Ухвала
07 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 520/6672/18
провадження № 61-2143 ск 20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
У травні 2018 року публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (далі - ПАТ «ЕК «Одесаобленерго») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача на свою користь борг за спожиту електричну енергію у розмірі 3 418 грн 19 коп.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 березня 2019 року у задоволенні позову ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 березня 2019 року скасовано. Провадження у справі № 520/6672/18 за позовом ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію закрито.
У січні 2020 року до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказане судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції або залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
У відповідності до частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
У вказаній справі ціна позову становить 3 418 грн 19 коп., яка станом
на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн ? 100 = 210 200 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до наведених приписів ЦПК України.
Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами б), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме: особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, а також справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Посилаючись на вищезазначені норми процесуального закону, ОСОБА_1 разом з тим не додав до касаційної скарги доказів, які б їх підтверджували, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції, оскільки судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України
суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ф. Хопта