Постанова
Іменем України
29 січня 2019 року
м. Київ
справа № 428/7956/18
провадження № 61-5987св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
відповідачі: Луганський обласний центр з профілактики та боротьби зі синдромом імунодефіциту (СНІД), Департамент охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 жовтня 2018 року у складі судді Журавель Т. С. та постанову Луганського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Коновалової В. А., Коротенка Є. В., Луганської В. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД, Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості із заробітної плати та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що додатком 23 до колективного договору, укладеного між Луганським обласним центром з профілактики та боротьби зі СНІД та його працівниками затверджений перелік посад, яким підвищуються посадові оклади на 60 відсотків. Однак, починаючи з січня 2018 року таке підвищення не виплачується.
26 лютого 2018 року профспілковий комітет профорганізації за дорученням працівників, звернувшись до Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД з проханням пояснити причини невиплати підвищення до посадового окладу, отримав від останнього лист-відповідь від 26 лютого 2018 року, у якому зазначено, що Департаментом охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації відмовлено у погодженні кошторису Луганському обласному центру з профілактики та боротьби зі СНІД на 2018 рік, яким передбачено кошти на виплату підвищення до посадового окладу зазначеній категорії працівників-позивачів. На підтвердження наведеного Луганський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІД додав лист-відповідь Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації від 30 січня 2018 року, в якому зазначено, що посади позивачів не відносяться до категорії працівників, які згідно з таблицею 1 додатку 4 до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства соціальної політики України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» (далі - Наказ № 308/519), виконують роботи з діагностики, лікування і безпосереднього обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих.
Посилаючись на те, що доводи Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації є помилковими та такими, що суперечать чинному законодавству, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 просили суд стягнути з Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД заборгованість із заробітної плати на користь ОСОБА_1 у розмірі 11 222,76 грн, ОСОБА_4 - 17 370,77 грн, ОСОБА_2 -
12 746,60 грн, ОСОБА_6 - 16 245,54 грн, ОСОБА_5 - 20 222,80 грн, ОСОБА_3 - 3 499,79 грн; зобов'язати Департамент охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації здійснити видатки з обласного бюджету на оплату заборгованості із заробітної плати позивачів в сумі 81 308,26 грн; зобов'язати Луганський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІД поновити з 01 липня 2018 року виплати підвищень до посадових окладів у розмірі 60 відсотків працівникам за роботу з вірусом імунодефіциту людини, перелік посад яких наводиться у додатку 23 до колективного договору; зобов'язати Департамент охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації виділити кошти з обласного бюджету на оплату підвищень до посадових окладів у розмірі 60 відсотків працівникам за роботу з вірусом імунодефіциту людини, перелік посад яких наводиться у додатку 23 до колективного договору, починаючи з 01 липня 2018 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задоволено.
Стягнуто з Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 11 222,76 грн.
Стягнуто з Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД на користь ОСОБА_4 заборгованість із заробітної плати у розмірі 17 370,77 грн.
Стягнуто з Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД на користь ОСОБА_2 заборгованість із заробітної плати у розмірі 12 746,60 грн.
Стягнуто з Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД на користь ОСОБА_6 заборгованість із заробітної плати у розмірі 16 245,54 грн.
Стягнуто з Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД на користь ОСОБА_5 заборгованість із заробітної плати у розмірі 20 222,80 грн.
Стягнуто з Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД на користь ОСОБА_3 заборгованість із заробітної плати у розмірі 3 499,79 грн.
Зобов'язано Департамент охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації здійснити видатки з обласного бюджету на оплату заборгованості із заробітної плати позивачів в сумі 81 308,26 грн.
Зобов'язано Луганський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІД поновити з 01 липня 2018 року виплати підвищень до посадових окладів у розмірі 60 відсотків працівникам за роботу з вірусом імунодефіциту людини, перелік посад яких наводиться у додатку 23 до колективного договору.
Зобов'язано Департамент охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації виділити кошти з обласного бюджету на оплату підвищень до посадових окладів у розмірі 60 відсотків працівникам за роботу з вірусом імунодефіциту людини, перелік посад яких наводиться у додатку 23 до колективного договору, з 01 липня 2018 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачі мають право на виплату 60 відсотківдоплат до посадового окладу, проте, за період
з 01 січня по 01 липня 2018 року вказана доплата не здійснювалася, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Луганського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 жовтня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, оскільки позивачі мають право на виплату 60 відсотків доплат до посадового окладу, проте, за період з 01 січня по 01 липня 2018 року вказана доплата не здійснювалася, тому з Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД слід стягнути заборгованість із заробітної плати позивачам. Отже, рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Департамент охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Судові рішення в частині позовних вимог до Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД до суду касаційної інстанції не оскаржувались.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що право на доплату підвищення до посадового окладу в розмірі 60 відсотків мають ті працівники, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, або контактують з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням та предметами, проте позивачі такі роботи не проводять.
Крім того, застосовані судами попередніх інстанцій підзаконні акти суперечать статті 20 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» в тій частині, що містять більш широкий перелік працівників, яким надається право на доплату до посадового окладу в розмірі 60 відсотків, оскільки оплата підвищень до посадового окладу на 60 відсотків повинна здійснюватися тільки медичним працівникам, якими не є позивачі.
Разом з тим, Департамент охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації зазначає, що примітка до додатку 4 Наказу № 308/519 містить положення про те, що перелік посад затверджується керівником закладу охорони здоров'я та не містить норми про те, що такий перелік має бути затверджений саме колективним договором. Аналогічні твердження містяться у акті ревізії фінансово-господарської діяльності Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД від 12 червня
2018 року.
Доводи інших учасників справи
У липні 2019 року Професійна спілка Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД подала відзив на касаційну скаргу від імені позивачів, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до пункту 1.2 статуту Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД (у новій редакції), затвердженого розпорядженням голови обласної держадміністрації - керівника обласної військо-цивільної адміністрації 13 березня 2018 року
№ 197, Луганський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІД є закладом охорони здоров'я, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управлінням яким здійснює обласна рада або уповноважений нею орган.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.3 вказаного статуту метою діяльності центру є організація й надання населенню спеціалізованої і високоспеціалізованої, у тому числі стаціонарної, медичної допомоги, а також медико-психологічної і соціальної з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД, представникам груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ.
Предметом діяльності Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД є забезпечення організаційно-методичного керівництва діяльністю закладів охорони здоров'я первинного, вторинного й третинного рівнів надання медичної допомоги населенню (консультативної, діагностичної, лікувальної та профілактичної) з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань.
01 жовтня 2015 року між Луганським обласним центром з профілактики та боротьби зі СНІД в особі головного лікаря Трощий Ю. О. та профспілковим комітетом Первинною профспілковою організацією Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД від імені трудового колективу в особі голови організації ОСОБА_7 укладено Колективний договір на 2015-2019 року, який підтримано загальними зборами 01 жовтня 2015 року та зареєстровано в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради за реєстраційним номером 68 від 29 жовтня 2015 року.
09 грудня 2016 року прийнято зміни та доповнення до Колективного договору Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД, які зареєстровані в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради 29 грудня 2016 року.
Додатком 23 до розділу IV пункту 4.3 Колективного договору затверджено Перелік посад працівників Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД, яким підвищуються посадові оклади (тарифні ставки) у зв'язку з урахуванням конкретних умов праці, згідно з Умовами № 308/519 на 60 відсотків, в якому зазначені, зокрема, наступні посади: інженер з охорони праці, старший інспектор з кадрів, головний бухгалтер, бухгалтер; економіст з фінансової роботи, юрисконсульт.
Також суди встановили, що згідно з довідками Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД від 04 травня 2018 року № 214
та від 04 липня 2018 року № 323 заборгованість перед позивачами з виплати заробітної плати за період з 01 січня по 01 липня 2018, яка виникла внаслідок невиплати 60 відсотків доплат до посадового окладу, складає 81 308,36 грн.
15 лютого 2018 року інженер з охорони праці ОСОБА_1 ; старший інспектор з кадрів (оператор з комп'ютерного набору за сумісництвом) ОСОБА_2 ; головний бухгалтер ОСОБА_5 ; бухгалтер ОСОБА_6 ; економіст з фінансової роботи (економіст з праці за сумісництвом) ОСОБА_4 ; юрисконсульт ОСОБА_3 звернулися до голови профорганізації із скаргами на невиплату Луганським обласним центром з профілактики та боротьби зі СНІД підвищення до посадового окладу в розмірі 60 відсотків, які обґрунтовані тим, що у додатку 23 до колективного договору від 01 жовтня 2015 року затверджений перелік посад, яким підвищуються посадові оклади на 60 відсотків. Однак, починаючи з січня 2018 року таке підвищення не виплачується.
26 лютого 2018 року профспілковий комітет профорганізації на підставі заяв позивачів звернувся до Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД з проханням пояснити причину невиплати підвищення до посадового окладу позивачам в розмірі 60 відсотків.
Листом від 26 лютого 2018 року № 108/1 Луганський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІД повідомив, що 30 січня 2018 року отримано лист від Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації, в якому зазначено, що кошти на виплату підвищення посадового окладу на 60 відсотків на всі посади без виключення не було затверджено та доведено лімітними довідками як на 2018 рік, так і на попередні роки (починаючи з моменту здійснення закладу своїх повноважень, відповідно до законодавства України). Також зазначено, що у розрахунку фонду оплати праці до бюджетного запиту наданим планово-економічним відділом Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації, не враховано фінансування підвищення посадового окладу на 60 відсотків наступним посадам: завідувач господарством, інженер з охорони праці, старший інспектор з кадрів, юрисконсульт, адміністратор системи, начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності, головний бухгалтер, економіст з фінансової роботи, економіст з праці, оператор комп'ютерного набору.
Також, у листі Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації від 30 січня 2018 року № 1/07-416 зазначено, що посади позивачів не відносяться до категорії працівників, які згідно з таблицею 1 додатку 4 до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених Наказом № 308/519, виконують роботи з діагностики, лікування і безпосереднього обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих. Крім того, у листах Міністерства соціальної політики України та Міністерства праці України
від 18 грудня 2013 року та від 04 грудня 1996 року відповідно наводяться визначення понять «обслуговування хворих», «безпосереднє обслуговування хворих».
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.
Як вбачається з умов колективного договору від 01 жовтня 2015 року на період з 2015-2019 роки оплата праці працівників Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД здійснюється, зокрема, згідно з Наказом № 308/1259.
З метою упорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства праці і соціальної політики України
від 05 жовтня 2005 року № 308/519 затверджено Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі - Умови).
Додатком 23 до колективного договору затверджено Перелік посад працівників Луганського обласного центру профілактики ВІЛ-інфекції та боротьби зі СНІД, яким за умовами праці схемний посадовий оклад підвищується на 60 відсотків, серед яких, зокрема, вказані посади, які займають позивачі, а саме: інженер з охорони праці; старшого інспектора з кадрів; головного бухгалтера; бухгалтера; економіста з фінансової роботи; юрисконсульта.
Відповідно до пункту 1.4 Умов розміри посадових окладів (тарифних ставок) визначаються за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки, які встановлюються професіоналам, фахівцям залежно від наявної кваліфікаційної категорії, робітникам - кваліфікаційного розряду у межах діапазону, визначеного для цих посад (професій) Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників і відображаються у тарифікаційному списку (додаток 1). Оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи з посадового окладу (тарифної ставки), або в залежності від виконання норм виробітку і відрядних розцінок з урахуванням підвищень, доплат та надбавок, передбачених діючим законодавством. Заробітна плата працівника граничними розмірами не обмежується.
Згідно з пунктом 1.6 Умов конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду заробітної плати та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати.
Підпунктом 2 пункту 2.4.5 Умов передбачено, що посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів охорони здоров'я (структурних підрозділів), які працюють з ВІЛ, підвищуються на 60 відсотків (додаток 4). Водночас додатком 4 до Наказу № 308/519 затверджено Перелік закладів та їх підрозділів, а також посад, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 60 відсотків.
Відповідно до пункту 1 до Переліку включено Центри з профілактики та боротьби зі СНІДом та визначено, що підвищення у розмірі 60 відсотків посадового окладу виплачується посадам медичного персоналу, керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників, характер роботи яких є діагностика, лікування і безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих.
При цьому, згідно із приміткою 2 до додатку 4 Наказу № 308/519 у кожному закладі на підставі даного додатку керівником закладу за погодженням з профспілковим комітетом затверджується Перелік посад працівників, яким з урахуванням конкретних умов праці в цьому закладі, структурному підрозділі, на відповідній посаді посадовий оклад (тарифна ставка) підвищується на 60 відсотків.
Отже, чинним законодавством не передбачено визначення поняття «безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих» в розумінні положень додатку 4 до Наказу № 308/519, тому для з'ясування питання про те, чи охоплюється цим поняттям робота того чи іншого працівника Центру з профілактики та боротьби зі СНІД необхідно надати оцінку завданням та обов'язкам відповідного працівника, а також його функціям за посадою і умовам виконуваної праці.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що право на отримання підвищення до посадового окладу у розмірі 60 відсотків мають ті працівники Центрів з профілактики та боротьби зі СНІД, які за характером виконуваної роботи беруть участь у діагностиці, лікуванні та безпосередньому обслуговуванні хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих.
Разом з тим, можливість виплати цього підвищення передбачена не лише медичному персоналу відповідних Центрів з профілактики та боротьби зі СНІД, але й іншим категоріям їх працівників, а саме: керівникам, професіоналам, фахівцям, технічним службовцям та робітникам, перелік яких затверджується керівником закладу за погодженням з профспілковим комітетом з урахуванням конкретних умов праці.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги доводи Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації, наведені у відзиві на позовну заяву з приводу того, що кошти на виплату вказаної надбавки передбачаються щорічно в кошторисі Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД, але для тих категорій посад працівників, які здійснюють діагностику, лікування та обслуговування хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД.
Європейський Суд з пав людини зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (рішення
у справі «Кечко проти України», заява № 63134/00, від 08 листопада
2005 року).
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, установивши, що відповідно до посадових інструкцій спірних категорій працівників та затвердженого керівником Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД переліку робіт, виконання яких дає право на підвищення посадових окладів на 60 відсотків, та врахувавши, що позивачі беруть участь у безпосередньому обслуговуванні хворих на СНІД та ВІЛ-інфекцію, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Крім того, прерогатива щодо визначення таких посад і їх включення до відповідного переліку належить саме керівникові закладу з обов'язковим погодженням цього питання з профспілковим комітетом. Дотримання такого порядку у ході судового розгляду справи повністю підтвердилося і відповідачами не спростовано.
Крім того, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
З урахування вказаного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що позивачі вибрали ефективний спосіб захисту порушеного права та обґрунтовано звернулися з позовними вимогами, зокрема, й до Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації, оскільки відповідно до підпункту 24 пункту 5 Положення про Департамент охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 23 грудня
2016 року № 785 «Про внесення змін Положення про Департамент охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації», департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює фінансування закладів охорони здоров'я області, що утримуються за рахунок коштів обласного бюджету, контролює ефективне використання ними фінансових, матеріальних та трудових ресурсів. При цьому, Луганський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІД відповідно до інформації з офіційного сайту Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (http://www.loga.gov.ua) включено до мережі медичних закладів Луганської області.
Доводи касаційної скарги про те, що застосовані судами попередніх інстанцій підзаконні акти суперечать статті 20 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» є безпідставними, оскільки норми вказаної статті не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, які виникли у даній справі, а саме до відносин з приводу оплати праці працівників Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД .
Доводи касаційної скарги про те, що категоріям працівників, до яких відносяться позивачі, чинним законодавством не передбачено виплата спірної надбавки не приймаються колегією суддів, оскільки наказом Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД
від 26 грудня 2016 року № 162 «Про затвердження переліку посад працівників, яким підвищуються посадові оклади, тарифні ставки у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці» та наказом від 12 вересня
2017 року «Про внесення змін та доповнень до наказу Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД від 26 грудня
2016 року № 162» передбачена виплата надбавки до посадових окладів на 60 відсотків, зокрема, старший інспектор з кадрів (оператор з комп'ютерного набору за сумісництвом); головний бухгалтер; бухгалтер; економіст з фінансової роботи (економіст з праці за сумісництвом); юрисконсульт. Докази про те, що вказані накази скасовані або визнані протиправними, матеріали справи не містять.
Крім того, додатком № 4 до Умов в таблицях 1 та 3 розрізняються поняття «безпосереднє обслуговування» хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих та «безпосередній контакт» з такими хворими, а також проведення всіх видів лабораторних досліджень крові.
Таким чином, спростування Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації, що наказом № 308/519 передбачена виплата надбавки у розмірі 60 відсотків лише працівникам, які безпосередньо контактують з хворими на СНІД та ВІЛ-інфікованими, не є обґрунтованими, оскільки аналіз норм вказаного наказу № 308/519 не дає підстав вважати, що вказаним нормативним актом визначено, що безпосереднє обслуговування зумовлюється наявністю безпосереднього контакту з хворими на СНІД та ВІЛ-інфікованими.
Посилання в касаційній скарзі на акт ревізії фінансово-господарської діяльності Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД від 12 червня 2018 року № 04-21/5 не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи вказаний акт відсутній.
Доводи касаційної скарги є ідентичними доводам, що були викладені заявником в апеляційній скарзі, та є такими, що зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є достатньо мотивованими та такими, що відповідають нормам закону.
Інші наведені в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки судами попередніх інстанцій правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін в частині вирішення позовних вимог до Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів в цій частині не спростовують.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України судові рішення за касаційною скаргою Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації в касаційному порядку переглядаються в межах позовних вимог, пред'явлених безпосередньо до останнього. У частині позовних вимог до Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД судові рішення не переглядаються, оскільки до суду касаційної інстанції останнім не оскаржувались.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 жовтня 2018 року та постанову Луганського апеляційного суду від 14 лютого
2019 року в частині вирішення позовних вимог до Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська