 10990,00грн., а також повідомити про осіб, які звернулися із заявами про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника. Відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті боржника, а також які вже прийняли (а.с. 55).
Суд вважає, що позивачем дотримано вимоги законодавчих актів щодо строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника, оскільки направлено претензію кредитора до Долинської районної державної нотаріальної контори 06.11.2018 року, тобто в межах шести місяців з дня смерті боржника.
При цьому суд зауважує, що вимога може бути пред'явлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України приймає претензії кредиторів спадкодавця. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 липня 2018 по справ №495/1933/15-ц.
Відповідно до п.2.1 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
За змістом пункту 2.2 глави 10 Порядку при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Згідно пункту 2.4 глави 10 Порядку у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз'яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що пред'явлення кредитором своїх вимог до спадкоємців не їм безпосередньо, а через нотаріуса не суперечить приписам ч. 2 ст. 1281 ЦК України, але така вимога з метою інформування спадкоємців має надійти у матеріали спадкової справи, відкритої після смерті спадкодавця або бути відкритою за претензією кредитора, якщо така претензія надійшла першою.
На подану претензію АТ КБ "Приватбанк" отримано відповідь №644/02-14 від 06.11.2018 року, згідно із якою Долинська районна державна нотаріальна контора повідомляє, що за претензією АТ КБ "ПриватБанк", яка зареєстрована 06.11.2018 року в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ за №443, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Долинською РДНК заведено спадкову справу №207/2018. Спадкоємці ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 до нотаріальної контори не звертались. З вимогою щодо сплати заборгованості по кредитному договору спадкоємців буде ознайомлено після їх звернення до нотаріальної контори (а.с. 56).
Крім цього 05.08.2019 року АТ КБ "ПриватБанк" м було направлено листи-претензії відповідачам про необхідність сплати заборгованості в сумі 8783,95 грн. (а.с.57, 58, 59), однак, доказів на підтвердження того, що адресати отримали листи-претензії позивача, - матеріали справи не містять.
Представник позивача в своїй позовній заяві, як на підставу задоволення позову посилається на те, що відповідачі постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважаються такими, що прийняли спадщину і повинні нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.
Однак, суд вважає такі твердження представника позивача безпідставними, оскільки вони спростовуються наданим відповідачкою ОСОБА_3 актом обстеження матеріально-побутових умов та сімейних обставин від 29.01.2020р. (а.с.92), згідно якого ОСОБА_4 , проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 один. З ним зареєстровані, але не проживали за даною адресою: його мама ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_3 та його дочка ОСОБА_1 , фактичне проживання яких на час його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2 .
Також, представник позивача просить стягнути зі спадкоємців боржника грошові кошти всупереч встановленому Законом порядку задоволення претензій кредиторів спадкодавця виключно за рахунок спадкового майна, що передбачено в ст. 1282 ЦК України.
Згідно ч.2 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу, суд, за позовом кредитора, накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Системне тлумачення ст. 16 та ч. 2 ст. 1282 ЦК України, дозволяє зробити висновок, що: по-перше, норма ч. 2 ст. 1282 ЦК України є спеціальною у площині захисту прав кредиторів спадкодавця у межах спадкових правовідносин, в якій передбачено належний спосіб захисту прав кредиторів спадкодавця; по-друге, до відносин між кредитором і спадкоємцями позичальника не повинні застосовуватися норми закону, які врегульовують загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов'язань, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі (пред'явлення в судовому порядку вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором).
Аналіз ч. 2 ст.1282 ЦК України свідчить про те, що задоволення вимоги кредитора до спадкоємців позичальника шляхом сплати грошових коштів, можливе лише в позасудовому порядку.
Судовий спосіб захисту порушеного права кредитора, у разі відмови спадкоємців від погашення боргу, полягає у пред'явленні до спадкоємців позову про накладення стягнення на майно.
Однак, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів , що після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , залишилось будь-яке спадкове майно та його спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,мають право або отримали у натурі певне спадкове майно та яка вартість цього майна, що унеможливлює стягнення з них заявлених представником позивача грошових коштів.
Крім цього, АТ КБ «ПриватБанк» клопотання про витребування відомостей щодо наявності у спадкодавця на час відкриття спадщини рухомого та нерухомого майна заявлено не було.
У відповідності до довідки №02-39/65 від 29.01.2020 року виданої Яворівською сільською радою - згідно запису погосподарської книги №3 за 2020 рік за ОСОБА_4 , 1961 р.н., яким помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не рахується житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.91).
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Наведена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 496/4489/16-ц.
Враховуючи те, що представником позивача не було доведено факту проживання відповідачів разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час його смерті, не було доведено факту передачі відповідачам як спадкоємцям в натурі спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , чи наявність спадкового майна на яке претендують спадкоємці, тому за таких обставин, суд, вважає, що обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає вимогам ч. 2 ст. 1282 ЦК України, а тому відсутні підстави для стягнення боргу за кредитом спадкодавця, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволенню не підлягають.
Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 608, 1216, 1218, 1219, 1268,1270, 1281-1282 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.12, 141, 258, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області .
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач : АТ КБ «ПриватБанк» 01001 м.Київ вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителька с.Яворів Долинського району Івано-Франківської області , 77524 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителька с.Яворів Долинського району Івано-Франківської області , 77524 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителька с.Яворів Долинського району Івано-Франківської області, 77524 .
Суддя Долинського районного суду В. А . Тураш Тураш