КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
17 січня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., за участі:
секретаря судового засідання ? Бендюжик Ю.А.
особи, яка притягається до відповідальності ? ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , заявлене в межах апеляційної скарги на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2019, про поновлення строку на апеляційне оскарження, -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2019 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, та піддано його адміністративному стягненню у виді суспільно корисних робіт на строк сто двадцять годин. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 грн. (триста вісімдесят чотири гривні) 20 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить апеляційний суд поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2019.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги апелянт зазначає, що копію постанови було отримано лише 02.12.2019, а в Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на дату подання апеляційної скарги постанова суду була відсутня.
Захисник ОСОБА_2 в судове засідання не з?явився. Про розгляд його клопотання про поновлення строку на звернення з апеляційними вимогами повідомлений завчасно у належний спосіб, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою, яку ОСОБА_2 прийняв особисто. 17.01.2020 захисник направив на електронну пошту суду клопотання, в якому просив провести апеляційний розгляд у його відсутність.
Крім того, в судовому засіданні від 31.01.2020 ОСОБА_1 просив суд проводити судове засідання без захисника і призначати нового захисника йому не потрібно.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 , який підтримав заявлене його захисником клопотання та просив суд поновити строк на апеляційне оскарження, дослідивши матеріали справи в межах, які стосуються питання щодо поновлення захиснику ОСОБА_2 строку на звернення з апеляційними вимогами, суд приходить до висновку про залишення без задоволення такого клопотання, зважаючи на наступне.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження(п. 27 від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об'єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.
Так, відповідно до вимог національного закону (ч.2 ст.294 КУпАП), постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Дана норма визначає строк, з якого починає обраховуватись строк на апеляційне оскарження ? день винесення постанови.
Матеріалами справи встановлено, що 22.11.2019 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним за ч.1 ст.183-1 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення.
Зі змісту мотивувальної частини постанови вбачається, що в судовому засіданні, коли судом було винесено постанову, і ОСОБА_1 , і його захисник ОСОБА_2 були присутні.
Положення ч.2 ст.294 КУпАП чітко регламентують, що десятиденний термін на подачу апеляційної скарги починає обраховуватись з дня винесення постанови, а в даному випадку постанову судом винесено 22.11.2019. Отже, останнім днем на подачу апеляційної скарги на це судове рішення є 02.12.2019.
Проте, у встановлений законом десятиденний строк на подачу апеляційної скарги захисник ОСОБА_2 , який достеменно знав про винесене судом рішення, апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження не подав.
Натомість апеляційну скаргу ОСОБА_2 подав 05.12.2020, про що свідчить штампова відмітка суду на першому аркуші апеляційної скарги (а.с. 29), тобто з пропуском строку, визначеного ч.2 ст.294 КУпАП, на оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, хоча і ОСОБА_2 ставить в апеляційній скарзі питання щодо поновлення йому строку на звернення з апеляційними вимогами, однак жодних доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об?єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_2 , чи які перешкоджали чи створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно, тобто в період з 23.11.2019 по 02.12.2019 включно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші намагання, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі не вказує.
До того ж суд звертає також увагу на ту обставину, що згідно заяви ОСОБА_2 від 02.12.2019 він того ж дня отримав оскаржувану постанову наручно в суді, що підтверджується його підписом в заяві (а.с. 28). Тобто копія постанови захисником була отримана тоді, коли строк на її оскарження ще не сплинув. Однак, навіть попри отримання тексту постанови, в резолютивній частині якої роз?яснено строк та порядок її оскарження, ОСОБА_2 не вчинив жодних дій, які б могли свідчили про його незгоду з прийнятим рішення, а саме не подав короткої апеляційної скарги чи заяви в якій би вказувалось, що захисник хоче оскаржити прийняте рішенням з можливістю в подальшому подати детальні обґрунтування своїх апеляційних вимог.
Відтак, оскільки ОСОБА_2 знав про прийняте судом рішення щодо ОСОБА_1 , оскільки його було винесено судом у присутності захисника, однак протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження таку постанову він не оскаржив в апеляційному порядку та не вжив жодних заходів, які хоча б свідчили про його намір реалізувати гарантоване йому право на оскарження постанови суду першої інстанції, жодних доказів на підтвердження поважних причин, які б позбавляли його можливості вчасно подати апеляційну скаргу суду не надав, ? то приходжу до висновку про відсутність підстав для поновлення захиснику ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження.
А тому, виходячи з того, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 подано з пропуском строку на апеляційне оскарження і апелянтом не підтверджено поважності причин пропуску такого строку, то така апеляційна скарга підлягає поверненню за правилами ч.2 ст.294 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2019, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.183-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення, ? відмовити, повернувши апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Ігнатов
Справа № 357/12010/19
Апеляційне провадження № 33/824/286/2020
Категорія: ч.1 ст.183 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Примаченко В.О.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.