Справа № 168/896/19
Провадження № 2/168/32/20
24 січня 2020 року смт. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого судді Назарука О.В.,
з участю
секретаря судового засідання Таксюк О.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину.
Позов мотивований тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 22 жовтня 2019 року. Від спільного подружнього життя мають неповнолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказуючи, що відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання дитини і домовленості з ним щодо розміру та добровільної сплати аліментів досягнути не вдалося, позивач просила ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь аліменти на дитину в розмірі 1500 гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
У підготовче засідання позивач не з'явилася, однак подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов підтримує з викладених у ньому підстав, зменшує розмір позовних вимог та просить стягувати з відповідача аліменти на дитину в розмірі 1300 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а справу розглядати за її відсутності.
Відповідач у підготовче засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що позов з урахування зменшеного розміру позовних вимог визнає повністю, згідний та має можливість сплачувати аліменти на дитину в розмірі 1300 гривень щомісячно, справу просив розглядати без його участі.
Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Частиною третьою статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За змістом частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Обов'язок батьків щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям та способи й порядок його виконання врегульовано у главі 15 Сімейного кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин першої та третьої статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України).
За змістом частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками свого обов'язку по утриманню неповнолітньої дитини, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той із батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду із відповідним позовом і в такому разі аліменти на дитину відповідно до вимог статті 184 СК України можуть бути присуджені у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 22 жовтня 2019 року розірвано (аркуш справи 9-11) і від якого вони мають одну неповнолітню дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, батьком в якому записаний відповідач ОСОБА_2 (аркуш справи 8). Дитина знаходиться на утриманні позивача, яка отримує допомогу на дитину-інваліда, що підтверджується посвідченням та довідкою (аркуші справи 13, 31).
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд відповідно до вимог статей 180, 182 СК України бере до уваги те, що обов'язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька, відповідач не працює, хоча є здоровою працездатною особою молодого віку, інших дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, позивач не працює, отримує державну соціальну допомогу на дитину-інваліда.
З огляду на вказане та виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, враховуючи, що визнання відповідачем позову з урахуванням зменшеного позивачем його розміру не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову і вважає за доцільне та достатнім стягувати з відповідача аліменти на дитину в розмірі 1300 гривень щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, що відповідає вимогам статей 182, 184, 191 СК України.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи, що позивач при подачі позову була звільнена від сплати судового збору на підставі закону, відповідач, реалізувавши передбачене статтею 206 ЦПК України право, визнав позов повністю до початку розгляду справи по суті, то відповідно до вимог частини 1 статті 142 ЦПК України, пункту 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача в дохід держави слід стягнути 50 відсотків судового збору - 384 грн. 20 коп. судового збору.
На підставі викладеного, статей 180-182, 184, 191 СК України та керуючись статтями 141, 142, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць в розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О.В. Назарук