Єдиний унікальний номер 205/10999/19
Єдиний унікальний номер: 205/10999/2019
Номер провадження 1-кс/205/145/2020
10 лютого 2020 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора - ОСОБА_3 , адвоката - ОСОБА_4 , власника майна - ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_6 , погодженого із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040690001981 від 05.05.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146, ч.1 ст. 153, ч. 1 ст. 187 КК України,-
До Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській майора поліції ОСОБА_6 , погодженого із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040690001981 від 05.05.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146, ч.1 ст. 153, ч. 1 ст. 187 КК України.
Вказане клопотання вмотивовано тим, що в провадженні СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12016040690001981 від 05.05.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146, ч.1 ст. 153, ч. 1 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 02.05.2016 року близько 23 год. 40 хв. прибув до домоволодіння АДРЕСА_1 , де в цей час ОСОБА_7 , відзначала свій день народження зі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , де став вести себе безцеремонно, чіпляючись до присутніх, висловлюючись нецензурною лайкою в їх бік. Для уникнення конфлікту, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 вийшли на подвір'я, де за ними прослідував ОСОБА_5 , та продовжив чіплятися до них, а вони почали із застосуванням фізичної сили виводити ОСОБА_5 за межі домоволодіння.
В подальшому ОСОБА_5 02.05.2016 року близько 23 год. 55 хв.. перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 , керуючись раптово виниклим умислом на незаконне викрадення ОСОБА_11 , з особистої зацікавленості схопив своєю рукою останню за волосся на голові, та застосовуючи фізичну силу посадив її проти її волі до салону автомобіля марки «Нива», білого кольору (державний номер в ході досудового розслідування не встановлено), який був припаркований біля вищевказаного домоволодіння, закривши вищевказаний автомобіль на центральний замок, щоб вона не змогла вийти. В цей час до автомобіля підбігли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які стали намагатися відчинити двері автомобіля та звільнити ОСОБА_11 , прохаючи ОСОБА_5 її відпустити, однак ОСОБА_5 повідомив їм, що відвезе її додому, сів за кермо вищевказаного автомобіля та проти її волі, повіз її в лісопосадку, що розташована в районі вул. Вільямса м. Дніпро.
Умисні дії ОСОБА_5 , що виразилися у незаконному викрадення людини, кваліфікуються за ч. 1 ст.146 КК України.
Продовжуючи свою злочину діяльність ОСОБА_5 03.05.2016 року близько 01 год. 00 хв. на автомобілі «Нива» білого кольору (державний номер в ході досудового розслідування не встановлено) прибув до лісопосадки, що розташована в районі вул. Вільямса в м. Дніпро, (більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено), разом із ОСОБА_11 , де керуючись раптово виниклим корисливим умислом на напад з метою заволодіння чужим майном, а саме: срібними сережками та срібним ланцюгом, що належать останній. Реалізуючи свій прямий, корисливий, злочинний умисел, ОСОБА_5 став наносити ОСОБА_11 удари руками по голові. Згідно висновку експерта № 4114е від 03.11.2016 р. у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, внутрішньо-шкіряного крововиливу у лівій скроневій області, внутрішньо-шкіряного крововиливу на верхній повіці лівого ока, субкон'юктивального крововиливу у зовнішнього кута лівого ока, трьох внутрішньо-шкіряних крововиливів - в лобній області праворуч ближче до надбрівної дуги, у лівій тім'яно-потиличній області та у правій скронево-тім'яній області, синця на лівій вушній раковині в середній третині з частковим переходом на задню її поверхню, які були спричинені від не однократної механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв в область голови та обличчя, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). Після чого ОСОБА_5 продовжуючи реалізувати свій прямий, корисливий, злочинний умисел, зірвав руками із шиї ОСОБА_11 та із вух: ланцюг, 925 проби, вагою 32,19 гр., вартість якого згідно висновку експерта № 4639-19 від 16.10.2019 року становить 2 897 грн. 00 коп. та сережки 925 проби, вагою 0,38 г, вартість яких згідно висновку експерта № 4639-19 від 16.10.2019 року становить 34 грн.00 коп.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), кваліфікуються за ч. 1 ст. 187 КК України.
В подальшому продовжуючи свою злочину діяльність ОСОБА_5 03.05.2016 року близько 01 год. 00 хв. в автомобілі «Нива» білого кольору (державний знак в ході досудового розслідування не встановлено), що був припаркований в лісопосадці, що розташована в районі вул. Вільямса м. Дніпро, (більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено), разом зі ОСОБА_11 , діючи умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті неприродним способом з останньою, всупереч її волі із застосуванням фізичного насильства, що виразилося у нанесені неодноразових ударів руками по її тулубу, спричинив їй тілесні ушкодження. Згідно висновку експерта № 4114е від 03.11.2016 року у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: двох ділянок осадження - на задньої-внутрішній поверхні лівого передпліччя від середньої до нижньої третини та на тильній поверхні лівої кисті в проекції 5-ї п'ясної кіски з переходом на 5-й палець; чотирьох синців - на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на задній поверхні лівого передпліччя у верхній третині, на внутрішній поверхні лівого променево- зап'ясткового суглобу та на зовнішній поверхні правого променево - зап'ясткового суглобу; внутрішньо-шкіряного крововиливу на передній поверхні правого плечового суглобу; чотирьох синців - на зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині, на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині та на зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, десяти саден - на зовнішній поверхні лівого колінного суглобу та на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині (на тлі синців), які були спричинені від не однократної механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв в область кінцівок, а синці та садна в області лівої верхньої та нижньої кінцівки і при ударі об тупу тверду поверхню, по часу виникнення можуть відповідати часу події та які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки Після чого ОСОБА_5 примусив ОСОБА_11 проти її волі задовольнити його статеві пристрасті неприродним способом, а саме до орального сексу.
Умисні дії ОСОБА_5 , що виразилися у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, кваліфікуються за ч. 1 ст. 153 КК України.
23.01.2020 року потерпіла ОСОБА_11 подала до органів досудового розслідування цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 спричинену вчиненням ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 1 ст. 153, ч.1 ст. 187 КК України, матеріальну шкоду на загальну суму 7 931 грн. 19 коп. та моральну (немайнову) шкоду, у розмірі 700 000 (сімсот тисяч) гривень.
У зв'язку із чим, слідчий за погодженням із прокурором, вимушені звернутись з вказаним клопотанням та просити суд накласти арешт на майно ОСОБА_5 , а саме: автомобіль «MAZDA 929», 1989 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , з метою забезпечення цивільного позову.
Прокурор вказане клопотання підтримав, вважаючи обґрунтованими причини та підстави викладені у клопотанні та просив слідчого суддю задовольнити клопотання в повному обсязі.
Адвокат ОСОБА_4 та власник майна - ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення такого клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши учасників провадження, розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього докази, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.4 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12016040690001981 від 05.05.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146, ч.1 ст. 153, ч. 1 ст. 187 КК України.
Матеріалами провадження підтверджено, що 10.01.2020 року СВ Новокодацького ВП ДВП ГУ НП у Дніпропетровській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 1 ст.153, ч. 1 ст.187 КК України.
Слідчим суддею також встановлено, що в рамках даного кримінального провадження потерпілою заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди на загальну суму 7 931 грн. 19 коп. та моральної (немайнову) шкоди у розмірі 700 000 (сімсот тисяч) гривень.
Згідно інформаційної довідки з територіального сервісного центру №1249 регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області встановлено, що ОСОБА_5 є власником автомобілю «MAZDA 929», 1989 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .
На думку слідчого судді сукупність доданих до клопотання матеріалів вказує на наявність обґрунтованої підозри власнику майна, потерпілою стороною в рамках кримінального провадження № 12016040690001981 заявлено цивільний позов та надано достатньо даних на обґрунтування його розміру. При цьому метою застосування арешту на майно підозрюваного в даному випадку є саме забезпечення цивільного позову.
Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії судового розслідування, він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, або визначити доведеність чи не доведеність вимог за цивільним позовом та визначити обґрунтованість їх розміру, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна.
З огляду на наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, факту пред'явлення в межах даного кримінального провадження цивільного позову, і наявну вірогідність задоволення такого позову за рахунок майна підозрюваної особи, слідчий суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно у вигляді транспортного засобу.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна має бути врахована розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У разі задоволення клопотання слідчий суддя має застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Разом із цим, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що арешт автомобіля «MAZDA 929», 1989 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , шляхом заборони на відчуження буде найменш обтяжливим способом, оскільки арешт майна шляхом його вилучення є надмірним.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
На думку слідчого судді в даному випадку на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 132, 167,170, 171-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-
1. Клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_6 , погодженого із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040690001981 від 05.05.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146, ч.1 ст. 153, ч. 1 ст. 187 КК України- задовольнити.
2.Накласти арешт на автомобіль «MAZDA 929», 1989 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення заборони на відчуження такого транспортного засобу, передавши таке майно під письмову розписку на відповідальне зберігання власнику.
3. Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити збереження транспортного засобу «MAZDA 929», 1989 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , у стані, придатному для використання у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1