16 січня 2020 року
м. Київ
справа № 522/7647/15-ц
провадження № 61-19280св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Штелик С. П., Калараша А. А., Сімоненко В. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року,
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року, позов задоволено. Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Вирішено питання про судові витрати.
Судові рішення в касаційному порядку оскаржила ОСОБА_2 , яка просила в касаційній скарзі скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2019 року відкрито провадження у даній справі та витребувано з Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу № 522/7647/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності.
11 грудня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 грудня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду указаної справи у складі суддів: Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.
У грудні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Штелик С. П., Калараша А. А., Сімоненко В. М., в якій заявник зазначає, що касаційне провадження відкрито без перевірки обставин зарахування судового збору; їй не направили вчасно копію касаційної скарги; при розподілі справи між суддями допущено втручання в автоматизовану систему розподілу справ, справа розподілена колегії суддів не випадково, оскільки суддя Калараш А. А. зацікавлений у її розгляді як член колегії апеляційного суду в іншій справі за її участю, такий розподіл справи проведено за домовленістю із ОСОБА_2 , що в сукупності викликає сумнів в об'єктивності та неупередженості суддів при розгляді цієї справи.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу); якщо, зокрема: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (пункт 5).
Саме на вказані підстави для відводу суддів від участі при розгляді справи посилався заявник.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Доводи заяви про відвід колегії суддів Верховного Суду з тих підстав, що розподіл справи проведено за домовленістю із ОСОБА_2 , є голослівними і не свідчать про наявність підстав, передбачених наведеною вище статтею 36 ЦПК України, для відводу суддів.
Безпідставним є також посилання заявника на втручання в автоматизовану систему розподілу справ між суддями.
За змістом статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
За змістом частин першої та чотирнадцятої статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Згідно матеріалів касаційного провадження, касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 29 жовтня 2019 року, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції суду. Між тим, автоматичний розподіл касаційної скарги проведено 30 жовтня 2019 року.
Відповідно до пункту 2.20 Інструкції з діловодства Верховного Суду, затвердженого наказом керівника апарату Верховного Суду від 28 грудня 2018 року № 207-0, документи і матеріали, що мають бути розглянуті відповідно до процесуального законодавства та стосуються конкретних справ, які перебувають у провадженні Суду, не пізніше наступного робочого дня передаються суддям, у провадженні яких перебувають відповідні справи, для розгляду та вирішення питання про приєднання їх до матеріалів справи.
Автоматизований розподіл касаційної скарги ОСОБА_2 проведено 30 жовтня 2019 року, тобто наступного робочого дня після прийняття касаційної скарги (що відповідає вимогам Інструкції з діловодства Верховного Суду) та в день створення реєстраційної картки.
При цьому принцип випадковості та хронологічний порядок надходження касаційних скарг порушено не було, відповідно посилання заявника на втручання в автоматизовану систему розподілу справ між суддями є безпідставним.
Щодо посилань заявника на те, що касаційне провадження відкрито без перевірки обставин зарахування судового збору, необхідно зазначити таке.
Відповідно до вимог частини дев'ятої статті 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Вирішуючи в межах дискреційних повноважень питання щодо прийнятності касаційної скарги, суддею-доповідачем перевірено обставини надходження судового збору при поданні касаційної скарги ОСОБА_2 у розмірі 7 308 грн до спеціального фонду державного бюджету, що спростовує доводи заявника у цій частині.
Щодо посилань заявника на ненадсилання копії касаційної скарги.
Відповідно до змісту частини сьомої статті 394 ЦПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Вказана ухвала надсилається скаржнику та учасникам справи, яким додаються копії касаційної скарги та доданих до неї документів.
Згідно супровідного листа Верховного Суду копія касаційної скарги з доданими матеріалами надсилалася ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , оскільки вказана адреса зазначалася у касаційній скарзі.
Між тим, ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 , що з'ясувалося після звернення представника ОСОБА_1 до Верховного Суду.
Оскільки станом на 27 грудня 2019 року представник ОСОБА_1 особисто ознайомився із матеріалами касаційного провадження та отримав усі необхідні документи, доступ до правосуддя ОСОБА_1 не є обмеженим.
Враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу суддів, питання про відвід суддів відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України необхідно передати для вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Штелик С. П., Калараша А. А., Сімоненко В. М., відмовити, а заяву визнати необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Штелик С. П., Калараша А. А., Сімоненко В. М., передати для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: С. П. Штелик
А. А. Калараш
В. М. Сімоненко