Справа № 377/218/19 Головуючий у суді першої інстанції: Теремецька Н.Ф.
№ апеляційного провадження: 22-з/824/84/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
27 січня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Слюсар Т.А., Мостової Г.І.
Секретаря судового засідання Маличівській Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» про визнання незаконним та скасування розпорядження.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів, -
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» про визнаня незаконним та скасування розпорядження № 60 від 07.02.2019 за підписом начальника ЦЕОУ та НБК ДСП ЧАЕС Поплигіна С.В. та стягнути судові витрати.
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано пункт 1 розпорядження начальника цеху експлуатації об'єкту «Укриття» та Нового Безпечного Конфайменту Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» № 60 від 07.02.2019. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384 гривні 20 копійок. Стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» на користь ОСОБА_1 компенсацію за втрачений заробіток в сумі 1513,46 гривень.
У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав заяву про ухвалення у справі додаткового рішення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року справу призначено судді- доповідачу Волошиній В.М. у складі колегії суддів: Слюсар Т.А., Панченка М.М.
В порядку, передбаченому статтею 33, частиною 1 статті 357 ЦПК Україні справу (питання про ухвалення додаткового рішення) передано на розгляд судді-доповідачу Волошиній В.М. у складі колегії суддів: Слюсар Т.А., Панченка М.М.
Суддею-доповідачем вирішені процедурні питання, пов'язані з рухом справи, витребувано матеріали цивільної справи № 377/218/19, призначено справу до розгляду.
Протоколом автоматизованої заміни складу колегії суддів від 24 січня 2020 року проведено заміну судді Панченка М.М. із визначенням судді Мостової Г.І. до складу колегії Волошиної В.М., Слюсар Т.А для розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.
У поданій заяві позивач просить суд апеляційної інстанції ухвалити додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат, яким стягнути з відповідача на його користь витрати пов'язанні з переїздом до м. Славутич після судового засідання яке відбулося 28 жовтня 2019 року на підставі квитка в сумі 216 грн. 80 коп. та втрачений заробіток за час перебування у суді 28 жовтня 2019 року, що становить 597 гривень 18 копійок гривень, в всього 819, 98 грн. (вісімсот дев'ятнадцять гривень, дев'яносто вісім копійок). Просив врахувати, що документи завчасно не надані, по причині, що відповідач затягував час для надання довідки та й ще штучно занизив середній заробіток, оскільки його заробіток не залежить від виробленої продукції, а час перебування на роботі завжди однаковий.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 просив вирішити дане питання на розсуд суду. Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2019 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано пункт 1 розпорядження начальника цеху експлуатації об'єкту «Укриття» та Нового Безпечного Конфайменту Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» № 60 від 07.02.2019. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384 гривні 20 копійок. Стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» на користь ОСОБА_1 компенсацію за втрачений заробіток в сумі 1513,46 гривень.
Не погодившись із рішенням суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_4 - представник Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» подав апеляційну скаргу.
Судом апеляційної інстанції апеляційна скарга ОСОБА_4 - представник Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» на рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2019 року прийнята до провадження Київського апеляційного суду у складі колегії суддів Волошиної В.М., Панченка М.М., Слюсар Т.А. (а.с. 99 том 2).
За результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 - представника Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» на рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2019 року Київським апеляційним судом у складі колегії суддів Волошиної В.М. (суддя-доповідач), Слюсар Т.А., Панченка М.М. прийнято постанову від 28 жовтня 2019 року, якою рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2019 року залишено без змін.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 138 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Матеріалами справи підтверджується, що під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції позивач заявив клопотання про компенсацію витрат, що пов'язані з явкою до суду.
Після ухвалення Київським апеляційним судом судового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 - представника Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» на рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2019 року позивачем разом із заявою про ухвалення додаткового рішення подано квиток на рейс 0598 від 28 жовтня 2019 року на суму 216,80 грн., а також довідку № 772 від 11 листопада 2019 року з місця роботи Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» на підтвердження втраченого заробітку за 28 жовтня 2019 року в сумі 597,18 грн., який в цей день йому не нараховувався, у зв'язку з перебування в Київському апеляційному суді.
У відповідності до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати.
З положенням частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.
Отже, аналіз норми статті 270 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що додаткове рішення може ухвалити лише той суд, та в тому самому складі, що ухвалив рішення у даній справі.
Як вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційної інстанції за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 - представника Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» на рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2019 року ухвалено Київським апеляційним судом у складі колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Волошиної В.М. (суддя-доповідач), Слюсар Т.А., Панченка М.М.
Однак, на момент розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, склад суду, що ухвалив рішення в даній справі сформувати неможливо, оскільки рішенням Вищої ради правосуддя № 3447/0/15-19 від 12 грудня 2019 року суддю судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Панченка М.М. звільнено у відставку, у зв'язку з чим фактично він не може входити до складу колегії судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду.
За наведених обставин, правові підстави ухвалення додаткового рішення у справі Київським апеляційним судом в іншому складі колегії суддів відсутні.
Відмова в ухваленні додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, не перешкоджає заявнику ОСОБА_1 звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах.
Керуючись ст.ст. 270, 381 ЦПК України, суд
У прийнятті додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» про визнання незаконним та скасування розпорядження, за заявою ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 05 лютого 2020 року.
Головуючий
Судді: