справа № 208/4882/19
№ провадження 2-а/208/26/20
Іменем України
07 лютого 2020 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді Нельге Д.В.,
за участю секретаря Каграманян Е.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку, передбаченому ч.4 ст.229 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень»,-
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення інспектора роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Горбач В.П. від 10.07.2019р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. на користь держави.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що, згідно п.2 ч.1 ст.32 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи лише у випадку, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Оскільки відповідач, до прийняття оскаржуваного рішення, не довів належним та допустимим доказом факту порушення позивачем ПДР України, вимога відповідача про пред'явлення позивачем для перевірки документів була незаконною. Оскільки позивач, таким чином, не мав обов'язку виконувати незаконну вимогу відповідача, вважає, що в його діях є відсутнім склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду письмові пояснення, а також письмове клопотання, у якому просив суд здійснити розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання відповідач не з'явився, надав суду відзив на позов, у якому просив суд здійснити розгляд справи за його відсутності, та відмовити у задоволенні позову.
В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з'явився; надав суду письмові пояснення, у яких зазначив про те, що, вищевказаний позов вважає необгрунтованим, та таким, що задоволенню не підлягає.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно ст.244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст.79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Як встановлено судом, згідно постанови серії ДПО18 №758791 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.07.2019р., відповідач - інспектор роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Горбач В.П. притягнув позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, оскільки встановив відсутність у позивача, при керуванні 10.07.2019р. автомобілем DAEWOO NEXIA д/№ НОМЕР_1 , страхового полісу (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
З вищевикладених обставин, суд вбачає, що, між сторонами виник публічно-правовий спір, який регулюється нормами КАС України, КУпАП, ЗУ «Про національну поліцію», ЗУ «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Зокрема, згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З вищенаведених норм чинного законодавства випливає, що, відповідач, являючись посадовою особою, яка безпосередньо здійснює провадження в справах про адміністративні правопорушення, при прийнятті оскаржуваного рішення повинен був повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, та, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийняти рішення, що відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, 10.07.2019р. позивач не надав відповідачу для перевірки полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підставі чого відповідач прийняв оскаржуване рішення, оскільки встановив факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Згідно ч.1 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно п.2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);
Згідно ст.16 ЗУ «Про дорожній рух», водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно ст.30 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
Згідно ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію», перевірка документів особи є превентивним заходом.
Згідно ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
Згідно ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 11) регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Як зазначає позивач у позові, 10.07.2019р. він не пред'явив документи для перевірки, оскільки вимога відповідача була незаконною.
Разом з цим, з урахуванням вищевикладеного, суд критично оцінює наведений позивачем аргумент, оскільки відповідно до вимог ст.16 ЗУ «Про дорожній рух», п.1.1, 2.4 ПДР України, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що, оскаржуване позивачем рішення є обґрунтованим та законним, оскільки прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
На підставі викладеного, встановивши в ході розгляду справи факт обґрунтованого прийняття суб'єктом владних повноважень рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд, керуючись ст.ст.2, 5, 246, 268, 286 КАС України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень» - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою складення повного судового рішення є 11.02.2020р.
Суддя Нельга Д. В.