Справа № 212/1288/17-к
1-кп/212/323/20
11 лютого 2020 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 185 КК України, внесеного до ЄРДР № 12016040230000876 від 15.12.2016 року, -
встановила:
У провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_7 застосований запобіжний захід - тримання під вартою, останній день тримання під вартою 13.02.2020 року.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання і вважав доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу. При цьому, обґрунтовуючи свою позицію в судовому засіданні, зокрема зазначає, що підстав для зміни або скасування запобіжного заходу ОСОБА_7 не вбачається, оскільки застосування більш м'яких заходів не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти існуючим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання, при його вирішенні посилалась на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою до застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів бере до уваги те, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе вчинити спроби незаконного впливу на свідків, перешкодити іншим чином кримінальному провадженню, на що вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких він обвинувачується; мотиви, що спонукали його до вчинення таких дій. Також є достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 , з огляду на його моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , зокрема те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за аналогічні протиправні дії, зокрема вбивства, при цьому на даний час обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, і саме ці обставини, на переконання суду, по-перше, свідчать про наявність ризиків з приводу можливості обвинуваченого перешкодити кримінальному провадженню будь-яким чином у разі його перебування не в умовах ізоляції від суспільства, а по-друге, на його схильність до протиправної поведінки, тобто має місце ризик щодо вчинення ним іншого кримінального правопорушення, знаходячись в умовах запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Суд також вважає виправданою необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки судом встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим особливо тяжкого інкримінованого злочину, а також наявний ризик можливого вчинення інших тяжких кримінальних правопорушень , тому суд вважає, що жоден більш м'який запобіжний захід не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
З огляду на наведене існування зазначених вище обставин, виправдовують подальше перебування обвинуваченого під вартою, і більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
На підставі викладеного та з метою забезпечення участі обвинуваченого в розгляді кримінального провадження, колегія суддів вважає необхідним продовжити обвинуваченому термін дії заходу забезпечення кримінального провадження (запобіжного заходу) у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, підстави для зміни запобіжного заходу колегія суддів не встановила.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183,331, 372 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 185 КК України - до 10 квітня 2020 року включно.
Клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3