Ружинський районний суд Житомирської області
Справа № 291/137/20
1-кс/291/56/20
Україна
Ружинський районний суд Житомирської області
Іменем України
04 лютого 2020 року
Слідчий суддя Ружинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
володільця тимчасово вилученого майна - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області клопотання старшого слідчого СВ Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12020060290000035 від 01.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України ,
встановила:
03 лютого 2020 року до Ружинського районного суду Житомирської області надійшло клопотання слідчого Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області про накладення арешту на тимчасово вилучене під час огляду місця події 01.02.2020 р. , а саме: вантажний спеціалізований автомобіль марки «ЗИЛ-131» державний номерний знак НОМЕР_1 типу - С, навантажений деревиною, сосною в кількості 22 стовбури об'ємом 7,7 куб. м.
В обгрунтування клопотання зазначила, що 01.02.2020 року о 8 год. 20 хв. працівниками СРПП Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області був зупинений вантажний спеціалізований транспортний засіб ЗИЛ - 131 типу С зі встановленим краном - маніпулятором державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на кузові якої виявлено деревину, а саме з 22 стовбури дерев сосни, які останній перевозив без жодних документів, таким чином вчинив перевезення, незаконно зрубленої деревини. Сума заподіяної шкоди встановлюється.
01.02.2020 року відомості про вчинення даного кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020060290000035 за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України .
01.02.2020 р за межами с. Березянка проведено огляд місця події. Під час огляду місця події були виявлено, оглянуто та вилучено вантажний спеціалізований автомобіль марки «ЗИЛ-131» державний номерний знак НОМЕР_1 типу - С, 22 стовбури деревини, сосни.
Слідчий просить накласти арешт на вищевказані вилучені речі, оскільки є достатні підстави вважати, що вищевказаний автомобіль являється засобом чи знаряддям вчинення злочину, зберіг на собі сліди, які в подальшому може бути доказом факту чи обставин злочину, ще встановлюються під час кримінального провадження, необхідний для проведенні ряду судових експертиз. Крім того вищевказані речі, є тимчасово вилученим майном.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Володілець вилученого автомобіля ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо накладення арешту на вилучене у нього майно, так як не вважає свій автомобіль предметом злочину, просив не накладати арешт на його автомобіль так як він є єдиним джерелом доходу для його сім'ї, а в разі необхідності, за першою вимогою, може надати його працівникам поліції. Також пояснив, що не погодився б їхати по вищевказану деревину, як би знав, що без документі, але ОСОБА_5 його запевнив, що все буде офіційно, та будуть надані документи. Так як він часто надає послуги з перевезення деревини, то як завжди поки він загружався, людина йде оформляти до лісника документи і цього разу також ОСОБА_5 сказав, що документи будуть. Але коли він загрузився і від'їхав в сторону, зупинився чекати на ОСОБА_5 з документами, в цей час приїхали працівники поліції, які його не зупиняли.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, враховуючи заяву та доводи слідчого на які остання посилається в клопотанні, яка просила задовольнити клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього кодексу.
Згідност.167 КПК України- тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно п.4 ч.2 ст. 167 КПК України- тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту вище описаного майна є визнання його речовими доказами та проведення судових експертиз.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення може здійснюватися також під час обшуку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Відповідно до ч. 3 даної статті арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Відповідно до ч.1,2 ст.171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у звязку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч.2ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно ч.3ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
За змістом ч. 1ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1ст. 246 КК України, передбачена кримінальна відповідальність за незаконну порубку дерев у лісових насадженнях.
Враховуючи, що вилучена деревина є доказами вчинення кримінального правопорушення та містять на собі сліди вчинення злочину, мають значення речового доказу, враховуючи правову підставу арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, а також те, що незастосування заборони використання та розпорядження деревиною (дровами) може призвести до зникнення або втрати вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна в цій частині є обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Що стосується накладення арешту на вилучений вантажний спеціалізований автомобіль, то крім самої лише констатації у клопотанні, що вилучене майно є знаряддям вчинення злочину та підлягає арешту з метою збереження речових доказів, клопотання не містить переконливих доводів, що це майно може бути певним чином приховане, знищено або ж воно зникне, що воно може бути зіпсовано, передано, перетворено чи відчужено, що зашкодить кримінальному провадженню.
Майно на яке прокурор просить накласти арешт,а саме:вантажний спеціалізований автомобіль, не є ні об'єктом, ні предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, а тому немає жодних підстав вважати, що це майно відповідає критеріям зазначеним у ст.98 КПК України.
Як визначено у нормах законів, арешт майна під час досудового розслідування може застосовуватись виключно щодо майна підозрюваного або особи, що несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, відносно майна юридичної особи, якщо до юридичної особи може бути застосований захід у вигляді конфіскації майна.
Клопотання про арешт майна, з яким орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді, було винесено в рамках кримінального провадження за правовою кваліфікацією ч.1 ст.246 КК України. В рамках цього провадження відсутні будь-які дані про вручення письмового повідомлення про підозру відповідно до вимог ст.278 КПК України, а також відсутні особи, які відносяться до кола обвинувачених по справі, оскільки обвинувальний акт не складався та не надходив до суду.
При цьому слід зауважити, що не може бути метою накладення арешту і конфіскація майна, як вид покарання або захід кримінально-правового характеру у зв'язку з тим, що санкцією ч.1 ст.246 КК України не передбачена конфіскація майна як вид покарання, а забезпечення виконання можливого покарання не передбачено як мета арешту майна.
Відповідно до вимог ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
В матеріалах справи відсутній будь-який цивільний позов, заявлений потерпілим чи прокурором, як представника держави, а накладення арешту на майно з метою забезпечення кримінального провадження на підставі того, що потерпілим можливо буде пред'явлено цивільний позов не відповідає вимогам ст.170 КПК України та не входить в перелік підстав, за якими може бути накладено арешт на майно.
Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.170 КПК України арешт може бути накладений на майно будь якої особи за достатності підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст.98 КПК України, тобто є речовим доказом по кримінальному провадженню.
Слідчим на даний час не наведено доказів можливої причетності володільця вантажного спеціалізованого автомобіля в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, що розслідується по вказаному кримінальному провадженню.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, якими є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Керуючись ст.ст. 16, 21, 36, 40, 93, 98-100, 131, 132, 170-174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна, яке погоджене з прокурором Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_6 , поданого у кримінальному провадженні № 12020060290000035 від 01.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно шляхом заборони відчуження, використовування та розпорядження ним будь яким чином зі зберіганням його на території Ружинського відділення поліції Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області за адресою: Житомирська область, смт.Ружин, вул. Бірюкова, 29, а саме:
22 стовбури деревини сосну об'ємом 7,7 куб. м., які вилучені під час огляду місця події від 01.02.2020 р.
В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Зобов'язати слідчого групи слідчих СВ Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області, посадових осіб Бердичівської місцевої прокуратури місцевої прокуратури Житомирської області, що здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, негайно повернути володільцю, майно вилучене 01.02.2020 року в ході проведення огляду місця події, а саме :
вантажний спеціалізований автомобіль марки «ЗИЛ-131» державний номерний знак НОМЕР_1 типу - С, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 та перебуває у володінні ОСОБА_4 , про виконання направити повідомлення слідчому судді.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 10.02.2020 року о 16 год.30 хв. в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .