справа № 208/3285/19
№ провадження 1-в/208/175/19
Іменем України
18 грудня 2019 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Днiпродзержинська Дніпропетровської області, у складi:
головуючого, суддi ОСОБА_1 , при секретарi ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника установи ОСОБА_4 ,
у відкритому судовому засiданнi у м. Камянське, в режимі відео конференції під час трансляції з Кам'янської ВК-34, розглянувши заяву засудженої:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон, громадянки України, засудженої вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.02.2017 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 186, ч.1 ст.185, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі. Відповідно до ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2018 року, на підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом часткового складання покарань, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі, -
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.09.2017 року, ОСОБА_6 засуджена за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 186, ч.1 ст.185, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2018 року, на підставі ст. 70 ч.4 КК України, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі. Зараховано строк попереднього ув'язнення з 21.06.2017 року по 21.11.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання 27.01.2017 року, кінець строку 02.05.2020 року.
Засуджена звернулась до суду з клопотанням про застосування до неї ст. 81 КК України, в обґрунтування якої зазначила, що відбула 3 роки 1 місяць позбавлення волі з строку призначеного їй судом покарання, та до неї може бути застосовано умвно-дострокове звільнення від подальшого відбуття покарання.
В судовому засіданні, при безпосередньому розгляді заяви ОСОБА_6 , представник установи та прокурор, кожен окремо, вважали, що ОСОБА_6 не підпадає під застосування до неї ст. 81 КК України як така, що не довела своє виправлення
Засуджена ОСОБА_6 просила задовольнити її клопотання.
Суд розглянувши заяву, вислухав учасників засідання, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Застосування умовно-дострокового звільнення підтверджує принцип кримінального права, згідно з яким покарання призначається для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів. Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликані тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні нею покарання.
Підставами застосування умовно-дострокового звільнення є матеріальна підстава як доведеність виправлення засудженого, формалізована підстави як фактичне відбуття засудженим відповідної частини встановленого вироком суду строку покарання. Засуджений може бути достроково звільнений судом тільки у разі, якщо він довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Сумлінна поведінка - це зразкове виконання вимог режиму і свідоме додержання дисципліни, вказівок адміністрації, наявність подяк і відсутність стягнень, якщо особа відбуває покарання у виді позбавлення волі. Під сумлінним ставленням до праці звичайно розуміють чесне та повне виконання своїх трудових обов'язків, підвищення ділової кваліфікації, суворе додержання правил техніки безпеки тощо.
ОСОБА_6 засуджена за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 186, ч.1 ст.185, 70 ч.4 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 років 1 місяця позбавлення волі. Відбуває покарання в ДУ "Камянська виправна колонія (№ 34)", працевлаштована на швейному виробництві. Ставлення до роботи посереднє. Опанування професією швачки прагнень не має. Вимоги режиму відбуття покарання та внутрішнього розпорядку дотримується під контролем. Схильна до членоушкодження, в зв'язку з чим перебуває під профілактичним наглядом. По відношенню до представників адміністрації установи відбуття покарання, намагається дотримуватись правомірних відносин. За місцем відбуття покарання засуджена характеризується посередньо, заохочень та стягнень не має.
Спостережна комісія та комісія ДУ «Кам'янська ВК № 34» відмовила засудженій у направленні особової справи до суду для розгляду питання застосування ст. 81 КК України.
Згідно Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання…», при вирішення питання про умовно-дострокове звільнення судам повинно ретельно вивчатись ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці.
Суд вважає, що у судовому засіданні встановлена тільки формалізована підстава застосування до засудженої ст. 81 КК України, як фактичне відбуття нею відповідної частини встановленого вироком суду строку покарання. Сумлінна поведінка і ставлення до праці, тобто матеріальна підстава умовно-дострокового звільнення, нічим не підтверджена, тобто і не доведено факт виправлення ОСОБА_6 .
Формальне ставлення до застосування ст. 81 КК України є неприпустимим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК, 81 КК, 154 КВК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про її умовно-дострокове звільнення від відбуття частини покарання, яка залишилася і призначена Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.09.2017 року, ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2018 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, через районний суд, протягом семи днів з дня оголошення.
Суддя ОСОБА_1