10 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 175/1895/18
провадження № 61-2678ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Жданової В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 січня 2020 року в справі за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області) про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку,
Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області звернувся до суду з поданням про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, однак належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною A. B. 31 липня 2007 року за реєстровим № 1585.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2018 року подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області задоволено.
Звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, «Будинок побуту 1-А», цегла, загальною площею 623,3 кв., що знаходиться по АДРЕСА_1 в (два «в») на земельній ділянці 1830 кв.м, що є предметом іпотеки за договором іпотеки № 11395452000/1, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 18 вересня 2008 року, переданого в забезпечення кредитного договору споживчого кредиту № 11395452000 ОСОБА_2 , що належить останньому на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною A. B. 31 липня 2007 року за реєстровим № 1585, незареєстрованого за останнім згідно чинного законодавства (в Державному реєстрі прав власності, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) та зареєстрованому в реєстрі прав власності за державою в особі Міністерства аграрної політики України, в господарському в державного підприємства Навчально-дослідного господарства «Самарський».
Не погодившись з ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 січня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2018 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2018 року визнано неподаною та повернуто заявникові.
У лютому 2020 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 січня 2020 року.
У відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року слід відмовити з таких підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Оскарження ухвал апеляційного суду щодо залишення апеляційної скарги без руху, у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.
Крім того, в резолютивній частині ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року зазначено, що вона не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року слід відмовити.
Касаційна скарга в частині оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 03 січня 2020 року подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року в справі за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку відмовити.
Відкрити касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 січня 2020 року.
Витребувати з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області справу № 175/1895/18 за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та додані до неї документи, роз'яснити їх право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Жданова