13.01.2020 Єдиний унікальний номер 205/3695/19
Провадження №1-кп/205/71/20
13 січня 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
по кримінальному провадженню, внесеному 06.03.2019 року у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019040690000819
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, українця, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, офіційно не працюючого, неодруженого, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі вказане кримінальне провадження, -
ОСОБА_3 , 06.03.2019, близько 16 години 30 хвилин, знаходячись поблизу гуртожитку розташованому за адресою: м. Дніпро, пр. Івана Мазепи 19, побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого визначив як об'єкт свого злочинного умислу на протиправне відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 06.03.2019 приблизно о 16 годині 30 хвилин підійшов до потерпілого ОСОБА_6 де діючи умисно, з корисливих мотивів, особистої зацікавленості, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, під погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, тим самим подавивши волю останнього до опору, змусив його пройти з ним до банкомату який розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Івана Мазепи №33, з метою отримання від ОСОБА_6 грошових коштів.
06.03.2018 приблизно в 16 годин 35 хвилин, ОСОБА_6 під погрозою насильства, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я з боку ОСОБА_3 , зняв грошові кошти в сумі 200 гривень які утримував у себе в руках, та в наслідок погроз з боку ОСОБА_3 всупереч своєї волі передав останньому наявні у нього кошти в сумі 50 гривень та зняті за вимогою ОСОБА_3 кошти з банківської картки в сумі 200 грн, після чого з незаконно здобутим майном з місця скоєння злочину зник, таким чином спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 250 гривень.
Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся за вчинене і суду пояснив, що дійсно він, при вказаних у цьому вироку обставинах, у вказаному місці та у вказаний час забрав у потерпілого ОСОБА_6 , під погрозою застосування насильства, грошові кошти у сумі 250 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.
Потерпілий ОСОБА_6 до зали суду не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність, при цьому зазначив, що будь-яких претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого не має, прохав призначити покарання на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого.
Таким чином, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочині доведена повністю та його умисні дії, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, правильно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості скоєного ним діяння, яке, відповідно до ст.12 КК України, належать до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до обґрунтованого висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, проте із здійсненням контролю за поведінкою обвинуваченого з боку органів з питань пробації, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням положень ст.75 КК України, тобто без реального відбування покарання та покладення обов'язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки саме таке покарання виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_3 та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст.371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши засудженому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти його про зміну місця проживання.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1
Згідно з оригіналом: Суддя -
Секретар -