Справа № 209/20/20
Провадження № 1-кп/209/239/20
11.02.2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
розглядаючи в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське кримінальне провадження, внесеного в ЄРДР за № 12019040790001710, відносно обвинуваченої за ч. 2 ст. 185 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хижки Конотопського району Сумської області, громадянки України, яка має базову загальну середню освіту, не заміжня, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше була неодноразово засуджена, останній раз 04 квітня 2019 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки,
08 січня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно обвинуваченої за ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 09 січня 2020 року призначено підготовче судове засідання.
В ході підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 ст. 314 КПК України.
Прокурор вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 не заперечували проти призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
В підготовчому судовому засіданні прокурор надав суду письмове клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 у виді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначено, що 02.12.2019 року приблизно о 00.15 годині ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , вживала спиртні напої разом із своїм знайомим ОСОБА_6 , який є хрещеним батьком її малолітньої дочки. Під час вживання спиртних напоїв та сумісного придбання продуктів харчування ОСОБА_4 , побачивши у ОСОБА_6 суму грошей, вирішила повторно, таємно, незаконно заволодіти вказаним майном останнього. Далі ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, а потерпілий ОСОБА_6 після вжиття спиртних напоїв спить, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що своїми діями здійснює безоплатне незаконне вилучення чужого майна поза волею власника, повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрала з кишені куртки потерпілого грошові кошти в сумі 1800 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму. Заволодівши викраденим, ОСОБА_4 з місця злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: допитами свідків, допитами потерпілого, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, речовими доказами, протоколом огляду місця події та протоколом огляду речей, протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого.
Під час досудового розслідування та судового розгляду справи, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 вчинила злочин середньої тяжкості, за який може бути призначено покарання до п'яти років позбавлення волі, вона офіційно не працевлаштована, незаміжня, позбавлена батьківських прав відносно малолітньої дитини, тобто не має міцних соціальних зв'язків, тому вона може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Також ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки дане кримінальне правопорушення було нею вчинено в період відбування строку випробування, встановленого вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 04 квітня 2019 року.
Вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої, бо вказані ризики на момент розгляду справи не відпали та продовжують існувати.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримував заявлене ним клопотання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 з підстав, викладених ним у письмовому клопотанні. Вважає, що на даний час ОСОБА_7 , яка не має міцних соціальних зв'язків, може ухилятися від суду з метою уникнення можливого покарання за скоєння тяжкого злочину. Крім того, існує ризик того, що вона може скоїти інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово засуджувалася та злочин, в якому вона обвинувачується скоїда в період іспитового строку після звільнення її від відбування покарання у вигляді позбавлення волі за попереднім вироком. Наполягає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченої ОСОБА_4 не зможе забезпечити запобігання вказаним ризикам.
Обвинувачена ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти обрання (продовження) відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 залишив вирішення питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 на розсуд суду.
Вислухавши прокурора, обвинувачену, захисника, суд вважає необхідним призначити судовий розгляд кримінального провадження.
Крім того суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 у виді тримання пі вартою
Відповідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам передбаченим в частині 1 цієї статті, в тому числі: переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Розглядаючи питання про доцільність обрання (продовження) запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 5 частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за яке може бути призначено покарання до п'яти років позбавлення волі.
Під час досудового розслідування кримінального провадження слідчим суддею обвинуваченій ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 16 лютого 2019 року, а також було визначено заставу.
ОСОБА_4 офіційно не працевлаштована, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, позбавлена батьківських прав відносно своєї малолітньої дитини, що свідчить про відсутність в неї міцних соціальних зв'язків, тому суд вважає, що вона може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за скоєне.
Суд також вважає, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , яка не має постійного джерела доходів, раніше неодноразово засуджувалася та має не зняті і не погашені в установленому законом порядку судимості, вчинила новий злочин в період іспитового строку після звільнення її від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобіганню вказаним вище ризикам.
На думку суду, тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
Відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тимання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави.
Оскільки при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчим суддею було визначено розмір застави в сумі 2102 грн., суд вважає також необхідним визначити їй мінімальним розмір застави, передбачений п. 1 ч.5 ст. 182 КПК України, в сумі 2102 грн.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 314-316 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, на 16.00 годину 19 лютого 2020 року.
В судове засідання викликати прокурора, потерпілого, обвинувачену та захисника.
Доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації в порядку визначеному законодавством в десятиденний строк з дня отримання ухвали суду скласти досудову доповідь відносно обвинуваченої ОСОБА_4 .
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 10 квітня 2020 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2102 грн., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі міста Кам'янське Дніпропетровської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 10 квітня 2020 року.
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченої з-під варти, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, обвинувачена зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів - процесуальних керівників у цьому кримінальному проваджені.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дати її оголошення, або з дати отримання.
Суддя ОСОБА_1