Справа № 600/647/19Головуючий у 1-й інстанції Гриновець О.Б.
Провадження № 33/817/10/20 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
06 лютого 2020 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 14 серпня 2019 року,
Постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 14 серпня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 10 200 гривень в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Як визнав суд, 01.07.2019 року близько 13 год. 09 хв. в смт. Козова по вул. Грушевського ОСОБА_1 керував транспортним засобом “OPEL ASTRA” д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп'яніння №7 від 01.07.2019 року ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 14 серпня 2019 року та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що суд прийняв рішення без його участі, всупереч закону.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Також посилається на те, що під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння був присутній лише свідок ОСОБА_3 , а після проведення огляду працівники поліції вписали в акт свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Крім того вказує, що всупереч ст.230 КАСУ, у матеріалах справи відсутній протокол судового засідання, що підтверджує факт відсутності проведення судових засідань.
Одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження, так як не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, а копію постанови отримав лише 29 листопада 2019 року, згідно поданої ним заяви про видачу копії постанови. ( а.с.37)
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення повідомлення поштовою кореспонденцією за вказаною ним адресою проживання.
Дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 участі в розгляді справи судом першої інстанції не приймав.
Відповідно до ст.285 КУпАП копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
В матеріалах справи наявні відомості про направлення копії судового рішення, постановленого 14 серпня 2019 року, ОСОБА_1 , однак інформація про отримання ним цього рішення відсутня.
Натомість, відповідно до заяви про видачу копії постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що копію судового рішення ОСОБА_1 отримав 29.11.2019 року. (а. с.37)
За таких обставин, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущено ОСОБА_1 з поважних причин і тому, відповідно до ст.289 КУпАП, його потрібно поновити.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Висновок суду про винуватість та кваліфікацію дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України доведений належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 046824 від 01.07.2019 року, працівниками поліції, в присутності двох свідків, зафіксовано факт керування ОСОБА_1 01.07.2019 року о 13 год. 09 хв. в м. Козові по вул.Грушевського автомобілем “Опель Астра”, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП та складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а тому є належним та допустимим доказом по справі.
Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння стверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатом тестування на алкоголь приладом “Drager Alcotest 6820” , згідно яких показник алкоголю в крові ОСОБА_1 на момент проведення огляду становив 0, 89%,.
Окрім того, доказом керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, є результат медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції від 01.07.2019 року, проведений в Козівській центральній районній комунальній лікарні.
Ці ж обставини підтверджені записами з відеокамери поліцейського Х700472, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що давало підстави поліцейським запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння, а також зафіксовано безпосередньо процедуру проведення огляду на стан сп'яніння.
Відсутність в матеріалах справи сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, про що ОСОБА_1 вказує в апеляційній скарзі, не може бути підставою для скасування постанови суду, якою ОСОБА_1 визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності.
Згідно п.5 Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість рекції” затвердженої наказом МВСУ, МОЗУ від 09 листопада 2015 року №1452/73 перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема відеозапису відеокамери поліцейського Х700472, такої вимоги ОСОБА_1 не заявляв.
Доводи апелянта, що відсутність у матеріалах справи протоколу судового засідання, підтверджує факт відсутності проведення судових засідань відносно нього, не заслуговують на увагу, оскільки фіксування судового процесу з розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності протоколом судового засідання процесуальними нормами КУпАП не передбачено.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП однією з підстав адміністративної відповідальності за даною правовою нормою є керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Виходячи з аналізу досліджених під час апеляційного розгляду матеріалів провадження, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильною, так як факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння доведена належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.279, 280 КУпАП.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Козівського районного суду Тернопільської області від 14 серпня 2019 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та закриття провадження у справі, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 14 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.