Справа №173/2858/19
Провадження №2/173/228/2020
03 лютого 2020 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Рудовій Л.В.
За участю: позивача - ОСОБА_1
Третьої особи - ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина в зв'язку з навчанням,-
26.11.2019 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина в зв'язку з навчанням до відповідача ОСОБА_3
03.01.2020 року до суду надійшла довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2020 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні з викликом сторін на 03.02.2020 року. В якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено повнолітнього сина сторін - ОСОБА_2 .
Згідно поданої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина в зв'язку з навчанням в розмірі ј частини всіх видів його заробітку до закінчення сином навчання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: з відповідачем вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 1999 року. 31.03.2006 року за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області шлюб між сторонами був розірваний.
В період шлюбу них народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Їх син на даний час є повнолітнім. Син є студентом 2 курсу денної форми навчання Кам'янського коледжу фізичного виховання 1-11 рівня акредитації.
В зв'язку з навчанням сина вона потребує матеріальної допомоги на його утримання. Відповідач в добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання сина, що й стало підставою звернення до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. Також пояснила, що син навчається за контрактом. Плата за навчання складає 7100.00 грн., 400 грн., вона платить за проживання сина в гуртожитку. Також несе витрати на проїзд сина, купівлю продуктів харчування, одягу, спортивної форми та взуття, на поїздки на змагання.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не надав.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Не заперечує проти стягнення аліментів на користь матері. Підтвердивши затрати, що несе мати в зв'язку з його навчанням. Також пояснив, що батько іноді надавала йому грошові кошти в зв'язку з навчанням, але лише за його зверненнями.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, інших учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1999 року. 31.03.2006 року за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області шлюб між сторонами був розірваний, що сторонами не заперечується.
В період шлюбу в сторін народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, відповідно до якого батьком записаний відповідач.
На даний час син сторін є повнолітніми.
Судом встановлено, що син сторін є студентом 2 курсу денної форми навчання Кам'янського коледжу фізичного виховання 1-11 рівня акредитації, орієнтований термін закінчення навчання: 30 червня 2021 року, навчається за кошти фізичних і юридичних осіб, що підтверджується довідкою навчального закладу.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до п. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка син, які продовжують навчання.
Судом встановлено, що син сторін перебуває на утриманні матері і не заперечує проти стягнення аліментів на його утримання на користь матері не надав.
В зв'язку навчанням сина позивачка несе витрати пов'язані з витрат на оплату за навчання, за проживання в гуртожитку, на харчування, купівлю одягу, взуття, на придбання канцелярських товарів, витрат на проїзд в транспорті на купівлю спортивної форми та взуття. Тобто позивач потребує матеріальної допомоги в зв'язку з навчанням сина.
За таких обставин суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в зв'язку з навчанням, оскільки останній потребує матеріальної допомоги батьків.
Вирішуючи питання про розмір стягуваних аліментів суд враховує, матеріальний стан сторін: Доказів про розмір отримуваних прибутків сторони суду не надали. Проте сторони є особами працездатного віку, можуть працювати і матеріально утримувати сина в зв'язку з навчанням. За поясненнями позивача відповідач має на утриманні ще одну неповнолітню дитину.
Відповідно до ч.1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і(або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що аліменти повинні бути стягненні в частці від прибутку відповідача в розмірі 1/5 частини отримуваного ним прибутку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Згідно дати реєстрації, позов поданий до суду 26.11.2019 року, проте аліменти підлягають стягненню з відповідача на утримання сина в зв'язку з навчанням з 27.11.2019 року оскільки по 26.11.2019 року сплачуються аліменти на утримання сина сторін, як на неповнолітню дитину, і до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до закінчення навчання.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 768.40 грн.
На основі ст. 199, 200, 201, СК України, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 , 430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина в зв'язку з навчанням - задовольнити частково .
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в зв'язку з навчанням в розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 27.11.2019 року і до 30.06.2021 року включно, тобто до закінчення навчання.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави в сумі 840.80 грн.
Рішення в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду
Повний текст рішення виготовлений: 08.02.2020 року
Суддя Петрюк Т.М.
Зареєстроване 10.02.2020 року
Оприлюднене 11.02.2020 року
Рішення набрало законної сили: 11.03.2020 року.