16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/8/20
"10" лютого 2020 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Луговця О.А.
з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.
особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу за скаргою ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», на дії приватного виконавця, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною скаргою, в якій з урахуванням доповнень просить: 1/поновити строк на звернення до суду з даною скаргою; 2/визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. від 02.12.2019р. ВП №60253069 в частині накладення арешту на грошові кошти, а саме: заробітну плату, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , рахунок ІВАN 93052990000026209677889328, мфо 305299, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 , державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, щоміститься на рахунку НОМЕР_2 , мфо 353553, відкритому в АТ «Ощадбанк»на ім'я ОСОБА_1 ; 3/зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. зняти арешт з вказаних рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_1 для зарахування заробітної плати та державної соціальної допомоги. Свої вимоги обгрунтовує тим, що всупереч вимог чинного законодавства постановою приватного виконавця Куземченка А.С. від 02.12.2019р., про наявність якої йому стало відомо 09.12.2019р. від працівників АТ КБ «ПриватБанк», було незаконно накладено арешт на його банківські рахунки, призначені для виплати заробітної плати та державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, чим позбавлено його та хвору дитину всіх засобів до існування.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав і просив їх задовольнити з вищевказаних підстав. Пояснив, що копії постанови про арешт коштів боржника від приватного виконавця не отримував, а дізнався про її існування лише 09.12.2019р., коли не зміг зняти гроші заробітної плати з карткового рахунку. З клопотанням до приватного виконавця з приводу зняття накладеного ним арешту на кошти з відповідних рахунків у банківських установах не звертався.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» належним чином повідомлялись про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відомостями ПАТ «Укрпошта», а також шляхом направлення повідомлень на адресу їх електронної пошти, але своїм правом на участь в судовому засіданні не скористались, про причини неприбуття не повідомили. ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» надало відзив, в якому просить в задоволенні даної скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, оскільки ним не викладено наявності поважних причин пропуску строку на оскарження рішення приватного виконавця (за можливості доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження боржником не доведено тих обставин, за яких він не міг раніше 09.12.2019р. дізнатися про винесення постанови про арешт коштів боржника); до скарги не надано доказів офіційного працевлаштування, перебування в трудових відносинах з роботодавцем, отримання й зарахування коштів заробітної плати на вказаних рахунок, а посилання лише на довідку банку не є належним та достатнім доказом; безпідставними є твердження ОСОБА_1 про утримання грошей з його заробітної плати, так як з 06.03.2018р. по 22.01.2020р. в рамках примусового виконання чи в самостійному порядку кошти від нього на користь товариства не надходили; банк відповідно до ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не повідомив приватного виконавця про цільове призначення рахунку та не повернув постанову без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на такому рахунку, що викликає сумніви у спеціальному режимі цього рахунку; додані ОСОБА_1 до скарги копії письмових доказів належним чином не засвідчені у встановленому законом порядку.
Неявка належно повідомлених приватного виконавця та стягувача в даному випадку не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
За змістом положень ст.447, 448 ЦПК України, ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (видав виконавчий документ), у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Оскаржувана ОСОБА_1 постанова про арешт коштів боржника винесена приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченком А.С. 02 грудня 2019 року й у матеріалах виконавчого провадження АСВП 60253069 міститься лише супровідний лист про направлення копій постанови сторонам виконавчого провадження, але відсутні будь-які докази фактичного вчинення даної дії. В зв'язку з цим, заслуговують на увагу твердження ОСОБА_1 про неотримання ним від приватного виконавця копії даної постанови й обізнаність про її існування від працівників банківської установи лише 09.12.2019р.
Відтак, оскільки ОСОБА_1 офіційно отримав копію постанови про арешт коштів лише 09.12.2019р. та в подальшому вживав заходів щодо отримання підтверджень у банках про арешт коштів на його рахунках, на які він отримує заробітну плату й державну соціальну допомогу, то суд приходить до висновку про необхідність поновлення строку звернення до суду з даною скаргою та доповненнями до неї.
Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. знаходиться виконавчий лист №730/1015/13-ц, виданий 27.01.2014р. Борзнянським районним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», заборгованості за кредитним договором в розмірі 168495,94 грн та судового збору 1684 грн, а всього 170180,90 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. від 08.10.2019р. відкрито виконавче провадження ВП №60253069 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа й проводяться виконавчі дії.
02 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченком А.С. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на розрахункових рахунках боржника у наступних банках АТ «ОТП БАНК», АТ «Ощадбанк», АТ «ПРАВЕКС БАНК», АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Укрексімбанк», АТ «УкрСиббанк», ПАТ «АЛЬФА-БАНК», ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», ПАТ «КРЕДОБАНК», АТ «ПУМБ», АБ «УКРГАЗБАНК», ПАТ «Ідея Банк», АТ «ТАСКОМБАНК», та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 187458,99 грн.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.7 ч.3 ст.18 даного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Положеннями ст.56 вказаного Закону встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, а також сторонам виконавчого провадження.
Отже, Законом передбачено право виконавця накладати арешт на майно (кошти) боржника в рамках виконавчого провадження. В даному випадку постанова про арешт коштів боржника винесена у відповідності до положень ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» і приватний виконавець не накладав арешт на заробітну плату та державну соціальну допомогу боржника й не звертав на неї стягнення. У винесеній приватним виконавцем постанові чітко прописано, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на рахунках, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Тобто, арешт накладається не на сам рахунок, а на наявні на ньому кошти.
Відповідно до ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
В ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» міститься перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, зокрема п.1 - отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Натомість, приписи ч.5 ст.59 цього Закону вказують, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Після отримання постанови приватного виконавця від 02.12.2019р. про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Ощадбанк» були зобов'язані накласти арешт на всі кошти на рахунках, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.
Отже, постанова приватного виконавця містить заборону щодо накладення арешту на кошти, на які заборонено законом. Однак, саме АТ КБ «ПриватБанк» й АТ «Ощадбанк» в порушення приписів, які зазначені в оскаржуваній постанові, наклали арешт на всі кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_1 та не повідомили приватного виконавця, що дані рахунки використовуються в тому числі й для зарахування заробітної плати, державної соціальної допомоги, про що свідчить відсутність у матеріалах виконавчого провадження відповідних підтверджуючих документів з вказаних банківських установ. Разом з тим, у постанові приватного виконавця про арешт коштів боржника не зазначено про здійснення відрахувань з зазначених спеціальних рахунків, про що мала бути винесена окрема постанова.
Тому, доводи скарги ОСОБА_1 , що винесеною приватним виконавцем постановою порушуються його права не можуть бути прийняті до уваги в якості підстави для скасування постанови про арешт коштів боржника, оскільки дане рішення приватним виконавцем прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих йому повноважень, а обмеження ОСОБА_1 в отриманні заробітної плати, державної соціальної допомоги може бути усунуто шляхом звернення останнього до приватного виконавця з відповідним клопотанням про зняття арешту з коштів, розміщених на відповідних банківських рахунках, як то передбачено ч.2, 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».
Одночасно суд зважує і на ту обставину, що ОСОБА_1 всупереч вимог ст.12, 81 ЦПК України не надав суду жодних доказів на підтвердження звернення до приватного виконавця з клопотанням про зняття арешту з коштів, розміщених на відповідних банківських рахунках, чи відмови (ігнорування) приватним виконавцем у задоволенні такого клопотання. Довідка ж АТ КБ «ПриватБанк» від 12.12.2019р. про накладення арешту на рахунок, на який ОСОБА_1 отримує заробітну плату, та лист-відповідь АТ «Ощадбанк» від 06.02.2020р., не свідчать про беззаперечність вимог скаржника та не дають підстав для висновку про неправомірність оскаржуваної постанови приватного виконавця, оскільки вказаними банківським установами не було повідомлено приватного виконавця, що відкриті на ім'я ОСОБА_1 рахунки використовуються в тому числі й для зарахування заробітної плати, державної соціальної допомоги. Крім того, в своєму листі-відповіді АТ «Ощадбанк» чітко вказало ОСОБА_1 на необхідність вирішення спірного питання шляхом звернення до виконавця, який виніс постанову про арешт коштів боржника.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, вимоги даної скарги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.447-453 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк для подання до суду скарги на постанову про арешт коштів боржника від 02.12.2019р. приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича.
В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною, скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. від 02.12.2019р. про арешт коштів боржника та зобов'язання зняти арешт з його банківських рахунків для зарахування заробітної плати, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - через Борзнянський районний суд) шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до ст.354 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 10 лютого 2020 року.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець