Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 2-965/11
провадження № 61-31497св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс»,
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 травня
2017 року в складі судді Дзюбича В. Л. та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 28 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Загорського О. О., Ткача З. Є., Щавурської Н. Б.
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для їх пред'явлення.
Заява мотивована тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») заборгованість за кредитним договором від 20 травня 2008 року
№ 1901/0508/71-085 у розмірі 61 366,81 доларів США, що відповідно до встановленого НБУ офіційного курсу гривні до іноземних валют, еквівалентно 487 129,73 грн. та судові витрати у справі.
Відповідно до договору факторингу від 28 листопада 2012 року № 15
ПАТ «Сведбанк» відступило ТОВ «ФК «Вектор плюс» право вимоги за кредитними та іпотечними договорами, у тому числі за борговими зобов'язаннями
ОСОБА_1 .
Посилаючись на викладене, а також на те, що виконавчих документів за вказаним кредитним договором заявник від ПАТ «Сведбанк» не отримував, не знав про будь-які судові процеси за цим кредитним договором, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» просило задовольнити заяву.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Справа розглядалась судами неодноразово.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
17 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 28 вересня 2017 року, заяву ТОВ «ФК «Вектор Плюс» задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-965/11, виданого на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 лютого 2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором від 20 травня 2008 року № 1901/0508/71-085.
Замінено за виконавчим листом № 2-965/11 - ПАТ «Сведбанк» на його правонаступника - ТОВ «Вектор Плюс».
Поновлено ТОВ «Вектор Плюс» пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа № 2-965/11 Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором № 1901/0508/71-085 від 20 травня 2008 року.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ПАТ «Сведбанк» відступило ТОВ «Вектор Плюс» право вимоги за зобов'язанням по кредитному договору, оригінал виконавчого листа втрачено, рішення суду не виконане, тому строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання пропущений з поважних причин.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким відмовити
у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Вектор Плюс» в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням процесуальних норм. Виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа 2-965/11 було розпочате, однак 03 лютого
2012 року виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу - ПАТ «Сведбанк». Отже, відступлення відбулось після повернення виконавчого документу стягувачу. Згідно договору факторингу
ПАТ «Сведбанк» відступило ТОВ «ФК «Вектор Плюс» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах на підставі визначеної документації
і первісний кредитор зобов'язаний був передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію яка є важливою для їх здійснення. Однак такі документи не передані, акт прийому-передачі документації, який є невід'ємною частиною цього договору, у «Вектор Плюс» відсутній, отже договір у частині передачі прав вимоги щодо ОСОБА_1 є неукладений.
З огляду на невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків
ПАТ «Сведбанк» за договором факторингу щодо отримання та передачі
ТОВ «ФК «Вектор Плюс» виконавчого документу, останнє не може довести свого права вимоги за вказаною заборгованістю. ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не було стороною у справі і судом як процесуальний правонаступник згідно частиною першою статті 37 ЦПК України не залучалось, доказів переходу прав від
ПАТ «Сведбанк» до ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не надано, тому його права не порушено. Крім того, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не надано і доказів втрати виконавчого документу.
Відзивів на касаційну скаргу інші учасники справи не подали.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення
у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у цій справі в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання закрите.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором від 20 травня 2008 року № 1901/0508/71-085 у розмірі 61 366,81 доларів США, 1 700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Відповідно до довідки Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 24 вересня 2015 року
№ 30/23960/09 на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 27797267 щодо примусового виконання виконавчого листа
№ 2-965/11, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 20 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь
ПАТ «Сведбанк» заборгованості у розмірі 487 129,73 грн, 1 700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення. 03 лютого 2012 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа ПАТ «Сведбанк». Станом на 23 вересня 2015 року виконавчий лист № 2-965/11 від 20 квітня 2011 року на виконанні не перебуває.
28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» укладено договір факторингу № 15 та договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, за яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором від 20 травня 2008 року № 1901/0508/71-085, укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1
У ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відсутній виконавчий лист № 2-965/11 виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 20 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором кредиту № 1901/0508/71-085 від 20 травня 2008 року та судових витрат згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2011 року. Інформація про судовий спір з приводу стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором № 1901/0508/71-085 від 20 травня 2008 року до заявника не надходила, про наявність судового рішення ТОВ «ФК «Вектор Плюс» довідалось із державного реєстру судових рішень.
Згідно із частиною першою статті 378 (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених судових рішень) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження
№ 61-16520сво18) викладений такий висновок: «заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора
у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Встановивши наявність поважних причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2011 року про стягнення заборгованості за кредитним договором не виконано, належним чином підтверджений перехід прав вимоги за кредитним договором до ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на підставі укладеного з ПАТ «Сведбанк» договору факторингу,суди зробили обґрунтований висновок про наявність підстав для заміни стягувача
з ПАТ «Сведбанк»на ТОВ «ФК «Вектор Плюс».
Разом з цим, частиною першою статті 370 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених судових рішень) визначено, що замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу, суд який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».
Суди встановили, що заявник не навів суду обставини, за яких було втрачено оригінал виконавчого листа, повернутий 03 лютого 2012 року державним виконавцем ПАТ «Сведбанк», тобто до моменту відступлення ТОВ «ФК «Вектор Плюс» права вимоги за кредитним договором від 20 травня 2008 року
№ 1901/0508/71-08528 листопада 2012 року, відповідні докази не надав, а тому зробили неправильний висновок про задоволення заяви ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про видачу дубліката виконавчого листа.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині заяви ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про видачу дублікату виконавчого листа ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним та зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, колегія суддів касаційну скаргу задовольняє частково, оскаржені рішення в частині задоволення заяви ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про видачу дублікату виконавчого листа скасовує, в частині задоволення заяви ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про заміну стягувача залишає без змін.
Керуючись статями 400, 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 17 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області
від 28 вересня 2017 року в частині вирішення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про видачу дублікату виконавчого листа скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про видачу дублікату виконавчого листа у справі
№ 2-965/11, виданого на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 лютого 2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором від 20 травня 2008 року № 1901/0508/71-085, відмовити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 17 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області
від 28 вересня 2017 року в частині вирішення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про заміну стягувача залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков