Справа№938/587/19
Провадження № 2/938/25/20
04 лютого 2020 року смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,
з участю секретаря судового засідання Фурманюк В.М.,
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, -
позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 55000,00 гривень.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25.01.2017 між ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" та ОСОБА_3 було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/2720466, забезпечений транспортний засіб КАМАЗ 5320, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . 04.09.2017 в смт Делятин по вул.16 липня, 72 сталася ДТП за участю забезпеченого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки DAF XF 95.380, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок якої автомобілі були пошкоджені.
Постановою суду від 11.10.2017, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КпАП України. Потерпілий звернувся до позивача з вимогою відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, а тому останньому виплачено страхове відшкодування в сумі 55000, 00 грн. Оскільки відповідач, після вчинення ДТП самовільно залишив місце пригоди, йому скеровувалась відповідна вимога щодо повернення вказаних коштів в добровільному порядку, однак така вимога залишилась проігнорованою, у зв'язку з чим сплачене страхове відшкодування просить стягнути з відповідача в порядку регресу в примусовому порядку.
Ухвалою судді від 28.11.2019 було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
12.12.2019 відповідач подав відзив на позов, яким позовні вимоги не визнав в повному обсязі за його безпідставністю. Вказав, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували наявність збитків завданих саме автомобілю марки DAF XF 95.380, оскільки в ремонтна калькуляція складена на автомобіль марки DAF XF105.410. Також, про проведення технічного огляду пошкодженого транспортного засобу його ніхто не повідомляв. Крім того, застрахованим автомобілем є автомобіль марки "Камаз 5320", реєстраційний номер НОМЕР_1 , тоді як в постанові суду зазначено реєстраційний номер НОМЕР_3 . Просить в задоволенні позову відмовити.
Позивачем 28.12.2019 надано суду відповідь на відзив, яким повністю заперечено доводи відповідача наведені у відзиві на позов. Зокрема, зазначає, що під час врегулювання страхового випадку позивачем було у повному обсязі встановлено всі обставини страхової події, зокрема те, що на час вчинення ДТП ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки "Камаз 5320", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Крім того, при складанні ремонтної калькуляції, що долучена до звіту автомобіля марки DAF XF 95.380 відповідно до п.7.12, 7.12.1 та 7.12.2 Методики, оцінювачем було використано відповідні вартісні дані аналогічного колісного транспортного засобу DAF XF 105.410. А тому підстав для визнання даної калькуляції як неналежний доказ, немає. При цьому, також не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що замовником не було здійснено його виклик як заінтересованої особи для участі в проведенні огляду транспортного засобу, оскільки згідно п.5.2 Методики, такий виклик є правом замовника, а не його обов'язком. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачем 10.01.2020 надано заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач підтримав свої доводи наведені у відзиві. Додатково зазначив, що транспортний засіб DAF XF 105.410 не являється аналогом автомобіля марки DAF XF 95.380, оскільки такі відрізняються своїми характеристиками. Також, як вбачається з схеми наслідків ДТП, зіткнення автомобіля DAF XF 95.380 відбулося із причепом марки ГКБ 8350 державний номер НОМЕР_4 , власником якого є інша особа та в такому зазначається про пошкодження заднього кута причепа. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника, позов просить задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_4 проти позову заперечив, вказав, що під час ДТП яке мало місце 04.09.2017 відбулося зіткнення його автомобіля з причепом марки ГКБ 8350, державний номер НОМЕР_4 , а не автомобілем марки DAF XF 95.380. При оформленні ДТП працівниками поліції допущено значні помилки в документах, зокрема довідка про дорожньо-транспортну пригоду складена халатним чином. В страховому акті, де неправильно зазначено відомості до осіб причетних до ДТП та хибний розрахунок суми страхового відшкодування. Крім цього, він вимушено залишив місце пригоди, оскільки подія сталася о 16 год., а поліція на місце прибула о 18.10 год., тому він не міг перекривати рух на автодорозі. Просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд ухвалює судове рішення про наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (ч. 1, п. 1 ч. 2, ст. 22 ЦК України).
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначені обов'язки учасників ДТП (стаття 33), а також підстави для звернення страховика з регресним позовом до страхувальника (стаття 38).
Пунктом 33.3 ст. 33 даного Закону передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Відповідно до пункту 2.10 Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний, зокрема, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.
Отже, обов'язком водія транспортного засобу в разі дорожньо-транспортної пригоди є негайна зупинка і залишання на місці пригоди принаймні до складання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Відтак посилання відповідача про те, що він на свій власний розсуд міг залишити місце пригоди, не заслуговують на увагу.
Відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Судом встановлено, що 04.09.2017 в смт Делятин, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, вул 16 липня відбулася дорожньо-транспортна за участі транспортних засобів, а саме: вантажного автомобіля "КАМАЗ 5320", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та сідловим тягачем "DAF", реєстраційний номер НОМЕР_2 " з напівпричіпом "Schmitz S01", реєстраційний номер НОМЕР_5 ", під керуванням ОСОБА_5 . Вказані обставини підтверджуються копією довідки про ДТП №3017249553888300 від 05.09.2017, складеною Надвірнянським ВП ГУНП в Івано-Франківській області (а.с.79).
Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11.10.2017 (а.с.9) відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КпАП України, зокрема у тому, що ОСОБА_2 04.09.2017 о 16 год. 40 хв. в смт Делятин по вул 16 липня, керуючи автомобілем марки "КАМАЗ 5320", реєстраційний номер НОМЕР_6 , не вибрав безпечного інтервалу руху та безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем "DAF", реєстраційний номер НОМЕР_2 " під керуванням ОСОБА_5 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим допустив порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. Крім того його також визнано винним у тому, що він 04.09.2017 о 16 год 40 хв в смт. Делятин по вул 16 липня, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху.
Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи наведене, суд вважає доведеним факт і таким, що не підлягає доказуванню в даному провадженні, щодо обставин та місця заподіяння шкоди внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, та що така шкода заподіяна саме внаслідок дій відповідача ОСОБА_2 , а тому обгрунтування відповідача в цій частині щодо безпідставності позовних вимог судом не приймаються до уваги.
В той же час, судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ "Страхова компанія «УНІКА» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/2720466 діючого станом на 14.09.2017 (а.с.8).
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу від 02.10.2017 №33С/09/17 (а.с.10-18), вартість матеріального збитку, заподіяної власнику транспортного засобу марки DAF XF 95.380, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_6 внаслідок його пошкодження становить 76040,68 грн.
Згідно акту узгодження розміру страхового відшкодування (угода про відшкодування матеріальної шкоди) №00235644 від 15.12.2017 (а.с.19) та страхового акту №00235644 від 19.12.2017 (а.с.20) сторонами погоджено та визнано, що розмір страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку згідно умов страхування №АК/2720466 становить 55000,00 гривень, яку позивачем 20.12.2017 виплачено на користь ОСОБА_6 (а.с. 21).
При цьому, суд не бере до уваги заперечення відповідача в частині розрахунку суми страхового відшкодування, оскільки такий розмір визначений в межах страхової суми, був узгоджений сторонами страхового відшкодування, а відповідальність відповідача щодо регресного відшкодування настає саме внаслідок залишення ним місця дорожньо-транспортної пригоди.
Позивачем надсилалася відповідачу ОСОБА_2 претензія про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі виплаченого страхового відшкодування 55000,00 грн., яка відповідачем залишена поза увагою, на час розгляду справи в добровільному порядку шкода не відшкодована.
Крім цього, суд враховує, що рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 18.12.2018, залишеного без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25.02.2019, за результатами розгляду цивільної справи №340/509/18 за позовом ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_2 уже було стягнуто в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування за заподіяння пошкеоджень в ході цієї ж дорожньо-транспортної пригоди власнику напівпричіпа "Schmitz S01", реєстраційний номер НОМЕР_5 ".
За таких обставин, оскільки відповідач будучи винним у заподіяння шкоди власнику транспортного засобу марки DAF XF 95.380, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_6 , в ході дорожньо-транспортної пригоди, на момент настання якої його цивільно-правова відповідальність була застрахована позивачем, однак в порушення вимог Закону залишив місце спричиненої ним дорожньо-транспортної пригоди та на вимогу позивача добровільно не відшкодував заподіяну шкоду в регресному порядку, а тому суд приходить до переконання про обгрунтованість позовних вимог позивача і його порушене майнове право підлягає судовому захисту шляхом стягнення із відповідача виплаченої позивачем суми страхового відшкодування в розмірі 55000,00 грн., в порядку регресу. У зв'язку із наведеним позов слід задовольнити, понесені позивачем судові витрати, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", суму відшкодування шкоди у порядку регресу у розмірі 55000 гривень 00 копійок (п'ятдесят п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", понесені позивачем судові витрати, а саме оплата судового збору, в сумі 1921 гривня 00 копійок (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА", юридична адреса: м. Київ, вул.Саксаганського, буд.70-А, ЄДРПОУ 20033533.
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: с Голошино, Верховинського району, Івано-Франківської області, фактичне місце проживання: с. Яблуниця, Верховинського району, Івано-Франківської області, паспорт НОМЕР_7 .
Повний текст рішення суду складено 10 лютого 2020 року.
Суддя: Бучинський А.Б.