Справа № 175/3883/19
Провадження № 1-кп/175/184/19
Ухвала
Іменем України
11 лютого 2020 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
а також потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , їх представника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12019040440001072 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Личково Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
встановив:
При оголошенні перерви за клопотанням захисника, прокурор заявив письмове клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, яке обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Потерпілі та їх представник підтримали клопотання прокурора.
Захисник заперечував проти клопотання та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, вказавши, що до клопотання прокурор не надав суду ніяких доказів про наявність перелічених ризиків.
Обвинувачений підтримав свого захисника та пояснив, що не визнає своєї провини, а тому не розуміє чому він буде впливати на свідків чи іншим чином перешкоджати встановленню істини по справі, та не розуміє, чому прокурор посилається на вигадані ризики. Також звернув увагу, що перебування під вартою негативно відображається на його фізичному і психологічному здоров'ї, тоді як домашній арешт цілком зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Обсудивши заявлені клопотання, суд приходить до наступного.
За приписом частини 3 статті 331 КПК України… до спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про… продовження запобіжного заходу, суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров'я… обвинуваченого; репутацію… обвинуваченого, наявність у нього судимостей.
Європейського суду з прав людини неодноразово наголошував, що позбавлення особи свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи були розглянуті та визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається. Крім того, тримання під вартою є виправданим у певному випадку… якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (рішення у справах «Амбрушкевич проти Польщі», «Лабіта проти Італії»).
Судом установлено, що у підготовчому судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_9 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого під час судового провадження двічі продовжувався, останній раз строком до 07 березня 2020 року.
Наразі, виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням об'єктивних причин, які не дозволяють призначити судові засідання та закінчити судовий розгляд до спливу цього строку (до 28 лютого 2020 року зайняті адвокати, а з 02 по 16 березня 2020 року включно головуючий перебуватиме у відпустці), враховуючи, що продовжує існувати один із ризиків, який став підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим.
При прийнятті такого рішення, суд враховує наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи…, який виправдовує у певному випадку тримання особи під вартою (рішення у справі «Лабіта проти Італії»).
На думку суду, у даному випадку наявність публічного інтересу проявляється в обставинах висунутого ОСОБА_9 обвинувачення та підвищеній суспільній небезпечності інкримінованого злочину.
Ці обставини та зазначений ризик не дозволяють застосувати до нього альтернативні (інші) види запобіжних заходів, у тому числі цілодобовий домашній арешт, які, на думку суду, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_10 , оскільки останній, не визнаючи вину і усвідомлюючи передбачену законом відповідальність, що загрожує йому у разі доведеності вини за вчинення умисного тяжкого злочину, наслідком якого стала смерть людини (санкція ч.2 ст.121 КК України передбачає покарання лише у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років), - може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, тобто може здійснити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Посилання захисника на міцні соціальні зв'язки обвинуваченого та наявність у нього постійного місця проживання, не можуть свідчити про належне безумовне виконання ним процесуальних обов'язків.
У зв'язку з цим не підлягає задоволенню клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на альтернативний.
Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком до 07 березня 2020 року, - продовжити на 60 днів, тобто до 10 квітня 2020 року.
Клопотання захисника ОСОБА_4 і обвинуваченого ОСОБА_5 про обрання альтернативного запобіжного заходу - залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1